Вогню у лісі меншає

■ НА ЧАСІ

Проте Україні потрібна національна стратегія управління лісовими пожежами

Цього року Україну оминули великі пожежі. На щастя. Це підтверджують і цифри від державного агентства лісових ресурсів України Так, загальна площа пожеж зменшилась у 42 рази, допущено лише одну велику лісову пожежу, а загалом, кількість загорань у 2021 році скоротилася на 80% у порівнянні з аналогічним періодом у 2020 році. Як зазначають у Держлісагентстві, такі результати отримали завдяки діям на випередження. Адже цього року лісогосподарські підприємства оновлювали техніку, поліпшували матеріально-технічну базу та «озброювались» новітніми технологіями, котрі дозволятимуть своєчасно реагувати на спалахи вогню в лісі.

Наведемо кілька цифр, аби підтвердити ці тези. Цього року лісгоспи придбали 26 квадрокоптерів (загалом їх тепер 45), 11 пожежних автомобілів, 20 лісопожежних модулів, 533 термостійких костюми. «Держлісагентство продовжує створювати цілісну мережу пожежно-спостережних веж, оснащуючи їх сучасними телевізійними системами спостереження. Це дасть можливість вчасно виявити осередки загорань у лісах, площею понад 4 млн га. 543 пожежно-спостережні вежі нині є в лісогосподарських підприємств, 95 з них закуплено з початку року, — розповідає Микола Гонтарук, начальник Відділу охорони і захисту лісів відомства.

— Лісгоспи оновлюють матеріально-технічну базу, бо зношеність пожежних автомобілів значна, 81 % мають вік понад 30—40 років. Також ми зобов’язали лісгоспи планувати свою діяльність так, щоб не менше, як 30 % закупівель, спрямовувати на пожежний напрямок», — додає Микола Гонтарук.

Тож Держлісагентство разом із лісгоспами нарощує потужності для оперативного виявлення пожеж та швидкого їх приборкання. Лишається незмінним одне — людський фактор. За словами Миколи Гонтарука, основна причина виникнення пожеж у лісах — людська діяльність та недбалість. Підняття штрафів на законодавчому рівні не дало свого ефекту. Люди палять листя та бур’яни на своїх земельних ділянках, а вогонь знову заходить у ліс.

З іншого боку, саме населені пункти найбільш незахищені через лісові пожежі. За підрахунками НУБіП, понад три тисячі сіл біля соснових лісів зараз перебувають під загрозою знищення — саме через імовірні пожежі. Тож фактично людина, спалюючи хмиз на городі чи кидаючи недопалок у лісі, провокує спалах вогню, що може з лісу чи поля перекинутися на село, де вона й мешкає.

Проблема охоплює багато аспектів і потребує комплексного вирішення. На думку професора, директора Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, Україні потрібна національна стратегія управління лісовими пожежами (про це він доповідав на міжнародному круглому столі «Актуальні проблеми попередження та гасіння лісових пожеж в умовах змін клімату»).

«Всесвітній індекс пожежної небезпеки погоди збільшився майже утричі. Україна була в епіцентрі посухи три роки тому. Наступний пік великих пожеж очікуємо у 2024 — 2025 роках. Бо тенденція до посушливості буде збільшуватися, і знову викає питання вчасного реагування. Незважаючи на велику територію, в Україні виникає більше пожеж на полях, ніж у країнах Європи і навіть європейській частині Росії. І ці всі пожежі знаходяться за межами лісів», — зазначав Сергій Вікторович.

Зараз Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж тісно співпрацює з Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства заради ліквідації наслідків пожеж, що прокотилися регіоном минулої осені. На основі цієї співпраці центр моніторингу пожеж підготував чимало рекомендацій для Луганщини, але їх можна масштабувати на всю країну.

Перше — це заміна соснових лісів на листяні. Як нагадує Сергій Зібцев, у чотирьох лісгоспах Луганщини торік згоріла половина соснових насаджень. І тепер область повернулася до стану 1950-х років, тобто доведеться з нуля починати залісення території. Тобто необхідно переглянути практику лісовідтворення, збільшивши частку листяних порід. «Зараз іде нарощування потужності реагування, але треба довгострокова зміна лісового фонду, — додає науковець. — Якщо на підприємстві є 90% лісового фонду сосни, це означає, що рано чи пізно ця сосна буде спалена».

Друге — охорона населених пунктів від пожеж. «Бо так виходить, що на населені пункти пожежі виходять із лісів, — каже Сергій Зібцев. — Якщо правильно організована охорона лісів від пожеж, то населений пункт у безпеці. У нас добре захищені населені пункти від пожеж, за які відповідає ДСНС, також захищені ліси Держлісагентства, але абсолютно незахищені 40 млн га сільськогосподарських земель, на які ДСНС виїжджає, але охопити все не може. А пожежі виникають на перелогах, землях, де немає обробітку, на пасовищах, вони заходять у соснові ліси Полісся, лісостепу та степу, набирають дуже потужної сили. Тому третій момент — це співпраця лісівників із ДСНС. Лісівники повинні знати, що трав’яна пожежа іде в ліс».

Наступна порада стосується перегляду практики охорони лісів від пожеж. «Зараз лісова пожежна станція — це найгірший, з точки зору професіоналізму, сектор лісгоспу. У лісгоспах працюють люди з освітою, а в ЛПС — люди без необхідної освіти, часто це літні особи, тому після валки лісу це одна з найбільш небезпечних частин лісгоспів. Тому до 2024—2025 року бажано ці ЛПС посилити», — радить Сергій Зібцев.

Крім цього, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж підготував короткі рекомендації для органів влади. Передусім, варто призначити відповідального за координацію запобігання та гасіння пожеж (на рівні ОУЛМГ, ДСНС, МВС, ЗСУ, ОТГ). «Це чисто координаційний орган, який готує план управління пожежами, головна ідея цього плану — запобігання, і головне запобігання — це листяні породи у хвойних масивах. Зрозуміло, що на це треба десятиліття, але чим раніше ми почнемо, тим раніше досягнемо результатів», — пояснює Сергій Зібцев.

Також експерти центру радять створити міжвідомчий штаб для координації запобігання та гасіння ландшафтних пожеж (обласну ТЕБтаНС); і розробити порядок оповіщення про небезпеку та забезпечення рівня готовності відомчих служб.

Відомо, що ігри з вогнем небезпечні. І лісові пожежі — не виняток. Тож підготувавшись до найгіршого сценарію завчасно, матимемо більше шансів його уникнути.

Інна ЛИХОВИД
Природа і суспільство

https://ekoinform.com.ua/