У ліс – із бронею

Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=16403

До яких змін варто готуватися аграріям та лісівникам через замінування територій.

Третина території України забруднена вибухонебезпечними речовинами. Це 185 тис. кв. км земель, де йдуть бої або велися раніше, де вирували пожежі або де палає зараз. Такі цифри озвучили учасники онлайн-дискусії про гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів. Її організували ініціатори проєкту «Німецько-український aгрополітичний діалог (АПД)» за підтримки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Німецькі та українські фахівці, використовуючи різні джерела інформації та різні методики, зійшлися на спільній цифрі, скільки ж земель постраждало від російського вторгнення. З-понад 185 тис. кв. км, за даними ДСНС, розмінували 48 тис. 630 га сільськогосподарських угідь на деокупованих територіях. Як пояснив Андрій Бевз, головний спеціаліст відділу організації піротехнічних робіт ДСНС, розмінуванням займається близько тисячі фахівців служби. Пріоритетність територій, на яких вони працюють, визначає ДСНС спільно з військово-цивільними адміністраціями. Зазвичай, це спочатку населені пункти.

Наших спроможностей, звісно, замало, тому ДСНС налагоджує співпрацю з міжнародними організаціями, зокрема, й німецькими колегами. За словами Дениса Башлика, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, для збереження життя людей важливо очищувати від вибухівки поля та ліси, а після цього вирішувати питання рекультивації земель та відновлення їхньої родючості.

Чим уже насичена наша земля?

Ракети, бомби, снаряди та касетні боєприпаси, що не розірвалися, вже завдали шкоди Україні. І лишаються загрозою для довкілля та людей на десятиліття. Особливу увагу піротехніки звертають на касетні боєприпаси, які мають чутливі детонатори і на які може натрапляти сільськогосподарська техніка. Неурядова організація «HALO Trust в Україні» зафіксувала найбільше касетних боєприпасів біля Харкова. За їхніми даними, з лютого в Україні сталося 160 нещасних випадків, через які 98 людей загинули і 195 травмувалися. Велика кількість інцидентів сталася на протитанкових мінах.

– Російська сторона за день випускає 50–60 тис. артилерійських снарядів, якщо це помножити на тривалість війни і врахувати, що 10% снарядів не вибухають, то масштаби забруднення в Україні просто неймовірні,– розповідав учасникам заходу Кай Вінкельманн, німецький інженер-консультант з питань очищення площ від вибухонебезпечних предметів. – Часто артилерія розташовується у лісосмугах, і російська сторона використовує неточні снаряди, що призводить до забруднення цих територій теж. Суттєва проблема для сільськогосподарських земель – протитанкові міни, як правило, вони окремо не знешкоджуються.

Юрій Марчук, голова Товариства лісівників України, описав виклики, з якими вже мають справу лісівники:

– Минулого тижня знову стався нещасний випадок на Житомирщині, на міні підірвалося авто лісничого. Тобто по всьому кордону з Росією та Білоруссю заміновані ліси. А в багатьох випадках села у прикордонних регіонах розташовані саме у лісовій зоні. Люди часто нехтують заборонами ходити в ліс і йдуть збирати гриби та ягоди, випасають там худобу. На півдні ліси масово горять – це зона Олешків, Кремінної, Сєверодонецька, де доведеться провести великі роботи щодо рекультивації та відновлення лісів. Держлісагентство та ДСНС узгодили між собою роботу, провели навчання фахівців у лісгоспах, але питання розмінування лісів все одно відкрите. Думаю, що додаткових розмінувань та обстежень потребує ще більша площа, ніж озвучують фахівці.

План очищення

Кай Вінкельманн зазначив, що Україні, так само, як Німеччині, доведеться діяти поетапно. Спочатку проводити пробні зондування, картографування, щоб визначити інтенсивність обстрілу та масштаби забруднення певної території. Він пропонує завдяки супутниковим знімкам оцінити, які ступені загроз мають ділянки, на яких були бої: чи вони безпечні, чи мають низький, середній або високий ступені небезпеки. Далі складати план очищення території і її відновлення.

– Так робили і в Німеччині – ці процеси розтяглися на десятиліття, до певних етапів доходили через 20 років після війни, приміром, рекультивації земель, – додав він. – Як можна вже убезпечити сільське господарство? Впроваджувати дистанційне управління аграрними машинами, бронювати техніку, зокрема, скло, днище, встановлювати спеціальні сидіння у кабінах. Механізатори повинні мати індивідуальні засоби захисту – протишумові навушники, бронежилет від осколків та шолом.

Ці поради слушні й для лісового сектору, адже чимало робіт виконується на спецтехніці.

Німеччина продовжує відновлювати свої землі після війни вже 77 років. Андрій Бевз каже, що всі необхідні заходи будуть виконані і в нас. Це питання часу та зусиль.

Якщо Вам сподобалась ця публікація, завітайте на нашу сторінку у Фейсбуці (@ekoinformUA) та натисніть «ПОДОБАЄТЬСЯ» – підпишіться на сторінку «ЕКО-інформ». Це дозволить Вам першими отримувати наші цікаві, актуальні та ексклюзивні матеріали.

Loading