Старі “схеми” по-новому під егідою реформ ринку деревини

Чому деревина ніби-то й продається онлайн, але придбати її на відкритих торгах може не кожен?

ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021, 18:04


ОЛЕКСАНДР МІСЮРА
підприємець у сфері лісопереробки

Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Екологія” у червні 2021 року заявив, що запровадження нових правил продажу деревини ліквідує “сірий” ринок.

Як зрозуміли чиновники та інші у лісовій галузі такий меседж Президента України можна спостерігати у деталях змін, які відбуваються у сфері реалізації круглої необробленої деревини.

Проблема №1: Попередній огляд деревини, як умова доступу до онлайн-аукціонів

Під виглядом захисту інтересів покупців нещодавно було запроваджено вимогу “попереднього огляду” деревини, яка в руках державних лісгоспів чомусь перетворилася у ручний інструмент регулювання допуску потенційних покупців до електронних аукціонів.

“Українська енергетична біржа”, на жаль, не допускає до торгів тих осіб, кому не вдалося отримати у лісгоспів акти попереднього огляду деревини

На ринку лісу нова монополія?

Абсурдність ситуації у тому, що, по-перше, як можна оглядати те, чого ще немає? Зазвичай, лісгоспи реалізують деревину, яку лише планується заготовляти і яка ще перебуває у лісі. 

По-друге, така вимога може бути хіба що правом, але аж ніяк не обов’язком для зацікавленого у придбанні сировини покупця. 

Отже, логічно, що попередній огляд деревини має бути додатковою можливістю захистити права та інтереси, але аж ніяк не обов’язком покупця, тим паче – не повинен бути штучною формальною перешкодою для участі у електронних торгах деревиною.

Також, не зрозуміло, чому таку вимогу про “попередній огляд” масово поширили з ділової і на низькосортну – дров’яну деревину? 

Пояснити такі “нововведення” можливо, на мою думку, лише корупційною логікою і метою чиновників лісових господарств, у змові з деякими недобросовісними переробниками деревини, зберігати фізичний вплив на процес розподілу лісових ресурсів, так би мовити: для друзів – усе, а для недругів – правила попереднього огляду тощо.

Парадокс у тому, що асоціації деревообробників, наприклад Львівщини, є формальними ініціаторами впровадження таких “нововведень”. Схоже на те, що таким чином пов’язані поміж собою недобросовісними інтересами особи вчергове нав’язують власні “правила гри” для всього ринку.

Яка логіка запровадження “попереднього огляду деревини” під час поширення COVID-19 та в умовах запровадження “помаранчевої”, а й подекуди “червоної” зон карантинних обмежень? Варто наголосити, що в процесі діджиталізації більшість процесів можна здійснювати онлайн та дистанційно, а не наполягати на прямих фізичних контактах.

Як варіант вирішення проблеми: при потребі – детальні фото або відеоматеріали з попереднім оглядом лісопродукції, яку планується продати, можна заздалегідь оприлюднювати для усіх зацікавлених у відкритому доступі. 

Що виглядає послідовним та логічним, адже більшість реформ державного управління та народного господарства спрямовані на діджиталізацію усіх процесів, зменшення кількості безпосередніх контактів споживачів послуг з чиновниками та суб’єктами, уповноваженими приймати розпорядчі або владні рішення, відповідно – на суттєве зменшення корупційних ризиків.

Проблема №2: Бренд – новий, а торгові агенти – ті ж самі

Нагадаю, що віднедавна “Українська енергетична біржа” стала ледь не єдиним торговельним майданчиком, якому вдалося отримати ліцензію НКРЕКП після чергових законодавчих нововведень. 

Торговельні електронні платформи, щодо яких були нарікання про недотримання добросовісності, прозорості та відкритості під час торгівлі деревиною, на жаль, нікуди не зникли, а деякі навіть стали агентами нової біржі, інтегруються під теперішні формальні вимоги.

Отже, маємо неприємну ситуацію, коли замість формування нових трендів та практики прозорості, відкритості торгівлі деревиною, формування однакових правил для всіх зацікавлених суб’єктів на ринку та замість забезпечення конкурентного доступу деревообробникам, “Українська енергетична біржа”, ймовірно, об’єднує навколо себе сумнівних з точки зору доброчесності торговців-агентів, таких як товарна біржа “Житомирські торги” та інші.

Чи зможуть особи, які десятиліттями плекали та реалізовували багатомільярдні схеми ручного розподілу деревини, відтепер працювати доброчесно лише під іншою “вивіскою”? Питання – риторичні. 

До слова, функціонування єдиної біржі подекуди обґрунтовується необхідністю швидко забезпечити високі ідеали: прозорість та відкритість операцій з деревиною, на практиці ж виглядає зворотнє, що ці зусилля обертаються монополізацією, а не спрямовані на викорінення багатомільярдної корупції, припинення “ручного” розподілу лісопродукції тощо.

Запровадження вищезгаданого “попереднього огляду деревини”, як формальної але безальтернативної умови допуску до онлайн аукціонів, може свідчити про відсутність нових підходів у роботі “Української енергетичної біржі”, інших осіб та збережені старої філософії – корупції на ринку деревини.

Проблема №3: “Закон як дишло: куди повернеш …”

Довільне трактування різними суб’єктами владних повноважень законодавчих новел призвело до парадоксальної корупційної ситуації. Коли, з однієї сторони, вважається, що деревина є біржовим товаром, а торгівля може здійснюватися виключно ліцензованими НКРЕКП суб’єктами, а з іншої – деревину не визнають стандартизованим біржовим товаром, який підпадає під вимоги закону №738 про регулювання організованих ринків, тобто немає жодних обмежень на способи торгівлі.

До прикладу, державне підприємство “Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр” продовжує практикувати експерименти з різними сумнівними формами торгівлі (“портал публічних оголошень” тощо) деревиною щодо яких деревообробний бізнес має серйозні нарікання і вказує на наявність ознак не конкурентної торгівлі, а інтелектуальних “схем” ручного розподілу лісових ресурсів. 

Продовжують торгувати деревиною також і деякі інші майданчики, окрім уже згаданої “Української енергетичної біржі”.

Проблема №4: Відсутність інформації про торги у відкритому доступі

Якщо попередню інформацію про аукціони у вигляді плану-графіку про місце й час проведення торгів деревиною можна віднайти у відкритому доступі, то дані про продані загальні об’єми, сформовані ціни на лоти, переможців торгів тощо залишаються закритими. 

Така прикра обставина не дає можливості ані громадськості, ані представникам деревообробного бізнесу стежити за дотриманням однакових правил “гри” усіма учасниками ринку деревини та своєчасно викривати та припиняти зловживання. 

Виправити ситуацію та унеможливити маніпуляції може Верховна Рада, якій необхідно ухвалити Закон України “Про ринок деревини”. Цим законодавчим актом, відповідно, забезпечити відкритий та прозорий ринок деревини, пиломатеріалів, відходів, а також запровадити однакові правила роботи для усіх зацікавлених осіб. 

Також необхідно провести докорінну кадрову реформу лісівників, щоб позбавити доступу до керівних посад усіх, хто був причетний до корупційних оборудок. 

Лише прогнозованість та відсутність корупційної складової, вирішення законодавчих колізій та прогалин з високими корупційними ризиками у лісовій галузі забезпечить сталий розвиток національного деревообробного бізнесу та в цілому позитивно вплине на економіку країни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

https://www.epravda.com.ua/columns/2021/10/19/678854/

Loading