Торгівля екологією

НАТАЛЯ ОНИСЬКО, ОЛЕКСАНДРА ГУБИЦЬКА – 30 вересня 2021

Понад 50% багатомільйонного ринку з ОВД для лісгоспів контролює група пов’язаних компаній з підставними власниками

Фото: Shutterstock

Лісові господарства в Україні для проведення оцінки впливу для довкілля користуються послугами компаній із прихованими власниками. Як свідчить наше дослідження, половину усіх звітів для лісгоспів, які оприлюднили з січня 2018 року, написали працівники пов’язаних між особою компаній. А їхні власники виявились екс-студентами київського університету, які до цього бізнесу ніяк не причетні.

***

Для окремих видів рубок лісові господарства повинні зробити оцінку впливу на довкілля. Ця процедура покликана мінімізувати чи компенсувати очікувані негативні впливи на довкілля від майбутньої діяльності.

Процедура ОВД працює з кінця 2017 року. Усі звіти з оцінки впливу на довкілля публікують в реєстрі, який доступний на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

З початку 2018 року лісгоспи опублікували понад 160 повідомлень про проведення ОВД, однак на момент публікації звітів про проведені ОВД було менше 140. Звіти можуть готувати як працівники лісгоспів, так і приватні компанії.

Проаналізувавши авторів усіх звітів, ми виявили, що половину з них підготували працівники лише двох київських фірм.

Чвертьмільйонний копіпейст 

 Якщо хтось думає, що звіт про оцінку впливу на довкілля – це якийсь формальний документ, застережень якого ніхто не дотримується, то він, можливо, і правий. Експерти з природоохоронних організацій знаходили в багатьох з них елементи «копіпейсту», що не є ознакою якісної роботи.

«Я не бачив ні одного хорошого звіту з ОВД на рубки лісу. В деяких випадках звіти «розпухають» до тисячі сторінок, а по суті там немає нічого, що говорило б, як ці рубки впливатимуть на довкілля», – каже біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник.

Фрагмент звіту з ОВД Славського лісового господарства скопійований з аналогічного звіту для лісгоспів Полтавщини. Звіт підготовлений «Агропроект Україна» (випадок виявлений “Екологія-Право-Людина”)

А на запитання про те, які є основні недоліки звітах з ОВД, песимістично відповідає, що вони самі один «суцільний недолік». За його словами, в «ідеальному ідеалі» процедура ОВД повинна складатись із двох етапів. Умовно кажучи, у нас є різні компоненти довкілля: вода, повітря, ґрунт, біорізноманіття. І для оцінки того, як рубки впливатимуть на все це, треба зібрати максимальну кількість даних:

«Якщо говорити про біорізноманіття, то спочатку слід зібрати дані, хто і де живе на території лісгоспу, де плануються рубки, а потім потрібно змоделювати, як рубки впливатимуть на це. В Україні є проблема і з першим, і з другим етапом. Я, напевно, прочитав 99% усіх звітів з ОВД на рубки лісу, які за чотири роки публікували, і ні в одному з них немає нормальної оцінки, а перший етап зі збором даних – проводять криво».

Проте не найкраща якість звітів ніяк не впливає на їхню вартість. Документ для лісгоспу коштує від 250 до 450 тис. грн. Загальну суму витрат на ці цілі встановити неможливо, бо лісгоспи в основному не користуються порталом публічних закупівель Prozorro. Але навіть за найнижчою планкою опубліковані на сайті профільного міністерства ОВД коштують 35 млн грн.

 І як мінімум половину з цих коштів мали б отримати дві компанії: ТОВ «НВП «Агропроект Україна» і ТОВ НП «Екопростір». Ми з’ясували, що це за компанії.

 «Звукач від Бога»

«Та мене просто спочатку друзі-друзів попросили побути трішечки директором, бо в їхнього директора якісь проблеми були, а потім власником, але я фірмою не займаюсь. Я там навіть зарплату не отримую», – розповів 28-річний Ігор Петровський, який є засновником ТОВ «НВП «Агропроект Україна».

Не так давно він закінчив Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ) і продовжує співпрацювати з Культурно-мистецьким центром цього навчального закладу. Це нам підтвердив його керівник.

Фото: Instagram Ігоря Петровського

Як свідчать сторінки Петровського в соціальних мережах, він справді не займається екологічними документами. Він організовує заходи для університету і майже всюди додає тег «звукач від бога».

Петровський порадив з усіма питаннями про «його» бізнес звертатись до ще однієї працівниці КНТЕУ – Анни Кисельової, яка «якось до цього стосувалась».

Кисельова керує Студією сучасного танцю «Лайт» того ж… університетського Культурно-мистецького центру. А заодно є «помічницею директора», як сказала вона у розмові з нами. На запитання, як звати директора, не відповіла. Мовляв, переговорить з ним і перетелефонує. Втім пізніше вона виявилась ще менш говіркою і надіслала електронну пошту, куди ми б мали скерувати всі наші запитання.

Ми були вже готові повірити в те, що буває таке, коли друзі попросили «побути власником фірми». Але раптом виявили, що засновницею іншого підприємства ТОВ НП «Екопростір», яке ділить 50% ринку ОВД для лісгоспів, є ще одна колишня студентка КНТЕУ – Юлія Краснокутська. Ба більше, вона є також і директоркою підприємства, і саме її підпис є в документах для лісників.

Юлія Краснокутська. Фото з Facebook

Ми сконтактувались з Юлією Краснокутською. Під час першою розмови вона сказала, що дуже зайнята і зателефонує пізніше. Проте цей момент так і не настав, тому ми зателефонували ще раз, але часу на розмову в Юлії Краснокутської так і не знайшлось. Що і не дивно, оскільки завдяки її активності у соціальних мережах можна зрозуміти, що вона багато подорожує і багато працює. Але працює у іншій компанії, що не має нічого спільного з лісом, екологією чи ОВД – фірмі Tranzzo, що займається онлайн-платежами.

Екологи на всі фірми

 В компанії «Агропроект Україна» працюють реальні екологиЗгідно з даними звітів, що розміщені на сайті профільного міністерства, наприклад, Аліна Прохоренко та Валерія Мігранова. І саме вони водночас працюють і для «Екопростору».

Зокрема, вони є виконавцями звіту з ОВД для «Попільнянського лісгоспу». На початку документу в шапці – лого, реквізити і печатка «Екопростору». Натомість внизу, де підписи авторок – стоїть печатка Прохоренко як інженера-проектувальника «Агропроект Україна». Так само і в ОВД для Турківського ЛГП «Галсільлісу».

Загалом Аліна Прохоренко значиться співавторкою понад 40 звітів. Наприклад, вона готувала звіт з ОВД для «Шосткинського агролісгоспу». При цьому вона не є приватною підприємицею, яка могла б офіційно отримати кошти за виконану роботу. Зрештою, головний лісничий лісгоспу Дмитро Нечипоренко розповів, що гроші насправді платили компанії «Агропроект Україна».

«Звіт і процедура коштували 258 тисяч гривень Крім того, ще за звіт по грунтах і воді – 80 і 60 тис. грн «Українському центру екології грунтів». Звернувся до «Агропроект Україна», бо так мені порадили в інших лісгоспах. Але якби ще раз робив, то вже б не звернувся, бо дуже довго чекали», – каже Дмитро Нечипоренко.

Натомість в Овруцькому лісгоспі послугами фірми задоволені. Тут новий звіт оцінки впливу на довкілля ще не готовий, але процес триває. І як розповів головний лісничий Володимир Захарчук, він особисто їздив до офісу фірми в Києві і знайомий як з працівниками, так і з директором.

«Нам порадили колеги до них звернутися, і я зараз співпрацею задоволений. Ми вже заплатили 300 тисяч, але ще проплати будуть, ще звіт не завершено. Але виконавці надійні, і ми задоволені», – говорить лісничий.

Захарчук каже, що знає про те, що фірма активно працює не лише в Житомирській області, але й по всій Україні. Це справді так. За даними аналітичної платформи YouControl, у 2021 році фірма вже уклала шість угод з лісгоспами в різних частинах країни. Не всі ці договори успішні. До прикладу, в Коломийському лісгоспі на сьогодні угоду з фірмою призупинили через недоліки в документах, але, за словами головного інженера лісгоспа Романа Мельничука, розривати не мають наміру.

Працівники «Агропроект Україна» також працюють й на інші компанії. Наприклад, Владислав Перехрестенко, який фігурує у рекламних роликах фірми, водночас є контактною особою для участі в державних тендерах як для «Агропроекту Україна», так і для ще одного підприємства, яке активно бере участь в тендерах на розробку ОВД, але рідко їх виграє, – ТОВ НП «Експертний центр».

Працівники фірми “Агропроект Україна”. Фото: “Агропроект Україна”

«Експертний центр» бере участь майже у всіх відкритих торгах, в яких конкурує «Агропроект Україна». Наприклад, в тендері від ДП «Онуфріївське лісове господарство» або від КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами». Щоправда, лісгоспи рідко проводять проводять відкриті торги, воліючи заключати прямі угоди з тими, кого їм порадили колеги.

Директор і його помічники

Нам так і не вдалось з’ясувати у керівника фірми «Агропроект Україна» Юрія Котова про реального власника бізнесу і як їм вдалося завоювати цей ринок. З нами говорили лише його помічники, але не він сам. Наприклад, помічниця Анна попросила надати питання і коли почула, що нас цікавить, чому в такій успішній фірмі засновником є підставна особа, здивувалась:

«Так це ж не про ОВД. Я знаю, що свого часу Юрій Котов та Ігор Петровський спільно заснували фірму, але Петровський вирішив цим не займатись», – сказала Анна.

Директор ТОВ “Агропроект Україна” Юрій Котов. Фото: “Агропроект Україна”

Вона була подивована тим, що Петровський не приховує своєї фіктивної участі як засновника. Але Анна не виглядає поінформованою особою в справах фірми, оскільки за даними YouControl відомо, що Юрій Котов прийшов працювати туди лише у грудні 2019 року і лише як директор. А першою засновницею фірми у 2018 році була непублічна 53-річна Зоя Рязанова з Полтави.

В іншій половині звітів підписантами виступають або працівники лісгоспів, або державних наукових установ. Втім їхні прізвища зовсім не означають, що саме вони готували звіт.

Приміром, звіт для рубок Ємільчинського лісгоспу підписаний головним лісничим Олександром Мельниченком. Він розповів «Наші гроші. Львів», що документ вартістю 470 тис. грн робила компанія «Еспо-Консалтинг».

Ця фірма фактично однією з перших проводила ОВД для лісгоспів. Але недовго. Її власником і директором є 31-річний Ілля Тарахкало, прописаний в Здолбунові Рівненської області. Його батько працював заступником начальника Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, начальником Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області.

Сам Тарахкало пояснює вихід фірми з ринку ОВД для лісгоспів зміною правил та складнощами через активну участь громадськості в даному процесі.

Формальна оцінка

Але саме це і є найбільшою перевагою ОВД – можливість впливу громадськості на лісокористування. Якісний звіт та дотримання його рекомендацій сприяє захисту довкілля.

«Звіт з ОВД – це фактично єдиний відкритий і доступний (без жодних запитів) документ, який дозволяє отримати повну інформацію про стан лісів на території того чи іншого лісгоспу», – пояснює еколог МБО «Екологія – Право – Людина» Богдан Кученко.

Він наголошує, що основне в звіті – це аналіз того, як вплинуть рубки, наприклад, на водні ресурси чи біорізноманіття. Звіт дозволяє оцінити цей вплив ще до проведення рубок. І якщо прогнозовано цей вплив дуже значний, то це має бути підставою для того, щоб їх не проводити на певній території.

Надавати свої пропозиції і перед проведенням ОВД, і після оприлюднення звіту може будь-хто. Але насправді цією можливістю громадяни користуються не дуже охоче, за винятком кількох природоохоронних організацій, зокрема, активно аналізують та подають пропозиції «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група».

Минулоріч вони спільно опублікували аналітичну записку про оцінку впливу рубок на довкілля. На той момент в реєстрі було 106 звітів з ОВД щодо проведення рубок лісу. І як стверджують обидві організації, бувало таке, що майже ідентичні звіти з ОВД різних лісгоспів отримували і позитивний висновок, і відмову у його видачі.

Загалом якість усіх наявних звітів була низькою, а оцінка впливу відбувалась формально. Єгор Гриник каже, що з того часу мало що змінилось:

«Хіба що останніх півроку міністерство почало завертати більшість лісгоспів, у яких немає нормальної оцінки на воду і біорізноманіття. Їх скеровують на додаткову ОВД. Це ніби плюс. Але водночас є, наприклад, випадок, коли лісгосп відправили на додаткову ОВД, лісгосп зробив точно таке ж саме, а вони видали висновок. Наскільки пригадую, Звірівський лісгосп Волинської області».

Зауваження екологів, каже Гриник, розробники ОВД намагаються враховувати тільки формально. На його думку, окрім якісної роботи розробників, персонал міністерства, який ці звіти приймає, теж має більш відповідально робити свою ж роботу:

«Все ж таки хотілось би, щоб міністерство було послідовним. Якщо лісгосп робить свою роботу неякісно в контексті ОВД, то вони повинні завертати такі звіти».

На його думку, очевидно і те, що потрібно змінювати законодавство. Наприклад, в профільному законі написати про необхідність ОВД для планів лісоуправління, які лісгоспи роблять раз на 10 років.

«Один раз пройшли процедуру – і можна десять років за цим планом працювати. А не робити ОВД кожен раз на окремі рубки. По-друге, потрібні експертні комісії, оскільки очевидно, що кваліфікація працівників міністерства, які займаються ОВД, не є потрібного рівня», – каже Єгор Гриник.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

https://lviv.nashigroshi.org/2021/09/30/ekology-z-torgovo-ekonomichnogo/