Людина — головна причина і загроза лісових пожеж
Лісові пожежі в усьому світі, вважаються одними з найбільших за охопленням територій стихійними лихами. Наслідком лісових пожеж є зниження якісного і породного складу лісового фонду, екологічних функцій лісів, трансформація територій, вкритих лісовою рослинністю, а також часткова або повна загибель насаджень. Особливо страждають молоді культури, які ще нещодавно росли в розсадниках. І з кожним роком площі лісових пожеж не зменшуються, а навпаки — збільшуються. Чого тільки варті пожежі, які відбувалися в Австралії, Канаді, Іспанії, Сибіру і Україні. На боротьбу з гасінням витрачаються колосальні кошти і залучаються технічні, природні та людські ресурси.
Пожежі — величезна небезпека для населення, інфраструктур, для аграріїв і лісових господарств.
Причини виникнення лісових пожеж
Перед тим, як описувати наслідки пожеж в лісах, потрібно дізнатися причини їх виникнення. Лісові пожежі виникають в основному внаслідок сухих гроз, розпалювання багаття у лісі і підпалу сухої трави. Однак через грози виникає лише 10% загорянь, решта 90% – «людський фактор».
Порушуються елементарні правила безпеки. Люди, розпалюючи багаття, не думають про те, що через поривчастий вітер багаття може перетворитися на велику пожежу. Лісова пожежа може виникнути навіть у разі необережного поводження з вогнем грибаря або шофера, який викинув недопалок через вікно машини в ліс. Бувають і навмисні підпали, але найчастіше причина лісових пожеж — необережне поводження з вогнем, що породжується іноді недосвідченістю, байдужістю, неповагою до навколишнього середовища.
Багаття — потенційне джерело пожежі
Переважна кількість пожеж виникає все-таки від багать. Число загорянь у дні відпусток і масових гулянь різко зростає, досягаючи місцями 40% від загального числа їх за тиждень. Досить поширеною причиною виникнення лісових пожеж є також паління, до прикладу, під час збирання грибів та ягід. Пік пожеж — період весняних і осінніх посух.
Де і чому не можна розводити багаття в лісі?
Заборона розведення багаття під час пожежонебезпечного періоду – міра абсолютно необхідна. Багаття під деревом – це не тільки загроза виникнення пожежі, а й зазіхання на життя і здоров’я дерева. Зі шпилькових порід найбільшу небезпеку вогонь може нанести сухим соснам, вкритих лишайником.
Що стосується листяних насаджень, то вони спалахують значно рідше. На торфовищі або торфянисто-перегнійному ґрунті пожежа неминуча при будь-якому складі насаджень. Якщо під багаттям збережеться хоч трішечки тліючого попелу (а воно збережеться неодмінно, як би рясно ні заливали вогнище водою), то вогнище пожежі буде тліти ще багато днів після гасіння. Тому лісівники не рекомендують розводити багаття на торфовищах. З тієї ж причини не слід розводити багать поблизу старих трухлявих пнів, напівзгнилому хмизові або занедбаних мурашниках.
Де і як можна розводити багаття?
Derevorod і лісівники рекомендують обирати місце для багаття з таким розрахунком, щоб не потрібно було його обкопувати. До таких місць відносяться місця відкритого ґрунту: піщані та галькові коси по берегах річок і озер, лісові дороги, кар’єри, старі кострища і т.п.
Найбільш підходящі місця для багаття — галявини або полонини, які покриті зеленою травою, без домішки трав’яного дрантя (сухої трави) і на відстані від торф’янистого ґрунту. У лісовому масиві бажано розпалювати невелике багаття біля водоймища, а також гілки для захльостування можливих загорянь. Потрібно розчистити місце для багаття діаметром один метр і більше, найпростіше це зробити лопатою, сокирою, палицею або просто руками.
У дуже сухих типах лісу в центрі розчищеного кола викопати ямку в якій розвести вогонь. Багаття в ямці не так сильно роздувається вітром і тому менш небезпечне. І взагалі, багаття краще розкладати там, де спокійніше. При сильному вітрі, особливо в спекотну погоду, від розведення багаття краще утриматися. Неприпустимо розведення в лісі великих вогнищ, призначених для розваг. Такі багаття, якщо вже вони комусь дуже потрібні, можна розкладати лише на великих галявинах, якомога далі від лісового масиву. За всіма лісівничими правилами багаття у лісі дозволено розводити тільки для приготування їжа або обігріву під час ночівлі. Тому не слід тягти до багаття великі валежіни і кидати у вогнище цілі колоди, коли тільки потрібно закип’ятити воду в казанку. З цією метою найкраще використовувати сухий хмиз, які дасть багато жару і швидко перегорить. А от багаття протягом ночі краще підтримувати великим хмизом і чергувати біля вогню.
Як правильно гасити багаття?
Як тільки їжа зварена, потрібно зібрати залишки тління в одне місце. Після чого потрібно розрівняти вуглі й залити їх водою з таким розрахунком, щоб їх загасити. Якщо місце розведення багаття не обмежене мінералізованою смугою, необхідно полити і периферійну його частину, в якій можуть зберегтися осередки вогню. У тому випадку, коли почала тліти стара колода, пеньок або підстилка, поливати їх зверху водою марно, оскільки вони знову почнуть горіти (згадаємо, що торф здатний тліти при вмісті вологи в 400 відсотків). Необхідно розкопати лісову підстилку, розрубати колоду, тобто повністю розкрити вогнище тління і лише тоді заливати осередок водою. За віжсутності води можна обмежитися засипанням багаття землею, найкраще піском, шаром в 3-5 сантиметрів, або ж просто перекопати поверхню кострища, прикопавши, таким чином, вугілля в ґрунт.
Торф’янисті ґрунти для засипки багаття, а також підстилку і перегній застосовувати не можна. При утоптуванні шару ґрунту ефективність гасіння підвищується. Залишаючи місце загоряння необхідно зробити все, щоб за вашою спиною не виникла пожежа і щоб совість після відходу з привалу була абсолютно чистою, а на серці спокійно. Що стосується повної заборони розведення вогню у лісі, то воно застосовується на практиці рідко і, як правило, не досягає кінцевої мети. Адже якщо відпочиваючі вирішують ночувати в лісі, то більшість з них все одно не залишиться без вогню. Але розводять його дуже зазвичай не там, де потрібно було б із міркувань пожежної безпеки, а заховавшись у глибинці лісу від працівників державної лісової охорони, які патрулюють лісовими масивами. Derevorod також застережує: не залишайте багаття непогашеним навіть у тому випадку, якщо вас хтось потурбує.
Паління цигарок у лісі
«Правилами» протипожежної безпеки забороняється «викидувати в лісі непогашені сірники, недопалки і витрушувати з люльок гарячий попіл». Вимоги ці, як бачите, надзвичайно прості. Для того, щоб їх дотриматися, найкраще, звичайно, не брати приналежності для куріння в ліс зовсім (треба ж колись дати перепочинок легеням!) Або курити в спеціально відведених для паління місцях.
Derevorod зазначає: в крайньому випадку ви завжди можете знайти безпечне місце для паління – рекреаціний пункт із спеціально обладнаним смітником. Крім вищеперерхованіх місць, придатних для розведення багаття, таким місцем може послужити узберіжжя лісового струмка або сире болото, свіжий пеньок або великий камінь-валун, на якому можна скласти всі відходи паління.
Палити в лісі на ходу ні в якому разі не можна, тому що при палінні на ходу завжди є небезпека машинального викидування у сторону палаючого сірника або недопалка. В результаті через неуважність може виникнути пожежа й навіть сам винуватець пожежі може не здогадатися, що вогонь виник через його недбалість.
Сільськогосподарські пали — вороги флори і фауни
У весняний період після сходу снігового покриву виникає складна пожежна ситуація. Сільськогосподарські пали і випалювання сухої трави заборонені. Заборонені практично скрізь: вздовж автомобільних доріг і залізниць; на луках; в узліссях не допускається випалювання сухої трави, розведення багаття і спалювання сміття — адже це може призвести до виникнення пожеж.
Derevorod вивчив питання детально і зазначає, що в багатьох країнах пострадянського простору випалювання сухої трави на лісових сінокосах увійшло у звичку, і практикується й понині. Відтак 30-50 відсотків загорянь від усіх пожеж виникають саме через спалювання сухої трави на городах і полях. Адже навесні минулорічня трава висихає на сильному весняному сонці і легко спалахує від будь-якого викинутого сірника або недопалка.
Пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні: зупинити вогонь іноді практично неможливо і часто через підпали трави на полях гинуть лісові масиви. Крім того, через пожежі в ґрунті знищується частина органічної речовини, необхідної для її родючості. Згорає суха трава — і поживні речовини, які потрібні рослинам з ґрунту, відлітають з димом. Попіл, який залишилається на полях, змивається дощем. Підпали збіднюють ґрунт — і найбільш ніжні і поживні трави замінюються жорсткими і малоцінним бур’яном. У полум’ї гинуть комахи, дрібні звірі, бджоли, птахи, які населяють ці луки і поля. А багато хто з них є природними ворогами сільськогосподарських шкідників. Крім флори і фауни від підпалу трави на полях можуть постраждати люди, адже нерідко вогонь повертає до селищ. У цих пожежах часто гинуть люди і домашня худоба.
Як реагувати на загоряння лісу?
Бачиш пожежу → дзвони лісівникам, пожежникам або в поліцію. Дуже часто при виникненні пожежі відвідувачі не знають куди повідомляти. З такими, здавалося б, простими проблемами стикається більшість. Важливо відзначити, що самі ж громадяни при виявленні лісової пожежі зобов’язані негайно вжити заходів для її гасіння, а при неможливості загасити пожежу своїми силами — повідомити про нього працівникам лісового господарства, зателефонувавши на «гарячу лінію», поліції, ДСНС. Але крім лісничих та представників правоохоронних і силових органів допомогу в запобіганні та гасінні лісових пожеж можуть надати місцеві активісти й небайдужі громадяни: члени товариства з охорони природи, громадські інспектори охорони лісу, а також просто пересічні громадяни.
Derevorod нагадує, що охорона лісів від пожеж — це турбота не тільки працівників державної лісової охорони, а справа спільна, суспільна. Величезну допомогу можуть надати і користувачі соціальних мереж, блогери, сторінки, які стежать журналісти і працівники лісової охорони. Адже на багато легше загасити вогонь поки він не розгорівся на величезній площі. У зв’язку з цим попередження і гасіння лісових пожеж є однією з найбільш актуальних завдань, що стоять перед державною лісовою охороною та працівниками служби з надзвичайних ситуацій.
Без внутрішньої потреби людей до збереження національного багатства хоч би яку вимогу не ставили до відвідувачів лісу, вони все одно залишаться мертвою буквою. У ставленні до лісових пожеж взагалі дуже добре проявляється морально-етична сутність людей. Один, побачивши пожежу, робить все, що потрібно за правилами, якщо навіть він їх ніколи не читав аби загасити загоряння. Інший же, навіть бувши винуватцем пожежі, думає лише про те, як би втекти і не понести відповідальності. І це навіть в тих випадках, коли у нього є повна можливість загасити вогонь. З одного боку, люди — головне джерело виникнення лісових пожеж, але з іншого боку, саме серед нас багато активних і потенційних захисників лісу.
Це важливо знати. Що робити якщо потрапив в зону вогню?
Якщо ви опинилися поблизу вогнища загоряння, негайно попередьте всіх, хто знаходиться поблизу про вогонь і постарайтеся залишити небезпечну зону. Виходьте із зони пожежі швидко, перпендикулярно напрямку руху вогню. Виходити потрібно на дорогу, широку просіку, узлісся, до водойми. Якщо обставини заважають вам піти від вогню, підійдіть до водойми або сховайтеся на відкритій галявині, накрившись мокрим одягом. Дихати потрібно повітрям біля землі (він менш задимлений), прикриваючи рот і ніс марлевою пов’язкою або мокрою ганчіркою. Пам’ятайте, що від Ваших дій щодо запобігання лісових пожеж залежить не тільки наша природа і фауна, а й безпеку людей, їх здоров’я і життя!
Моніторинг лісових пожеж
Камери відеоспостереження та моніторинг соцмереж — допомога лісівникам. Світ не стоїть на місці і з кожним роком в боротьбі з лісовими терористами і браконьєрами лісівники встановлюють камери відеоспостереження і відцифровують лісові масиви. Такі камери все фіксують. Взагалі камери відеоспостереження давним-давно стали помічниками лісникам. На КПП (контрольних пунктах пропуску) можна зафіксувати відвідувача лісу, «чорного лісоруба» або ж палія. А в лісі камери дають можливість без обходу побачити ситуацію в лісі, чи немає браконьєрів, чи немає загоряння і дуже допомагають спостерігати за тваринним світом. Але оскільки ми говоримо про пожежі, то саме завдяки невидимому нагляду легко зафіксувати шкідника лісів. Потрібно сказати, що ефективність камер спостереження дуже висока. Не всі хочуть стати «зірками Youtube» і соціальних мереж. Крім того, на допомогу лісівникам прийшов глобальний контроль з допомогою супутників.
Космічний моніторинг на природних територіях
Існують системи дистанційного моніторингу пожеж, що використовуються в вузьких колах фахівців і профільних організацій. В останні роки з’явилися проєкти, що надають щоденні відомості про загоряння для всіх охочих – загальнодоступно і безкоштовно. Найбільш відома на сьогоднішній день – The Fire Information for Resource Management System (FIRMS), розроблена в Університеті штату Мериленд за підтримки Національного агентства США з аеронавтики і з дослідження космічного простору (NASA). Дуже корисною для лісівників є центр моніторингу пожеж https://fires.ru/. Він дає можливість оперативно виявляти осередки вогнища прямо за робочим комп’ютером в будь-якій точці світу. І з кожним роком потреба в широкому використанні таких проєктів зростає, особливо в умовах недостатньо налагодженої роботи з моніторингу пожеж працівників служб, що відповідають за їх виявлення і гасіння.
Лісова протипожежна пропаганда
Величезну роль в попередженні лісових пожеж відіграє протипожежна пропаганда серед населення. Форми її дуже різноманітні: наочна агітація в населених пунктах і безпосередньо в лісі у вигляді всіляких стендів і плакатів; попередження про високу пожежну небезпеку в лісі в газетах і по радіо. Але це ще не все. Велика роль в попередженні лісових пожеж відіграють газети і мережа-Інтернет. Взагалі-то пропаганда дбайливого ставлення до природи, і зокрема до лісу, справа не проста. Для того, аби лісова пропаганда стала більш дієвою, вона повинна охоплювати всі вікові та соціальні категорії населення.
Пожежна небезпека в лісі надзвичайно мінлива, а аншлаги не змінюються весь сезон, вони незмінні і в дощ, і в посуху. Позитивну роль в лісовій пропаганді серед школярів відіграють шкільні лісництва. Успішна робота шкільних лісництв багато в чому залежить, звичайно, від місцевих лісівників. Там, де лісівники повсякденно допомагають учням в опановуванні цікавою і складною професією, шкільні лісництва працюють добре. Тому варто направляти енергію хлопців й дівчаток не на знищення лісу, а на його збереження і відновлення.
Як захищають ліс від вогню?
Протипожежні розриви, заслони і мінералізовані смуги допомагають захищати дерева та ліс у цілому. Особлива увага звертається на розподіл лісової території штучними перешкодами: мінералізованими смугами та протипожежними розривами. Дуже ефективна робота працівників лісових господарств в облаштуванні мінералізованих смуг та протипожежних розривів шириною 50 метрів і більше. Вони ефективні проти сильних низових пожеж, але верхові пожежі їх, як правило, долають, так як, розриви підсилюють вітер, який роздмухує пожежу і перекидає іскри через розриви.
Протипожежні розриви зазвичай прокладають на ділянках, де шар землі не вкритий густим лісом з метою отримання додаткової деревини. Спостереження показують, що верхові пожежі можуть затримуватися у ділянках листяного лісу, якщо під їх пологом є мережа з мінералізованих смуг. Такі ділянки лісу називаються протипожежними заслонами. Особливо важливим є створення таких заслонів уздовж шосейних і залізних доріг, де пожежі виникають особливо часто. Протипожежні заслони у вигляді 30-50-метрових смуг з деревостанів з переважанням листяних порід рекомендується створювати також по обидва боки електротрас і трубопроводів, а в окремих випадках (меншою шириною) і уздовж просік.
Одна з найважливіших переваг протипожежних заслонів перед розривами – їх менша вартість і велика надійність. І хоча формування таких заслонів вимагає часу, зате і служать вони значно довше. Оскільки першочергово стоїть завдання дістатися швидко до ділянки з загорянням, найважливішим елементом протипожежного пристрою є підвищення доступності території завдяки будівництву лісових доріг. До числа необхідних заходів відноситься підтримка і тракторних волоків, що залишаються на лісосіках після відходу лісозаготівельників. У гірських лісах корисно проводити розчищення і прокладку стежок, а в зоні авіаційної охорони лісів необхідно врахувати всі вертолітні майданчики. Виключно важливе протипожежне значення має будівництво лісових доріг протипожежного призначення, зручних під’їздів для забору води при гасінні пожеж з річок та озер, а також створення штучних водойм там, де природних немає або вони занадто малі. Обсяг цих робіт з року в рік зростає.
Рейди / Патрулювання
Працівниками державної лісової охорони спільно з представниками силових і правоохоронних органів проводяться рейди, розробляють мобілізаційно-оперативні плани ліквідації лісових пожеж. Всі маршрути патрулювання прив’язані до потенційних місць відпочинку населення і територій ризику, де можливе виникнення різного роду природних пожеж. Лісівники встановлюють агітаційні панно із закликами до збереження природи і обережним поводженням з вогнем. Між працівниками державної лісової охорони і працівниками ДСНС забезпечена міжвідомча взаємодія. Важливо відзначити, що самими ж лісівниками часто перекриваються дороги, що ведуть в лісовий фонд.
У скільки обходиться пікнік для планети?
Проблема загибелі лісу в результаті лісових пожеж набула глобального характеру. Тільки за один рік на гасіння лісових пожеж витрачаються колосальні людські сили, природні та матеріальні ресурси. Наприклад, через пожежі втрати лісу для України за минулий рік склали 619,2 гектара, в Росії – 8,67 мільйона гектарів, в Бразилії – 2,95 мільйона, в Канаді – 2,1 мільйона, в США – 2 мільйони, в Конго – 1,3 мільйона, в Індонезії – 1,2 мільйона гектарів. Так ось, перед там як розводити вогонь на пікніку і ставитися недбало до природи, залишивши після себе вогонь, подумайте, куди б могли бути спрямовані кошти, людські сили ?! Напевно, кожному варто задуматися. З кожним роком все більше країн вводять кримінальну та адміністративну відповідальність за підпал. Тільки за 2019 рік в Україні відбулося близько 2000 лісових пожеж. Людина впливає на планету і не визнавати антропогенного впливу означає говорити неправду. Нам всім потрібно задуматися і берегти природу і себе.
Відносьтеся дбайливо до лісу і його мешканців. Садіть дерева разом з нами. Допомагайте нам зробити якомога більше для захисту природи і екосистеми.
Автор Статті:
Юлія Давидова
Головный Редактор:
Олександр Товщик
Додано Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ 26.05.2020
