«Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі»

“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=16471

Світ динамічно змінюється і лісова галузь не має права стояти осторонь, тим більше в країні, де йде війна. Лісівники з перших днів війни проявили себе з найкращого боку, показали себе єдиною та згуртованою командою, яка може оперативно приймати рішення, збирати інформацію, надавати допомогу військовим та підтримувати переселенців.

Зараз перед лісівниками стоїть нове завдання – реформувати галузь.

Реформування: що це означає для працівників галузі?

Реформування – це логічний крок в умовах сьогодення. Не погоджуюся із думкою, що під час війни це не доцільно. Наше завдання – підтримувати економіку країни, відходити від радянської моделі управління (яка вже не актуальна) та йти в ногу з часом. Маємо величезну підтримку ЄС. Єврокомісар Віргініюс Сінкявічюс, після прийняття постанови Урядом, відзначив: «Немає поганого часу для хороших реформ». За його словами, війна – не привід відкладати втілення важливих для розвитку економіки та суспільства змін.

Наше суспільство обрало для себе європейський напрямок. Усі ми хочемо мати європейський рівень життя. Лісова галузь, напевно, остання, яка досі не реформована і продовжує працювати за старою системою управління. Зробили б це раніше – вже сьогодні мали б результати. Тому, коли, якщо не зараз?

Детальніше про зміни

Замість 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства буде створено 9 но­востворених управлінь:

У Рівному – Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, яке об’єднає Рівненську та Волинську області.

У Львові – Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, ку­ди увійде Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська області.

У Хмельницькому – Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку області.

У Вінниці – Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Вінницьку, Черкаську та Кіровоградську області.

У Житомирі – Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Житомирську та Київську області.

У Чернігові – Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Чернігівську та Сумську області.

У Харкові – Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Харківську та Полтавську області.

У Дніпрі – Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, яке об’єднає Дніпропетровську, Донецьку, Луганську та Запорізьку області.

У Миколаєві – Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, об’єднає Миколаївську, Одеську та Херсонську області.

Одночасно з цим 158 лісогосподарських підприємств об’єд­наються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське під­приємство «Ліси України». Звертаю увагу, що лісгоспи НЕ ліквідуються! Вони залишаються як філії. Частково їхні повноваження переходять до центрального державного підприємства, частково – до лісництв. Роботи вистачить усім, хто готовий працювати.

Це не просто об’єднання та укрупнення. Це інституційна зміна системи управління. З пострадянської на сучасну європейську.

Створення потужної лісогосподарської компанії відкриває можливість підтримки міжнародних донорів, використання нових фінансових інструментів, залучення масштабних інвестицій.

Адже до цього часу лісова галузь опиралася лише на власні ресурси, які сьогодні, в умовах війни, є дуже обмеженими. А збитки через війну в нас суттєві – сьогодні це близько 16 млрд гривень. Отже, допомога зовнішніх інвесторів нам потрібна, як ніколи раніше.

За старої системи впродовж останніх двох років нам вдалося багато чого зробити. Прозорий продаж деревини і пиломатеріалів на електронних майданчиках, діджиталізація, рекордне оновлення матеріально-технічної ба­зи, нові технології висаджування, суттєве скорочення адміністративного апарату.

Навіть під час війни нам вдалося підвищити середню зарплату по галузі на 25%. Зараз вона становить – майже 19 тис. гривень. У порівнянні з 2020 роком середня зарплата зросла майже вдвічі! Проте за радянської системи ми маємо суттєвий розбіг за зарплатами. В той час, коли на західній Україні середня зарплата в лісгоспі 58 000 грн, на півдні працівники в середньому отримують 5800 грн. Це критично і це неприпустимо. Така ж ситуація з інвестиціями і оновленням матеріально-технічної бази. Наше завдання вирівняти показники по всій галузі. За радянської системи це неможливо зробити.

Подальший розвиток потребує структурних реформ. Із цим погоджуються наші європейські партнери та колеги. Деякі з них, наприклад, Польща, Латвія, здійснили реформу ще кілька десятків років тому.

Литва провела реформу у 2018 році, й тепер литовська державна лісова компанія є найприбутковішою серед державного сектору.

У процесі реформи в галузі сформуються дві вертикалі.

Перша, господарююча, вертикаль – це державне підприємство «Ліси України»: центральний апарат, регіональні офіси, місцеві філії та лісництва, які відіграватимуть ключову роль.

Єдине підприємство відповідатиме за охорону, захист, лісорозведення й лісовідновлення та увесь комплекс інших функцій, включно з заготівлею та реалізацією деревини.

Саме так побудована бізнес-модель багатьох державних лісогосподарських компаній в країнах ЄС.

Друга вертикаль – обласні управління Держлісагентства, що контролюватимуть і координуватимуть як «Ліси України», так й інших користувачів лісових та мисливських угідь.

Обласні управління надаватимуть погодження на проведення заготівлі, формуватимуть зав­дання з протипожежних заходів та відстежуватимуть їхнє виконання. Тобто управління Держліс­агентства захищатимуть інтереси держави, з точки зору, збереження лісового та мисливського фонду, як національного багатства.

Обидві вертикалі підпорядковані Держлісагентству. Система управління має залишатись цілісною та керованою, адже під час війни галузь має величезні стратегічні обов’язки із забезпечення армії, населення, бюджетної сфери.

Кадрова політика

Найважливіше – це команда професіоналів, яка любить свою роботу. Реформа не має на меті скорочення працівників. Навпаки, Кабінет Міністрів України визначає умовою реформи збереження робочих місць у лісовій галузі. Так, частина структур ліквідовується, але частина – утворюється. Змінюється модель, збільшується якість управління. Усім, хто хоче працювати, навчатися, удосконалюватися, така можливість буде надана.

Додам також, що стовідсотково будуть збережені робочі місця всіх лісівників, які захищають Україну. Ми з нетерпінням очікуємо їхнього повернення живими та здоровими.

Ніякого масового скорочення не буде. Позитивні зміни відчують на собі працівники низової ланки. Наше завдання – в рази підсилити лісництва, які стануть ключовою функціональною одиницею. В подальшому вони отримають більше повноважень. Звичайно, і вищі зарплати.

Окремо зазначу, що нова лісогосподарська компанія, як і лісгоспи, не може бути приватизована, передана у концесію тощо. Це також прописано у постанові Кабінету Міністрів.

Створення єдиної компанії жодним чином не означає появи на ринку монополіста з продажу деревини. Навпаки, як я вже зазначав, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості.

Реалізація деревини, як і тепер, буде проводитися на відкритих електронних торгах. Доступ до ресурсу збережуть і місцеві, і регіональні переробники, і компанії національного чи міжнародного рівня.

Чого планується досягти внаслідок реформи?

1. Домовитись із міжнародними донорами про масштабну програму відтворення лісового фонду Півдня та Сходу країни, які зазнали катастрофічних втрат через російську агресію.

Місцеві лісгоспи завжди були дотаційними, нині вони не зможуть навіть підготувати документи на отримання допомоги іноземних фондів: реалізувати таку програму здатна лише структура національного рівня коштом потужної міжнародної підтримки.

2. Долучитись до міжнародних екологічних програм та ініціатив, приділяти більше уваги питанням захисту довкілля.

3. Отримати інвестиції у завершення технічного переоснащення галузі, особливо в частині протипожежних заходів. Кліматичні зміни стають усе катастрофічнішими – рекордні пожежі в Європі цього року тому свідчення.

4. Завершити процес діджиталізації галузі, оцифрувати лісовий фонд, запустити систему електронного декларування всіх процесів із деревиною й таким чином мінімізувати ринок нелегальної деревини.

5. Якісно посилити програму відтворення лісів: залучити інвестиції у нові насіннєві центри.

6. Збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів шляхом підвищення ефективності господарювання (нова техніка, технології, інфраструктура, зниження собівартості внаслідок конкуренції серед підрядників).

Процес трансформації не буде миттєвим. Державна лісогосподарська галузь – величезна і консервативна структура. Але я впевнений у підтримці людей, адже реформа – це, справді, шанс на розвиток та збереження нашого лісового фонду.

Все залежить від нас. Ми вже проявили себе, як одна команда, особливо коли почалася вій­на. Результат ви бачите самі. Допомога нашим колегам із прифронтових областей, допомога військовим, допомога переселенцям. І в цей же час – високі економічні показники.

Зараз перед нами стоїть завдання реформування галузі. Ми маємо рівень довіри як від Уряду, так і від іноземних партнерів. І лише завдяки спільній роботі в команді ми зможемо підтримувати цей рівень. Якщо ні – галузь реформують, але цим будуть займатись експерти з зовні. Все в наших руках.

Loading