Весна прийшла. Копати будемо?

Протягом останніх місяців тема бурштину з’являлася в медійному полі все рідше. Причин тому – декілька. Серед них – наявність інших топ-тем, на кшталт лісових пожеж та коронавірусу, падіння цін на «сонячний камінь», а відповідно і зменшення уваги медіа до бурштину.

Тим не менш, з приходом весни про цінний камінь знову починають згадувати. Поки що це активніше роблять журналісти та блогери, але і чорні старателі вийшли із зимової сплячки та почали активізовуватися. В справах, де замішані великі гроші, особливо нелегальні, таких випадковостей не буває.

Для початку варто коротко згадати про стан справ в так званому «бурштиновому питанні». Протягом останніх місяців ситуація нагадувала «холодну війну»: старателі – причаїлися, але спорядження не повикидали. Тим часом, у парламенті прийняли закон, який повинен легалізувати видуботок бурштину.

Затишшя надовго не затягнулося. В деяких «бурштинових» осередках активізація старателів, фактично, співпала зі стартом карантинних обмежень, зумовлених COVID-19. Незважаючи на стрімке падіння цін на бурштин та зменшення попиту на «сонячне каміння», копачі з різною періодичністю здійснюють спроби відновити свою діяльність.

Такі випадки вже фіксувалися у Житомирській та Рівненській областях. Поки що ці спроби були хаотичними і малочисельними, тож з успіхом стримувалися правоохоронцями та лісівниками, але є впевненість, що це ще не кінець. У західних регіонах України тотально зросло безробіття, повернулася велика частина заробітчан. Ті, хто з різних причин відклав помпи і лопати – знову про них згадали.

Варто зауважити і ще одну ключову позицію, що безпосередньо впливає на ситуацію в «бурштиновому питанні». Мова йде про згадану вище спробу влади легалізувати видобуток каміння. Переділ сфер впливу, бюрократія і запізнілі спроби вивести ринок з тіні навряд допоможуть збагатити державну казну. А от підбурити чорних старателів до активних дій – цілком здатні.

Проблеми є і з ринком збуту. Китай, який був серед країн-лідерів за попитом на бурштин суттєво скоротив свої апетити. Така тенденція стосується ринку бурштину загалом. Однак старателі активізовуються, а оптовик також активно приймають товар. Немає сумнівів, що те, коли бурштинокопачі підуть в активний наступ – питання часу.

«Бурштинові обмовки по Фрейду»: Сарненщина – Волинь?

Якщо з бурштинокопачами та тенденціями на ринку все більш-менш зрозуміло, то позиція певних ЗМІ та блогерів викликає здивування, а у людей, які безпосередньо протистоять чорним старателям – обурення. Яскравий приклад – блог Дениса Казанського «Пустеля замість лісу. Наслідки незаконного видобутку бурштину на Волині».

Протягом шести хвилин сюжету автор показує «кратери» у лісі , розповідає, аналізує і декілька разів наголошує, що він знаходиться на Волині! Здавалось би, нічого підозрілого, місце зйомок – Рівненська область, де і справді частина районів вважають історичною Волинню, але Рівненщина – велика!

Якщо глянути на історичну мапу, то до Волині варто відносити південні райони, на кшталт Млинівського, Дубнівського, Радивилівського, але точно не Сарненський, який, по історичних та природніх мірках, є поліським! Денис Казанський же перебував в Урочище Гальбин, Сарненького району і чомусь постійно називав це місце Волинню.

Хтось скаже, що це просто необачність, звичайна помилка, яка не варта уваги. Але дивно, коли такі неточності допускають люди з величезним досвідом у журналістиці та блогерстві, на кшталт Дениса Казанського.

Весна 2020: бурштинові реалії Волинської області

Про стан справ з копанням бурштину на території всієї історичної Волині не згадувати не будемо. Зосередимось на Волинській області, декілька поліських районів якої багаті на бурштин.

З буремних часів піку «бурштинової лихоманки» епіцентром був Маневицький район. Тоді лише завдяки самовідданим діям правоохоронців, лісівників та інших небайдужих людей старателів вдалося зупинити.

Наразі «сонячне каміння» у Маневицькому лісгоспі охороняють з усіх сторін. Поліція, нацгвардійці та лісівники чергують на блокпостах вдень і вночі. Кожні дві години обходять території. Тож залишитися непоміченими копачам практично неможливо.

Для охорони території, багатої на бурштин, створили також 20 груп оперативного реагування, придбали для них 20 автомобілів та необхідне спорядження. Аналогів таких досі немає в Україні. Така посилена охорона зон ризику дає результати, кажуть у головному управління лісового та мисливського господарства. Востаннє чорних копачів ловили у червні минулого року. Наразі під контролем ситуація й в інших районах Волині.

Видається, що «бурштинова лихоманка» знову може повернутися до України. Старателі готові вкотре взятися за своє: хтось – з відчаю, інші – з надією, що ціни на «сонячне каміння» знову зростуть.

В таких умовах принцип «Розділяй і владарюй» актуальний з оберненою пропорційністю. Узагальнювати, тим більше з явними географічними та історичними похибками, всю територію, де діють старателі до умовної Волині або Полісся – велика помилка, а разом з тим, і «ведмежа послуга» тим, хто протистоїть бурштинокопачам.

Тут потрібно діяти за іншим принципом – локальним. Нелегальний видуботок бурштину – це проблема не лише лісівників і правоохоронців. Повинна самоорганізовуватися і місцева влада та актив громадян.

Прийшла весна і разом з нею прийшла спокуса для старателів знову взятися за нелегальне ремесло, яке одиницям приносить тисячі доларів, а громадам – мільйонні збитки, які в час економічної кризи можуть бути пагубними. Протистояти цьому – нелегко, але, як довели волинські лісівники – можливо.

Катерина Кушнір

Четвер, 28 травня 2020, 21:30
https://konkurent.ua/publication/58303/vesna-priyshla-kopati-budemo/