Штучний інтелект у лісі

Група науковців та природоохоронців починають спільний проєкт з моніторингу лісів на кшталт американського Global Forest Watch.

Команда ГО «ЛІіС» (ForestCom) спільно з Інститутом космічних досліджень НАН України та ГО «Центр моніторингу влади» запланували проєкт щодо збору та аналізу даних про стан українських лісів. Ідеться про супутниковий моніторинг за нашими лісовими насадженнями, з точним аналізом даних, як це робить ресурс Global Forest Watch.

«Європейське космічне агентство та NASA використовують сервіси зондування землі, є різні програми та сервіси у Європі, у США існують глобальні сервіси моніторингу лісів, над якими працюють учені з усього світу. Ці ресурси дають можливість побачити у ретроспективі зміни лісових покриттів на всій Землі, – зазначає Леонід Шуміло, молодший науковий співробітник Інституту Космічних Досліджень НАНУ. – Супутникові дані дають можливість покрити всі ділянки України та виявляти будь-які зміни в режимі реального часу. Моделі штучного інтелекту дають можливість уточнити, скільки стовбурів дерев зникло, і для цього не треба нікуди виходити з офісу, навіть не треба нічого рахувати, бо ці моделі самі прозондують та порахують кожен стовбур, який зник. Цей досвід ми хочемо впровадити у рамках проєкту #DeepForest, який поєднує супутникові дані, державні дані та штучний інтелект для розв’язання задач моніторингу лісів».

Алгоритм дій наступний – спочатку обробка супутникових знімків науковцями чи чиновниками, яких цьому можуть навчити у рамках проєкту, далі – формування карт зникнення лісів, порівняння їх із лісорубними квитками і виявлення сумнівних рубок, котрі за бажання і можливості можна перевірити наочно. Нині у полі зору проєкту – Київщина та Карпати, а саме: Закарпаття і Львівщина.

«Будуть наземні виїзди, щоб фіксувати побачене і співставляти з супутниковими даними. Третій регіон зараз обираємо. Наша ідея – охопити всі ліси України, – продовжив Леонід Шуміло. – Є нібито Google-карти, які дають можливість побачити як змінювався ліс за років 10, але наш проєкт дозволить бачити все в режимі реального часу, буквально, що зараз відбувається в лісі, прямо в той момент ми будемо бити тривогу, сповіщати правоохоронців. Основна проблема – перевірити достовірність і законність вирубок, на які є документи. Адже збитки держави кожного року сягають мільйонів гривень від незаконних рубок. Це треба виправляти. У нас недостатньо інструментів, щоб точно сказати, де скільки лісу є, де скільки зникло законно, а де ні. Такі інструменти треба розробляти, бо будь-які коливання у цифрах призводять до втрат. А це все призводить до пониження індикаторів сталого розвитку».

Щодо цифр – за даними Рахункової палати моніторинг лісів не проводився останні 2,5 роки. А шкода, завдана незаконними рубками за цей час, оцінена Рахунковою палатою у 736 млн грн. Обсяги рубок склали 118,1 тис. куб. м при майже 15 тисячах випадків. «Відшкодування завданих збитків не перевищує 3%. Це може свідчити як про неефективність лісової охорони, так і про корупційні ризики», – йшлося у звіті Рахункової палати.

Звісно, громадська ініціатива не стане ноу-хау у боротьбі з незаконними рубками. Однак це може бути просто додатковий сучасний інструмент для спостереження за ситуацією в лісах. Як зазначив Дмитро Карабчук, кандидат сільськогосподарських наук, голова ГО «Лісові ініціативи і суспільство», у напрацьованій системі буде кілька інтерфейсів, тобто можливостей для користувачів, у чому, власне, і одна з переваг проєкту:

«Активісти матимуть доступ до однієї частини нашої програми, правоохоронці – до іншої, тобто залежно від цільової аудиторії будемо намагатися полегшити сприйняття та логіку користування нашим інструментом. Громадськість же зможе моніторити певні ділянки лісу, отримувати сповіщення щодо змін у лісі, які відбулися, наприклад, на певній ділянці. Громадянин може потім піти на місце і перевірити: це вітром звалені дерева чи зрубані. Працівники лісгоспів, які мають тисячі гектарів у своєму патрулюванні, тобто великі площі, які не завжди вдається пішим чином моніторити, матимуть можливість отримувати інформацію про зміни лісового покриву. Директори державних підприємств зможуть контролювати межі свого підприємства та отримувати постійну інформацію про зміни лісового покриву на його території, щоб ефективно менеджерувати ліс у своєму управлінні. Щодо правоохоронців – вони матимуть можливість доступу до цього ресурсу і в ретроспективі дивитися та виявляти, коли саме ліс був зрубаний, щоб ідентифікувати можливого виконавця».

Ініціатори проєкту планують, що за пів року дані про три пілотні регіони будуть у відкритому доступі. Також сподіваються на підтримку держави та співпрацю із лісгоспами, яких готові навчити користуватися відкритими даними про ліс.

Назагал ідея – хороша, але доки суспільство не побачить результатів, ставлення буде неоднозначним. Тим паче, що в Україні назбиралося чимало прикладів, коли моніторинг за лісами завершувався скандалом. Приміром, за часів прем’єра Володимира Гройсмана (Держлісагентство очолювала на той час Христина Юшкевич), чиновники дружно висловлювали занепокоєння станом наших лісів і відсутністю дієвого та ефективного моніторингу. Свої слова навіть довели на вчинках. Так, була розроблена так звана інтерактивна карта вирубки лісів, яка нібито зафіксувала незаконні вирубки у Закарпатті. Площа вирубок сягала аж 700 га. Щоправда, дані виявились помилковими. У карту втрапили не ліси, а полонини, де дерева росли востаннє кілька століть тому.

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”