Ми вже писали про те, як Держлісагентство (і не тільки) обмежує доступ до даних про рубки, прикриваючись війною. Але частина важливої інформації все ще доступна. Ми часто нею користуємося.
Дуже корисна штука – це статистичний портал ЛІАЦ. У ньому можна погратись зі зведеними даними системи електронного обліку деревини – це усім відомі бірки на зрубаних деревах.
Дані на порталі оприлюднюються постфактум, тому не допомагають запобігти запланованим рубкам. Але там все одно багато цікавого.
Наприклад, у розділі «Лісорубні квитки» можна подивитись, який лісгосп скільки рубає, якими видами рубок, в яких категоріях лісів і яка з цих рубок виходить деревина.
Так, у цьому році найбільше нарубав Овруцький спецлісгосп. Майже всі рубки там – суцільні санітарні, «ліквідація наслідків пожеж». Виходить, що пожежі хоча й катастрофічні для довкілля, але для лісгоспів у короткостроковій перспективі дуже вигідні.
Портал також дозволяє порівнювати частку ділової деревини по лісгоспах або областях. Наприклад, 75% деревини, що її рубає Берегівський лісгосп, є дровами. Це може свідчити або про низьку кваліфікацію тамтешніх лісівників, або про маніпуляції – навмисне заниження якості деревини. Побачивши ці цифри, ми поїхали дивитись. Виглядає, що мова скоріше про кваліфікацію…
Тут же можна побачити, що починаючи з 1 травня цього року у Чорнобильській зоні вже виписали лісорубних квитків більше ніж на 20 000 кубометрів деревини. Тобто чорнобильські лісівники, про безпрєдєл яких ми неодноразово писали, хочуть встигнути побільше вирубати, поки ліси не віддали заповіднику.
І це далеко не всі можливості порталу. Чи стали рубати більше у Карпатах починаючи з 24 лютого? Яка динаміка суцільних рубок по роках і областях? Яка область сплачує найбільше податків за рубки лісу? Усі ці дані там є. Вкрай корисна штука як для активістів, так і для журналістів.
У наступних постах познайомимо вас з розділом «Сертифікати походження», який дозволяє аналізувати які вироби з деревини і куди експортує Україна.
https://uncg.org.ua/statystychnyj-portal-pro-rubky-shcho-tsikavoho-dlia-zhurnalistiv-ta-aktyvistiv/
