«Тяжко у навчанні – легко у бою!»

Взаємодія і злагодженість дій – важливі компоненти у боротьбі з вогнем

Анатолій МЕЛЬНИК

Лісівники всієї України відпрацьовують досвід спільної роботи зведених загонів щодо протидії лісовим пожежам. Масштабні навчання пройшли на Волині, Хмельниччині, Херсонщині, Полтавщині. Луганщині, Донеччині та в інших областях України.

Микола Гонтарук, начальник Відділу охорони та захисту лісів Держлісагентства:

— Навчання з гасіння умовної лісової пожежі, згідно з дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського і наказом Голови Держлісагентства Юрія Бо-лоховця, вже відбулись у кожній області. У них брали участь лісівники, територіальні підрозділи рятувальників ДСНС, представники об’єднаних територіальних громад, місцевих райдержадміністрацій.

За сценарієм тренувань було локалізовано і ліквідовано лісових пожеж площею до 400 гектарів, зокрема 100 га — верхових. У навчаннях взяли участь 583 особи державної лісової охорони і відомчої пожежної охорони, 205 одиниць техніки Держлісагентства з 24 областей, 81 рятувальників, 37 одиниць техніки ДСНС. 13 осіб та 3 одиниці техніки місцевих громад. На навчаннях у Херсонській області був використаний гвинтокрил Мі-8, оснащений засобами пожежогасіння. Наймасштабніші навчання пройшли на Волині, де були задіяні зведені загони відразу трьох областей, а ще на Херсонщині. Дуже добре організовані навчання пройшли і на Хмельниччині. Хочеться відзначити гарну організованість лісівників Київського обласного і по м. Києву управління ЛМГ.

Працівники відомчої пожежної охорони і державної лісової охорони в ході навчань показали злагодженість своїх дій. Відпрацювання взаємодії зведених загонів Держлісагентства разом із рятувальниками ДСНС дозволить у майбутньому не допустити масштабних лісових пожеж і оперативно ліквідовувати займання у лісах на ранніх стадіях.

Водночас, були виявлені і певні недоліки. Керівникам обласного управління лісового і мисливського господарства деяких областей знову доручено провести навчання в межах своєї області саме з метою їхнього усунення. На щастя, ці випадки не критичні. Але важливі. Бо, наприклад, при надмірному навантаженні на техніку виникли деякі поламки, що були усунуті вже у польових умовах, без залучення автомеханіків зі станцій технічного обслуговування автомобілів. Тож керівникам доручено обов’язково відпрацювати ці моменти та звернути на це увагу.

Чим корисні такі навчання, які позитивні моменти, які недоліки, що вчасно виявлені не під час реальної пожежі, яка зараз ситуація в українських лісах? На ці питання нам відповів експерт у сфері пожежної безпеки українських лісів – професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.

— Це абсолютне позитивне нововведення і новий досвід для України. Бо раніше такі навчання проводились лише двічі на рік — одне всеукраїнське, яким, як правило, керували рятувальники та інше — у визначеній області України. А вже нині постійно збираються та працюють разом саме ті люди, які мають боротись із лісовими пожежами. Звісно, це обмін досвідом, навичками. вміннями. Тому «ноу-хау» і наказ від ДАЛРУ і Міндовкілля дуже позитивні та своєчасні. Ще один плюс від таких навчань — у кожному обласному управлінні лісомисливського господарства, у кожному лісгоспі вже є чіткий перелік співробітників. які мають виїжджати на лісові пожежі. Це люди, які фізично і морально підготовлені до боротьби з пожежами, які володіють усіма необхідними знаннями та розуміють, що можуть отримати бойовий наказ у будь-який час доби та пору року. Є чіткий перелік техніки, яка має виїхати. Є чіткий перелік обладнання та озброєння, що лісівники мають взяти з собою.

У разі команди на збір загону вже не треба хаотично шукати усіх, хто першим потрапить під руку, забирати всі без винятку автомобілі, пожежні модулі і так далі з лісгоспів, як це раніше подекуди було в окремих областях.

Було б гарно визначити у кожному облуправлінні двох постійних керівників гасіння лісової пожежі, які мають очолити свій загін і виїхати із ним у будь-яку точку країни. Є чітка організованість. Саме так у нас поступово створюється свого роду Національна система боротьби з лісовими пожежами.

До речі, ми. Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж, могли би провести з керівним складом таких загонів із кожної області заняття, семінари та тре-нінги на тему: «Керівник гасіння особливо великої лісової пожежі» з врахуванням вітчизняного та світового досвіду. Аби вони згодом передали всі отримані знання підлеглим.

— На Вашу думку, лісівники-пожежники з яких областей сьогодні найкраще підготовлені? Чий досвід мають вивчати колеги зі всієї України?

— Найкращі і найдосвідченіші, безумовно, ті співробітники, які безпосередньо гасили вогонь у бою. Ті, хто боролись із найважчими пожежами, зокрема, верховими, площею у десятки тисяч гектарів. Це, в першу чергу, лісівники Житомирщини та Луганщини. А ще і залучені до цього лісові пожежники з інших областей — Донеччини, Луганщини, Київщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Волині, Чернігівщини тощо. Недаремно, у Волинській, Херсонській, Луганській, Донецькій, Чернігівській областях проходять наші наймасштабніші навчання. їхній досвід безцінний та надважливий. Та, звісно, обмін цим досвідом підчас навчань із усіма колегами.

— Водночас, під час цих навчань виявлені і недоліки. Які найважливіші, і добре, що їх виявили зараз на навчаннях, а не під час реальних величезних пожеж. На що варто звернути увагу відповідальним посадовцям обласних управлінь та лісгоспів?

— Перший момент – у кожному загоні має бути постійні двоє керівників. На випадок, якщо хтось захворів, у відпустці, у відрядженні тощо. Далі – має бути відповідальний за матеріальне забезпечення. Аби люди не їхали за сотні і тисячі кілометрів і там опинялися «на голодному пайку» у бойових умовах, коли немає як поїсти навіть за власний кошт. Має бути відповідальний за зв’язок — аби чітко працювали радіостанції, знати усі хвилі та позивні, особливо свого керівництва та іншої області. Бо від ефективного радіозв’язку часто залежить як виконання бойових завдань, так і життя та здоров’я людей.

Командир кожного зведеного загону має чітко і ефективно співпрацювати зі своїми колегами з іншої області. Бо, на жаль, у минулому році, подекуди, було таке, що хлопці та техніка приїжджали на лісові пожежі і за півтисячі кілометрів. У результаті, їхні сили та засоби або взагалі не використовували, або використовували вкрай неефективно. Тому потрібний «мозковий центр». Той самий «мозковий центр» потрібен задля того, аби людей не кидали усіх у бій відразу, а поступово методом ротації, ефективно розподіляти сили та засоби. Знову ж таки, задля ефективної роботи лісівників-пожежників. Бо тут є банальний чинник людської втоми. Не зможе одна і та сама людина ефективно гасити пожежу протягом 12 годин чи більше у диму, вогні, задусі і температурі у тисячі градусів. Недаремно, навіть у високопідготовлених і чудово оснащених американських бійців — лісових пожежників — є чіткий графік навіть під час найбільшої пожежі працювати по 10-12 годин, а далі обов’язково зміна і відпочинок.

Звісно, це й оплата. Тому, на мою думку, відразу варто запроваджувати ефективну систему оплати роботи за ризик. Аби люди отримували не лише заробітну плату, плюс ті декілька сотень гривень «командировочних» підчас небезпечної роботи, а і підвищений оклад. Це буде дуже стимулювати до роботи.

Надважлива і спеціальна форма і бойовий одяг, взуття. Зараз багато працівників пожежної охорони лісгоспів одягнені у бойовки рятувальників, важкі грубі чоботи. Але у такій формі зручно гасити вогонь у квартирі, стоячи на одному місці, а не бігати лісом між пеньками, стовбурами дерев, щохвилинно змінюючи позицію під поривами вітру, що може закинути вогонь за спину. Потрібен легкий і водночас надійний одяг, особливо взуття, що може витримати високі температури лісових пожеж. Недаремно, ті ж американські лісові пожежники одягнені і взуті на порядок краще від своїх міських колег у зв’язку з зовсім іншою специфікою роботи. Саме з таких моментів, які стають чітко видимі під час навчань, і складається вся успішна запорука боротьби з лісовими пожежами. Тож краще вказати на ці недоліки зараз, аніж підчас бою.

— Як Ви вважаєте, тактичні моменти зараз активно мають вивчати та акцентувати увагу українські лісівники-по-жежники?

— Потрібно вивчати і активно застосовувати досвід використання відпалів для гасіння верхових пожеж. Коли стіна вогню під керівництвом людини розбиває увесь наступ дикого вогню. Минулого року контрольовані відпали досить успішно використовували лісівники Овруцького лісгоспу на Житомирщині. Завдяки ним вдавалося відбивати наступ навіть величезних лісових пожеж. Але це поки що, на жаль, ще спорадичні приклади та досвід, а не постійна практика.

Контрольовані відпали дуже ефективно використовували ще американські індіанці у боротьбі з нищівними пожежами прерій. Це ще описував Купер у своїх пригодницьких романах. Зараз цей метод вивчають і використовують турецькі лісівники-вогнеборці у гірських лісах, ізраїльтяни, американці, іспанці тощо. Нам теж потрібно вже зараз брати його на озброєння.

— Дощова та прохолодна весна краще вплинула на протипожежну ситуацію у наших лісах?

— На Поліссі через рясні опади підвищився рівень ґрунтових вод, болота та річки сповнені води. Водночас ризик посухи з усіма негативними наслідками можливий влітку і восени — від червня до листопада включно. А у південних областях України через традиційно посушливий клімат та дуже уразливі до пожеж соснові ліси — проблема лишається гострою. Тож розслаблятися зарано.

Анатолій МЕЛЬНИК.

http://ekoinform.com.ua/