Велика реформа: лісові господарства почали обʼєднувати у державне підприємство

17 січня 2023 14:58 за матеріалами: Подробиці автор: Вербицький Богдан

Як лісова галузь працює під час війни? І які її наслідки?

На українські ліси чекає… велика реформа! Лісові господарства по всій країні вже почали обʼєднувати у велике державне підприємство. Усе, аби забалансувати систему країни. Бо до цього і умови праці, і її оплата були різними. В залежності від регіону. Окрім того, по всій країні починають будувати великі насіннєві центри. Усе, аби забезпечити ліси якісною селекцією. 

Більше про лісогосподарства, війну та деревообробну галузь країни – Богдан Вербицький.

Гарно, правда? А ви знаєте, що про ліс можна говорити годинами? І з почуттям… 

Я бачив 12 років тому цей ліс, я бачив його. І зараз дивлюся, мені просто ось так стає… який він зараз гарний, повний.

Як лісова галузь працює під час війни? І які її наслідки? 

Станіслав Стоян, начальник відділу лісового господарства і охорони захисту лісу ДП “Ізюмьский лісгосп”:

Ні мебелі, ні документації, ні оргтехніки. 

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України:

В ряді областей довелося відновлювати роботу підприємств фактично з нуля. 

І тисячі гектарів пошкодженого лісу. Ми дізналися, як його збираються реанімувати на практиці… 

Михайло Сплавінський, провідний інженер лісового господарства ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”:

Це – однорічний сіянець ялини Європейської. Або, як кажуть у нас, смереки. 

І що потрібно зробити законодавчому рівні? 

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України:

Проведення реформування галузі. 

Олег Бондаренко, голова екологічного комітету Верховної Ради:

Є величезний обсяг роботи, який потрібно зробити. 

Які зміни чекають на господарства? Як ними будуть керувати? І які вони – перспективи українського лісу? 

– Ви любите так дерева? – А як їх не любити? Це ж живі. Їх не те, що любити, їх відчувати треба. 

І пан Ярослав відчуває вже декілька десятків років. Це в нього, каже, спадкове. 

Ярослав Целень, головний лісничий Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства:

У мене дід, батько був лісником і в мене, в принципі, роздумів не було. Я сам з села, виріс біля лісу і в мене по вибору абсолютно ніяких питань не було. Це є творча професія. Творча. 

А це – предмет творчості. Ліс. Пан Ярослав – головний лісничий. Проводить нам екскурсію. Ладен розповісти історію ледь не кожного дерева. Говоримо про найактуальніше – рубки. Для чого вони? 

Ярослав Целень, Головний лісничий Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства:

Якщо би ми цих рубок не проводили, повірте, ось ці маленькі дерева не були, і тут би нічого не було. 

До речі, про малечу. Вона тут – усюди. Здебільшого не вище, ніж по пояс. Загалом, в лісі існують цілі яруси дерев. Як це працює? 

Олег Левчук, заступник директора карпатського регіонального офісу ДП “Ліси України”:

Є перший ярус, є другий. І формується вже третій ярус. Тут навіть не росла трава, не то, що ті молоденькі дерева, і тому нами було прийнято рішення провести рубку, яка б могла досягти лісничого ефекту. За декілька прийомів ми забрали відповідно частину лісу, яка давали можливість в майбутньому попаданню більшому світла, щоб проводився фотосинтез і почали відроджуватися молоді дерева. 

Остап Бойко, директор філії Сколівське лісове господарство ДП “Ліси України”:

Це проходить процес переробки з дров круглих в дрова колоті. Тобто, це вже готовий процес. Це вже готовий виріб, практично. 

Сюди, на пилораму, приїжджають ті дерева, які готові до рубки. Види деревини – різні, об’єми дров – теж. 

Остап Бойко, директор філії Сколівське лісове господарство ДП “Ліси України”:

На сьогоднішній момент маємо запас близько трьох тисяч з половиною кубометрів дров, які би ми могли реалізувати. Але, виникла необхідність, бо в нас тут в регіоні є військові частини і гарнізони, які ми забезпечували дровами. 

Окопи, бліндажі, тимчасові переправи. Все це потребує деревини. І дуже багато. А ще – не забувайте про ситуацію в енергетиці. Багато приватних будинків переходять на дрова. До речі, чи зріс попит на деревину? 

Остап Бойко, директор філії Сколівське лісове господарство ДП “Ліси України”:

Ажіотаж певний був, але не більше 10-15 відсотків. Для бюджетних установ ціни ми залишили тими, які ми заклали на початку минулого року. Але, частина бюджетних установ переорієнтувалися на опалення дровами. 

Поки побутове споживання – росте, промислове – падає. Замовлення на деревину в Україні різко скоротилися. 

Сергій Гладкий, директор Української Універсальної Біржі:

Якщо ми беремо сосну звичайну, то тут великий спад. Падіння десь відсотків на 50 в тому, скільки закупляли в довоєнний час і в нормальній ситуації. Підприємства менше купують продукції, тому що немає розуміння в ринках збуту. І немає розуміння в тому, наскільки вони швидко і якісно можуть його переробити. 

Проблеми і з експортом сировини. Порти стоять, а найбільше вивозили саме морем. Та попри це, галузі вдалося вистояти. В першу чергу, за фінансовими показниками. 

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України:

Нам вдалося не просто зберегти фінансові показники успішного для нас 21-го року, а навіть в 22-му році покращити. Зокрема, реалізація в нас збільшилася майже на 10 відсотків. І склала близько 23 мільярдів. Галузь сплатила податків майже 10 мільярдів гривень. Третина з них це місцеві податки. Місцевим громадам. 

Це – ексклюзивні кадри. Харківщина – повністю зруйноване одне з лісових господарств. Приміщення – розбиті, будівлі зруйновані, ліси – покалічені. Як це все відновити і, головне, де взяти гроші? Лісові господарства самі ж себе фінансують. І тут в системі дисбаланс. 

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України:

На Півдні і Сході, середня зарплата не досягала і 10 тисяч гривень, а в ресурсних областях заробітна плата в деяких була більше 30 тисяч гривень. Це ж стосується не тільки зарплат, а й в цілому забезпечення. 

Змінити ситуацію на “карті лісів” може реформа. Минулого року свторили єдине державне підприємство “Ліси України”. Воно контролює півтори сотні лісгоспів. 

Олег Бондаренко, голова екологічного комітету Верховної Ради:

Завдяки цій реформі ми приберемо корупційні ризики. Ми приберемо певні питання недофінансування деяких областей. Ми зможемо більше контролювати всі лісові ресурси України, тому що внаслідок цієї реформи ми маємо налагодити співпрацю з тими ресурсами, які зараз знаходяться в комунальній власності. Ця програма дозволила нам поставити чіткий план перед Міндовкілля, перед Лісагенством, дозволило нам запровадити контроль над самосійними лісами.

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України: 

Розмежування господарських і контролюючих функцій, також збалансування фінансової системи. Завдячуючи тому, що ми створимо єдине підприємство, де буде все стандартизовано, де буде все вертикально інтегровано. Ми зможемо збалансувати утримання Південно-Східних регіонів і, звичайно, це підприємство підлягає під міжнародну звітність, воно є більш прозорим. 

А як щодо власників лісів? Чи можливо їх приватизувати? Така практика вже давно працює в Європі, приміром… 

Олег Бондаренко, голова екологічного комітету Верховної Ради:

Стовідсотково буде залишатися у власності держави, а “Ліси України” – це лише господарюючий суб’єкт, який буде обслуговувати ці ліси. І так само, як вони можуть обслуговувати ліси земель оборони, так само, як вони можуть обслуговувати ліси комунальних підприємств. 

Михайло Сплавінський, провідний інженер лісового господарства ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”: 

– Це – однорічний сіянець ялини Європейської. Або, як кажуть у нас, смереки. – А що це за місце? – Це поле дорощування. Після посіву, насіння проростає і після масових сходів насіння, його вивозять на поле вирощування для акліматизації і дозрівання. – Скільки це? – Це однорічний сіянець. 

І це – майбтунє наших лісів. Той самий “третій ярус” про який ми говорили на початку сюжету. І ось такі насіннєві центри, як у Львівській області, мають з’явитися в кожному регіоні. Аби забалнувати і розвивати лісову галузь країни. 

Юрій Болоховець, Голова Держлісагентства України:

Їх збудовано вже 5 в цьому році. Два в минулому році було збудовано. На Житомирщині, за сім місяців після деокупації, нами було збудовано новий сучасний селекційний центр. 

До речі, на цьому маленькому полі в насіннєвому центрі – 2 мільйони саджанців. 

https://podrobnosti.ua/2465357-velika-reforma-lsov-gospodarstva-pochali-obdnuvati-u-derzhavne-pdprimstvo.html

 291 total views,  2 views today