Сумщина: Чому за деревами вже не бачимо лісу

На Сумщині обласна прокуратура повідомила про підозру посадовцю агролісгоспу, котрий підробив лісорубний квиток та посприяв незаконному вивезенню деревини.

Інженер із лісозаготівель достеменно знав, що санітарна рубка на ділянці вже проведена, але погодив її «дубляж». Вніс до лісорубного квитка завідомо неправдиві відомості, і вальники, заручившись підробленим документом, зрізали на добряче прорідженій ділянці додатково ще 325 дерев. Збитки від такого відвертого злодійства становлять майже мільйон гривень. Хто мав привласнити цей злочинний заробіток, скільки й кому від нього «відслинити», належить з’ясувати правоохоронцям.

У кузові — дуби, а у паперах — дрова

В обласному управлінні СБУ повідомляють: «За попередніми даними слідства, фігуранти організували схему незаконної вирубки дерев та реалізації їх комерційним структурам». Слово «схема» та слово «фігуранти», вжите у множині, означають, що наведений вище епізод не був поодиноким, і мільйон гривень, зафіксований правоохоронцями, — то лише крапля у бурхливому морі злочинних заробітків на лісі. Його ріжуть, аж гай гуде, та перетворюють на елітні автівки і котеджі.

Сумніватися у цьому агролісівники не дають підстав. Бо приблизно у ті само дні на Сумщині було задокументовано ще два нехороші епізоди. Зокрема, на автодорозі Суми — Полтава неподалік Охтирки поліцейські зупинили вантажівку «Рено», до будки якої були завантажені дубові колоди. Натомість у дозвільних документах зазначалось, що автівка перевозить у десятки разів дешевші дрова. Водій повідомив поліцейським, що доправляє вантаж із Глухова до Полтави.

Того ж дня біля Тростянця на Сумщині поліцейські зупинили автомобіль ЗІЛ із маніпулятором. У кузові цієї машини лежало 27 товстих дубових колод, і обсяг цієї деревини був у рази більшим від зазначеного у документах.

Правоохоронці відкрили кримінальні провадження і поки що не повідомляють, які саме фігуранти у них замішані: із Сумиоблагролісу чи Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. Перше — комунальне підприємство Сумської обласної ради, а друге має державну форму власності. У другому кореспондента «Голосу України» запевнили, що до жодного із трьох вищезгаданих епізодів не мають стосунку. Зрештою, сумніватись у цьому і не доводиться: на дорогах Сумщини частенько ловляться вантажівки із незаконно добутою деревиною, але ще ніколи її не «заготовили» у якомусь державному лісгоспі.

Щодо агролісгоспів, маємо ситуацію із точністю до навпаки. Окрім підозрілої лісогосподарської діяльності, тут мають місце й інші зловживання. Не так давно «Голос України» розповідав про кримінальне провадження, порушене проти бухгалтера одного з районних підрозділів Сумиоблагролісу. За усною вказівкою директора жінка перерахувала підприємцю 130 тис. грн за нібито деталі до автомобіля, але комунальне підприємство тих комплектуючих так і не одержало. У бухгалтерії райагролісгоспу щодо тієї дивної оборудки не збереглося жодних документів.

Доходи падають

22 липня нинішнього року у «Голосі України» було опубліковано матеріал «Дірка від бублика, або Чому комунальні підприємства Сумської обласної ради не дають віддачі». У облради більше сотні заснованих нею структур, 18 з яких мають статус «комерційні підприємства», які повинні обласний бюджет наповнювати. Але цифри та факти, оприлюднені нашою газетою у публікації «Дірка від бублика…», вражають.

Протягом 2017—2019 років та першого кварталу 2020-го геть усі комерційні підприємства облради перерахували до обласного бюджету 6,6 млн грн. За цей само час з обласного бюджету на їхню підтримку виділили 35,5 млн грн. Наголосимо: йдеться не про лікарні чи театри, які апріорі не можуть бути суперприбутковими, а про структури, що займаються серйозною господарською діяльністю. Приватні підприємства такого профілю забезпечують своїм власникам неабиякі доходи, натомість комунальні або ледве зводять кінці з кінцями, або взагалі декларують збитки.

Ключове підприємство у цій мережі — Сумиоблагроліс. У 2017-му воно перерахувало до обласного бюджету 2,6 млн грн, через рік — 2,2 млн грн, а у 2019-му — лише 1,3 млн грн. Доходи у гривнях мали б зростати вже через інфляцію, а вони чомусь катастрофічно падають. Звичайно, інакше і бути не може, доки агролісгоспи перераховуватимуть гроші за міфічні запчастини або продаватимуть високоякісний дуб за ціною дров.

Серед партнерів переважають дебітори

Через якийсь час після того, як матеріал «Дірка від бублика…» вийшов у світ, мені зателефонував та запропонував зустрітися посадовець одного із райагролісгоспів області. За його словами, ключова причина, через яку комунальні лісогосподарські підприємства Сумщини працюють без прибутків, — реалізація комерційним структурам деревини за заниженими цінами. Один із варіантів — коли до фури вантажать високоліквідний дуб, а у накладній його вказують як дрова.

Те, що таке «господарювання» в агролісгоспах Сумщини поширене, доводять показники державного підприємства — Сумського обласного управління лісового і мисливського господарства. СОУЛМГ щороку перераховує до бюджетів та цільових фондів у сотню разів більше податків і зборів, ніж Сумиоблагроліс, тоді як має лише вдвічі потужніші площі насаджень. У державних лісах у десятки разів рідше трапляються пожежі, ніж у комунальних, і правоохоронці практично ніколи не затримують вантажівки із незаконно добутою державною деревиною — як правило, «ловиться» комунальна.

Зустрівшись зі мною у середмісті Сум, посадовець комунального лісгоспу передав роздруківки показників господарювання підприємства «Шосткинський агролісгосп» за січень—червень 2020-го. Це підприємство вважається одним із кращих у структурі Сумиоблагролісу, однак на початок другого півріччя воно мало 4,4 млн грн боргів. Протягом січня—вересня включно райагроліс «не вилазить» ні з кредиторської, ні з дебіторської заборгованості. Дебітори щомісяця винні комунальному підприємству від півмільйона до мільйона гривень, і такому балансу важко знайти логічне пояснення. Ліс — це дуже ліквідний товар, на який існує стійкий попит, однак аграрні лісівники чомусь співпрацюють із партнерами, котрі не поспішають за нього платити. Суцільні мінуси стоять і в інших найважливіших графах, що свідчать про фінансово-економічний стан підприємства.

В очікуванні перезавантаження

Незабаром відбудеться установче засідання новообраного складу Сумської обласної ради. Депутати ділитимуть портфелі голови облради, двох його заступників та керівника управління комунального майна. Від останнього залежатиме робота комунальних підприємств облради, у тому числі й ключового — Сумиоблагролісу. За вплив на нього в облраді завжди точилася неабияка боротьба, і цього разу без неї також не обійдеться.

З якою метою нові гравці домагатимуться своєї людини на посаді керівника найважливішого комунального підприємства, сумчани відчують уже найближчим часом. Одна справа — коли Сумиоблагроліс почне по максимуму наповнювати обласний бюджет, і зовсім інша, коли він, як і раніше, годуватиме лише обраних, котрі матимуть вже інші прізвища.

Ризикну припустити: на дорогах побільшало незаконно добутої комунальної деревини, бо посадовці агролісгоспів готуються до можливої втрати посад. Демонструвати видатні фінансові показники їм ні до чого, бо ще невідомо, чи на них хтось зважить. Натомість з’явилась потужна мотивація скористатись можливостями, поки вони ще є.

Сумська область.

Фото надано управлінням СБУ в Сумській області

http://www.golos.com.ua/article/338921

Loading