Цифрові перспективи

Польські лісівники вважають свій рівень діджиталізації найбільшим у Європі. Що перейняти Україні?

Telegram-бот, електронний облік деревини, цифрові товарно-транспортні накладні, дистанційний моніторинг за пожежами – все це вже працює у лісовому секторі України. Адже впровадження цифрових технологій у будь-яку сферу – це вимога сьогодення. Аби уникати помилок при реалізації цифрових проєктів, часто наші спеціалісти вивчають досвід закордонних колег. Нещодавно у представників Держлісагентства та громадських організацій випала нагода більше дізнатися про впровадження цифрових технологій у лісовому господарстві Польщі. Онлайн-зустріч відбулася у рамках проєкту «Rosewood 4.0» – «Європейська мережа регіонів, готових до діджиталізації та сприяння сталої мобілізації деревини» (за фінансування програми досліджень й інновацій Європейського Союзу Горизонт 2020). До проєкту залучена більшість країн ЄС, також у його рамках створена мережа регіональних габів у Східній Європі. А через кілька тижнів запрацює онлайн-платформа, де можна буде знайти підбірку наукових праць, таблиць, цифрових інструментів для навчання лісівників.

Технології вплинули на підготовку кадрів

Як і в Україні, більшість лісів Польщі перебувають у державній власності (76%). Тому на них цифрові технології поширюються комплексно та досить давно, ще з кінця 1990-х років. «У нас є велике підприємство, яке використовує певні технології для таксації та замірів, – розповідав Кшиштоф Стеренчак, професор Інституту досліджень лісу. – Ця система була запроваджена наприкінці ХХ століття, так починалася цифрова форма збору й аналізу даних. Потім почали створювати цифрові карти, і вже понад 15 років наші лісівники ними користуються. Перше лісництво почало використовувати такі цифрові карти у 2006–2007 роках. Тому зараз можна говорити про те, що ми використовуємо різні цифрові інформаційні системи. Згодом були впроваджені цифрові знімки. Їх інтерпретують фахівці з геодезії, і це дозволяє забезпечити точний опис лісів у різних частинах країни».

У ході проєкту «Rosewood 4.0» польські лісництва перейшли до автоматизованих методів оцінки запасів деревостану та фіксації інших показників. Поляки вважають, що у порівнянні з іншими країнами Європи, у їхньому лісовому господарстві використовується дуже багато цифрових технологій. А також наголошують, що на основі цифрових даних можна приймати виважені рішення та економити кошти, а використання цифрових технологій сприятиме сталому веденню лісового господарства.

Тож один із чинників успішної цифровізації польського лісового господарства – ранній старт впровадження діджитал-проєктів у порівнянні з іншими країнами Європи. Ще одна запорука цифрового успіху – своєчасна підготовка фахівців до роботи «у цифрі».

«Ми паралельно впроваджували зміни у системі освіти. Оскільки зараз лісова діяльність є значною мірою цифровізованою, то ми змінили підхід до освіти та навчання працівників лісового господарства, – зазначав Пьотр Медерський, професор Познанського університету наук про життя. – Якщо говорити про наші технікуми та профучилища, то студенти вже проходять основи тих цифрових технологій, які використовуються у лісовому господарстві. А в нас працюють геоінформаційні системи, мобільні пристрої, є наша система для планування ресурсів, система для цифрового відстеження переміщення та продажу деревини. У минулому було дуже складно впровадити ці зміни серед працівників лісового господарства, бо люди не знали, як усім цим користуватись. Звісно, було багато навчань. У нашого державного лісового холдингу є ціла навчальна програма, деякі з цих курсів також мігрували у систему освіти».

При цьому польські фахівці наголошують, що існуюча система цифровізації лісового сектору ще потребує удосконалення, зокрема, треба покращувати підходи до управління лісовою продукцією, використовувати методи потенційного зондування та впроваджувати ще більше автоматичних систем. Адже людська праця стає все дорожчою. «Нам не вистачає кваліфікованих кадрів, і це основний рушій автоматизації всіх процесів у лісовому господарстві. Також треба пам’ятати про те, що відбуваються зміни клімату, через що збільшується кількість лісових пожеж. І нам треба швидко реагувати на ці зміни», – наголошував Пьотр Медерський.

Управління лісами на прикладі одного дерева

Завдяки цифровим проєктам у Польщі вперше у великих масштабах змогли порахувати щільність деревини найбільш поширених порід (завдяки наземній інвентаризації лісів). А за допомогою дистанційного зондування відбувся проєкт із визначення кількості біомаси та вуглецю в лісах. В Україні ж такі ініціативи реалізуються, здебільшого, силами університетів і, звісно ж, не в масштабах усієї країни.

На цьому польські експерти не зупиняються. У планах – напрацювання сучасних методів комунікації із громадськістю. «Ми повинні бути прозорими у наданні даних про ліси. Це основні рушійні чинники, які будуть визначати розвиток цифрових технологій у майбутньому», – додав Кшиштоф Стеренчак. Тож поява в Україні Telegram-бота @UKRFOREST_BOТ від Держлісагентства чудово вписується у світову тенденцію поліпшення комунікації із громадськістю. Дмитро Карабчук, експерт ГО «Лісові ініціативи і суспільство ForestCom», наголосив, що тиск із боку громадськості навіть сприяє цифровізації у лісовому господарстві: «Громадськість хоче, щоб державні установи оприлюднювали дані про лісові ресурси України. І все більше даних стають публічними. Ці інструменти важливі для діла, ми повинні вчити підприємців як використовувати лісові ресурси з меншою шкодою для довкілля».

«Також треба розуміти, як цифрові технології можуть допомогти вирішити проблеми, – продовжив дискусію Кшиштоф Стеренчак. – Нині говоримо про точне лісове господарство, тобто ми зараз на такому етапі, коли можемо управляти лісом на рівні окремого дерева, а не насаджень чи деревостанів. Є багато застосунків та інструментів, за допомогою яких можемо зібрати інформацію про конкретне дерево. Ми можемо використовувати методи для прогнозу подальшого росту цього дерева, розуміти, які зміни можемо очікувати, тобто ми однозначно ближчі до таких підходів. Штучний інтелект – це теж та сфера, яка активно розвивається та використовується у лісовому господарстві, це допоможе подолати певні труднощі, з якими стикалися у минулому».

А майбутнє вже неможливе без інновацій та нових технологій. Заступник Голови Держлісагентства з цифрової трансформації Віктор Смаль порівняв, що років 5–7 тому в Україні не було централізованої системи обліку деревини, не було технологій для відстеження пожеж, тобто розвиток відбувається постійно: «Можемо фіксувати постійний прогрес у використанні цифрових технологій. В Україні цифрові технології застосовують у сфері лісозаготівлі, лісоперевезення, є система електронного обліку деревини, тож є можливість у лісокористувачів фіксувати всі кроки у лісозаготівлі. Допрацьовується електронна транспортна накладна. Високий рівень цифровізації зараз присутній у сегменті моніторингу».

Навіть якщо Україна ще не наздоганяє успіхи польських колег щодо оцифрування лісового господарства, зупинятися на досягнутому не буде.

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”