Волинь: лісоруби проти селян. На стороні перших закон, на стороні других- правда

У селах на Волині люди ще живуть віковими промислами – збирають в лісі ягоди та гриби і їх продають. Але цей заробіток зникає, коли рубають ліс. Причому це можуть робити абсолютно законно, але інтереси громади при цьому не враховують.

Люди захищають своє, але чи захищає їх закон?

В редакцію Текстів звернулися мешканці Любешівського району Волинської області. Люди повстали проти вирубки біля своїх сіл тому, що цей ліс в який завжди ходили за грибами та ягодами. Держлісгосп мотивує вирубку тим, що лісу більше 60 років і його потрібно вирізати. Мешканці заперечують цей факт і стверджують, що ліс молодший, а якщо вирубка не припиниться – готові блокувати дороги. Хочеться не лише розібратися у цій локальній ситуації, але й зрозуміти в принципі причину лісових конфліктів, та можливі шляхи їх запобігання. Адже це ситуація типова для лісових районів.

Заїжджаю у село, зупиняюсь в домовленому місці – назустріч виходить троє молодих хлопців. Спочатку зиркають недовірливо, але розговорились і наче вже приймають за свого. Відразу попереджують: покажуть все як є, розкажуть усі деталі, але говорити на камеру нічого не будуть, свої імена теж просять не називати в публікації. Бояться тиску з боку лісників та силовиків.

Кажуть, що раніше вже були погрози. Та й відносяться до них чиновники не те що без поваги – за людей взагалі не вважають, будь-яка розмова чи намагання захистити свої права завжди зводиться до одного правила: «я – начальник, ти – дурак». Тому хоч молоді хлопці мусять захищати своє, та повинні бути обережними.

Пропонують для поїздки у ліс пересісти на своє авто, «Волинянку». Спочатку відмовляюсь, бо мій кросовер хоч і не повноцінний джип, але не раз показав себе на бездоріжжі з найкращого боку. Але потім погоджуюсь, бо цікавість бере верх – ніколи на українському джипі лісами не їздив.

Рішення було абсолютно правильним. Проїхати без втрат своїм авто я б там не зміг, і не впевнений чи більшість джипів здолала всі ті рівчаки, завали та зарості… Ліс густий, доріг практично нема – лише вузькі стежки. Але якось протиснулись і виїхали до першої галявини.

3.jpeg

У салоні “Волинянки”

Ліс унікальний – березовий, досить густий. Я не експерт, але на вигляд він дійсно не виглядає дуже старим, навколо дуже багато молодих дерев, хоча звісно є і старожили. Це не березовий гайок, а справжній березовий ліс на десятки гектар. Я таких ще не бачив: густо встелений килимом чорниці та острівками суниць, шалено співають птахи, природа наче сама пісню виводить…. Здається ніби у казку потрапив, неймовірні відчуття. Дуже гарно!

1.jpeg

Березовий ліз із чорничниками, суницею та грибами-лисичками. Він дає гроші на ціли рік для навколишніх сіл, але його хочуть зрубати.

Та головний його скарб, як розповідають хлопці, це гриби – лисички. Тут їх кожного літа росте у неймовірній кількості, сюди приїжджають їх збирати не тільки з довколишніх сіл, але й з сусідніх районів. Місце справді унікальне, але все це тепер під загрозою знищення. Вирубають ліс – не буде ні ягід, ні грибів, ні цієї краси. Більше того, як виявляється, для місцевих мешканців цей ліс ледве не єдиний легальний дохід – у селі безробіття, а сезонний збір лисичок та чорниць приносить у сімю гроші на цілий рік. Літній сезон короткий, треба встигнути.

Наприклад на чорницях в день навіть лінивий може заробити у середньому темпі 400-500 гривень, а деякі молоді та завзяті дівчата за день назбирують ягід на тисячу гривень! Лисички коштують на приймальних пунктах від 50 до 120 грн за кілограм (в залежності від початку/закінчення сезону, а також попиту заготівельників). За день можна назбирати від 5 до 8 кг грибів – тобто за місяць можна зібрати значну суму для скромного сільського бюджету. І цей заробіток не шкодить природі та годуватиме юдей і внаступні десятиліття, якщо ростиме ліс.

Збирають ягоди і гриби зазвичай цілими сім’ями, як розказують мені селяни – ці дні хоч і напружені (бо робота не з легких, спину треба добре погнути), але сезону чекають з нетерпінням. Особливо дітвора, яка просто обожнює ліс. Це і певний ритуал, і певна традиція для людей, які виросли серед лісу. Кожен має свої облюбовані місця, свої секрети, їх передають від старших – молодшим. Для сім’ї це навіть певний тімбілдінг, а для малечі своя школа лідерів, адже кожен вихваляється своїми успіхами, кожен хоче бути на сходинку вищим. Крім того, для дітей це свій перший чесний і законний заробіток. З нього можна назбирати собі на якусь потрібну річ, тож початку сезону чекають усі.

Селяни кажуть буквально: «Чиновникам в містах мабуть все одно де зростають їхні діти, бо вони ніколи лісу не бачили і їхні діти не бачать. А ми хочемо, щоб наші діти ліс знали і любили, збирали гриби та ягоди самі, і не для прокорму, – а для свого задоволення, для себе. Бо це наш дім, ми тут живемо і ми хочемо так жити! Їм цього не зрозуміти!»

Невже можна так легко забрати в цих людей майбутнє?

Нові Березичі без… берез

Виїжджаємо з галявини і за сотню метрів картинка змінюється кардинально. Ти маєш бути об’єктивним, спокійним, нейтральним. Але серце рветься з грудей, бо нищать природу дійсно бездумно і безжально. Навколо зрізаних дерев почуваюсь, як на кладовищі…

2.jpeg

Зрубані берези

Відразу зауважую, що навколо ділянок з порубками – купа повалених вітром дерев. Які вочевидь лежать тут роками. Перепитую хлопців – дійсно, кажуть що лісники не займаються тим, їх не цікавить дерево що впало, прибирають таке в останню чергу, тому й лежати може три, п’ять років. Ніхто не хоче з ними морочитися. А ось молоде, живе дерево – то інша справа, таких краще повалити кілька гектар та вивести відразу на продаж…

Цей березовий гай приїхали рубати на початку травня, після чого власне й почали люди бунтувати. Вони відразу звернулися до місцевого лісничого, покликали сільського голову – провели стихійні збори.

На відео видно, що місцевий лісничий агресивно налаштований, чого навіть не намагається приховати. Йому не подобаються запитання людей, він не хоче щоб його знімали на відео. У нього є своя позиція, своє бачення, і що люди йому кажуть – його мало цікавить. Звісно, що людей це ще більше дратує.

Зрозуміло, що дійшли селяни і до керівництва лісгоспу та голови ОТГ, після чого була спільна нарада, де вирішили рішення зупинити вирубку, хоча у Держлісгоспу є право рубати там ліс (планово, так звана рубка головного користування – і лісорубний квиток на неї справді видано).

Тобто порушень нема, закон дійсно на боці лісівників. Але чи правдива ця позиція? Чи думку громади – можна не враховувати в принципі, аби був папірець та дотримана буква закону? Добре, що в даному випадку нібито дійшли згоди люди та чиновники. Після всіх цих перепитій встановилось перемир’я, обидві сторони конфлікту взяли паузу. Принаймні вирубку офіційно призупинено, нехай і тимчасово.

Чекаючи на комісію

Але не все так райдужно. Ми з місцевими перейшли ще на один бік вирубки і побачили там невтішну картину. Здається хтось, після того як вирубку зупинили, вирішив її самовільно (чи за наказом) продовжити. Ми знайшли там буквально кілька днів тому зрубані дерева, ще з зеленим свіжим листям на гілочках.

Тобто, домовленість з громадою – не вартує нічого для держчиновника? Чи цей ліс почали якісь невідомі браконьєри дорубувати? В будь-якому випадку це відповідальність Любешівського лісництва. І не виконання своїх обіцянок з боку чиновників вищого рангу.

Все ж таки хочеться сподіватись на здоровий глузд і честь мундира лісівника. У результаті подальших перемовин було запропоновано запросити комісію з Херсона. Саме там знаходиться підприємство «Херсонлісозахист», яке займається обстеженням ділянок лісу на предмет виявлення хвороби лісу, чи якихось інших чинників, – для необхідності санітарних рубок. Це підприємство далі видає акт лісопатологічного обстеження, внаслідок якого вже і має бути виписаний лісорубний квиток, який дає право провести часткову санітарну вирубку лісу – це може бути компромісним рішенням, щоб вийти з патової ситуації. Почистити ліс, але не проводити суцільної рубки, не нищити грибницю та чорничники.

От тільки цікаво чому цього не було зроблено з самого початку? Невже місцевий лісничий, знаючи яка цінна для місцевих жителів ця ділянка лісу, не запропонував керівництву якісь варіанти? І погодився на суцільну вирубку того місця, яке годує людей щороку? Чи може він обмежений у своїх правах і не має права звертатись ж керівництва з пропозиціями?

20 ЧЕРВНЯ, 07:39

https://intvua.com/news/society/1592594729-volin-lisorubi-proti-selyan-na-storoni-pershih-zakon-na.html