Інна ЛИХОВИД,
газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=18148
Стандартні методи інвентаризації поєднають із дистанційним зондуванням землі
Точну кількість лісових насаджень в Україні ми б мали дізнатися у 2026 році, саме тоді за планами Держлісагентства має завершитися національна інвентаризація лісів. Однак через війну обстежити всі ділянки неможливо. Частина територій стала територією бойових дій, частина – окупована Росією, а ще частина після звільнення ЗСУ буде замінованою і недоступною для обстежень. Через це зараз не вдається завершити перший цикл інвентаризації лісів так, як планувалося у 2021 році, коли облік лісів тільки стартував. Принаймні це не можна зробити так званими класичними методами, коли треба обстежувати певну лісову ділянку безпосередньо перебуваючи у лісі.
Аби не зупиняти інвентаризацію лісів, ВО «Укрдержліспроєкт» вирішив поєднати із традиційними методами обстеження лісу дистанційне зондування землі. Це дасть змогу отримати інформацію про лісові насадження без виходу в ліс. З цим допомагають німецькі партнери у рамках проєкту «Технічна підтримка розвитку лісової політики та впровадження національної інвентаризації лісів».
Віктор Миронюк, викладач кафедри таксації та менеджменту лісу НУБіП, пояснив, що національна інвентаризація лісів сама по собі дає відповідь на питання, скільки лісу є, які його характеристики в середньому в Україні або якомусь регіоні. А інвентаризація, підкріплена дистанційним зондуванням, дає змогу відповісти на питання, де саме розташовані ліси і які їхні характеристики.
– Ми хочемо поєднати наземні дистанційні дані, щоб отримати багато додаткових важливих характеристик, які потрібні для лісоуправління, – додав Віктор Миронюк. – Ідея проєкту полягає в тому, що ми використовуємо дані дистанційного зондування землі, які збираються впродовж тривалого часу, і порівнюємо та поєднуємо дати збору даних і дати отримання відповідних знімків. У такий спосіб отримуємо узгоджену модель, яка врешті-решт дозволяє нам отримати карту лісів на будь-яку дату, яка нас цікавить, станом до сьогодні. Тобто ми можемо сказати, які характеристики лісу були в інтервалі 5 років тому, а які характеристики є сьогодні. І як тільки з’являться нові дані, ми зможемо сказати, а що буде далі. Чим більше таких даних збирається, тим точнішою буде оцінка і кращими будуть карти. Для тих територій, де збір даних недоступний, разом з інвентаризацією розглядається часткове заміщення даних інвентаризації лісів даними лісовпорядкування, які теж збиралися в минулому. Звісно, це різні джерела, різна точність і методи, які застосовуються на практиці. Але якщо немає ніякої інформації про території, то наявність хоча б певних оцінок – це краще, ніж їхня відсутність.
Як додав Віктор Миронюк, цю технологію з комбінованими технологіями для обліку лісів апробовано у Сумській області, далі цей підхід будуть поширювати в інших областях. Якщо нічого не завадить, до початку 2024 року будуть отримані карти і перші оцінки показників лісового фонду якраз із використанням комбінованого підходу на основі наземної інвентаризації лісів і даних дистанційного зондування землі.
Ігор Будзінський, начальник Управління лісового господарства Держлісагентства, нагадав, що інвентаризація лісів розпочалася досить успішно у 2021 році, але у 2022 році, після повномасштабного вторгнення, виникло питання чи продовжувати її, чи припиняти. Після багатьох нарад та дискусій Держлісагентство вирішило продовжувати національну інвентаризацію лісів, але з урахуванням воєнних дій. За словами Ігоря Будзінського, Україні бракує правдивої та об’єктивної інформації про ліси України. Адже останній загальний облік лісів України був проведений у 1996 році, тому продовження інвентаризації має важливе значення для лісової галузі.
За словами Віктора Мельниченка, генерального директора ВО «Укрдержліспроєкт», для проведення інвентаризації нині визначені 100 тисяч лісових ділянок, з яких 18–20 тисяч має бути обстежено засобами геоінформаційних систем. Цього року зберуть інформацію з трьох тисяч лісових інвентаризаційних ділянок. Але цю роботу знову ж таки ускладнює війна.
– Ми не зможемо виконати вчасно заплановані цикли інвентаризації, вони будуть продовжені на невизначений термін. У такий спосіб ми переходимо до регіональних інвентаризацій, бо маємо частину недоступних територій, які такими ж залишаться і після перемоги, доки не відбудеться їхнє розмінування. Також нам бракує технічних засобів та автомобілів, щоб здійснювати інвентаризацію, бо частково вони були знищені через бойові дії.
Попри труднощі, інвентаризація триває. Як розповів Віталій Сторожук, координатор проєкту «Технічна підтримка розвитку лісової політики та впровадження національної інвентаризації лісів», цього року Центр національної інвентаризації лісів став членом Європейської мережі національних інвентаризацій. Продовження інвентаризації, на думку Сторожука, дасть змогу отримувати дані про запаси деревини деревообробному сектору, а також дані про обсяг приросту.
– Ми й далі будемо поєднувати традиційні методи інвентаризації з дистанційним зондуванням. Це дає змогу отримати такі дані на рівні адміністративних районів. Мені здається, що вони мають бути зацікавлені в одержанні даних про дистанційне зондування, бо уявіть, що об’єднана територіальна громада може отримати всі космічні знімки, зроблені з 1990 року до останнього року. У такий спосіб можна знайти ті ділянки залісення, які ми сьогодні шукаємо в об’єднаних територіальних громадах і хочемо врахувати їх як лісові насадження, – додав Віталій Сторожук.
