Семків В.О., Калиновський А.Я., клп.н., доцент Національний університет цивільного захисту України
Наразі дуже актуальне питання створення та використання протипожежної та аварійно-рятувальної техніки, яка б задовольняла всі потреби в певному регіоні. Тому потрібно вивчити оперативно-тактичні характеристики району виїзду, які включають дальність, особливості місцевості та наявність твердого дорожнього покриття. Також важливо знати можливість приєднання до додаткового вододжерела та пожежного насоса (потужність, подача, тиск в системі). Кількість пожежних в оперативному розрахунку також є важливим фактором [1]. Цс дасть змогу ввести в оперативний розрахунок пожежний автомобіль з потрібним набором функцій.
Оскільки зараз в світі панує тенденція багатофункціональності, то ми вважаємо, що в населених пунктах області було б доцільно використовувати комбіновані пожежні автомобілі. Комбінований пожежний автомобіль (КПА) – це пожежний автомобіль, який має різні функції і може використовуватися для різних видів рятувальних робіт. Він може бути оснащений ємкостями для вогнегасних речовин, драбинами та іншим спеціальним обладнанням.
Пожежі в екосистемах розповсюджена проблема якраз в населених пунктах, з великими обсягами сільськогосподарських територій. Хочемо розглянути використання комбінованих пожежних автомобілів на прикладі Харківської області.
Харківська область розташована на північному сході України на межі лісостепової та степової фізико-географічних зон. За природно-кліматичними умовами територію області можна розділити на дві зони: лісостепову – це центральні, північні і західні райони і степову південні і східні райони. Харківська область займає площу 31415 км2. Населення області складає близько 2 694 007 осіб, з них: населення м. Харкова близько 1 443 207 осіб. На території регіону розташовано 3860 промислових об’єктів, з яких: добувна промисловість і розробка кар’єрів – 51; переробна промисловість – близько 3510; постачання електроенергії та газу – 97; водопостачання, каналізації та поводження з відходами – 207. Класифікуються як «потенційно – небезпечні об’єкти» – 3332, з них: 364 «об’єкти підвищеної небезпеки». Всього сільськогосподарських угідь у користуванні – 1380451,93 га. Загальна посівна площа під урожай – 1238682,41 га. На території Харківської області існує 64 хімічно-небезпечних об’єктів, які виробляють, зберігають та використовують понад 9,2 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, в тому числі: аміаку – близько 8,3 тис. тонн, хлору – 0,3 тис. тонн, інших НХР – близько 0,6 тис. тонн. Всього з зону можливого хімічного забруднення потрапляє більш ніж 34 тис. осіб. Всього на території області розташовано 836 об’єктів, які використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). Загальна кількість ДІВ становить 5332 од. та 5484 прилади іонізуючого випромінювання. Підприємства, організації
та установ» Харківської області, які використовують джерела іонізуючого випромінювання відносяться до III-I та IV-I категорії з радіаційної небезпеки. Територія регіону насичена водними об’єктами, у тому числі: 7-ма великими та середніми річками (загальна кількість річок 867), 56 водосховищ (найбільші – Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське), а також наявністю 2,5 тис. малих водойм (583 озера) та 33-х небезпечних каскадів ставків. У випадку катастрофічного затоплення території області, найбільш можуть постраждати райони у басейні р. Сівсрський Донець, а це 42 населених пункти, із населенням близько 200 тис. осіб. Площа лісів Харківської області становить 318 тис. га, з них 90 тис. га. (28 %) – хвойні. У користуванні 11-и лісогосподарських підприємств структури Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства перебуває 301,7 тис. га лісових насаджень (71,9 % від загальної площі по області).
Пропонуємо до розгляду кілька модифікацій комбінованих пожежних автомобілів. Перша з яких, модернізація КПЛ системою спринклерно-зрошувального пожежогасіння, яка буде частиною пожежної автодрабини. Після розгортання драбини вогнегасні речовини розпилятимуться на уражені вогнем ділянки. Вода не присутня у трубопроводі доти, поки система не працює. По прибуттю до місця ліквідації пожежі та проведення розвідки, оператор вмикає насос та подає вогнегасну речовину до системи спринклерно-зрошувального пожежогасіння. Вогнегасна речовина поступово заповнює систему сухотрубів, на яку кріпляться спринклерні зрошувачі на відстані яка забезпечує ефективне гасіння пожежі.
Беручи до уваги конструкцію даної зрошувальної системи, результатом буде менша витрата вогнегасних речовин, а також ефективніша ліквідація пожежі, крім того, пожежний керуватиме драбиною на відстані, це забезпечуватиме збереження його здоров’я. Також, на горі пожежної драбини встановлюватиметься пожежний лафетний ствол з дистанційним керуванням, з режимом дрібнодисперсного розпилення вогнегасної речовини. За допомогою даної системи збільшується в рази швидкість та якість ліквідації даного типу пожеж, при меншому залученні особового складу та збільшенні їх безпеки.
Наступна модифікація – відсік для перевезення особового складу. Пропонуємо зробити його герметичним, з системою очищення повітря, яка матиме на меті створення умов для теплового комфорту, високої працездатності та збереження здоров’я особового складу та/або системою подачі кисневої суміші з резервних ємностей для повноцінної заміни природного повітря на суміш кисню з такої системи.
Перша система, очищення (кондиціювання) повітря, включатиме технічні засоби для очищення повітря від пилу і шкідливих газів та інших продуктів горіння, охолодження його при високих зовнішніх температурах і підігрівання при низьких, зволоження і осушення, переміщення, змішування і розподілу повітря, а також для регулювання його параметрів для чіткого контролю.
Інша система скрадатиметься з кількох балонів на стиснутому повітрі (2-4) з легких композитних матеріалів, які будуть з’єднані з системою очищення (кондиціювання) салону, та за необхідності повністю перекриватимуть подачу повітря з навколишнього середовища та замінюватимуть його на суміш газів з такої системи.
Дані системи допоможуть зберегти здоров’я особового складу під час роботи на задимленій (зараженій) території.
Якщо вказаний тип модернізованих комбінованих пожежних автомобілів буде стояти на оснащенні центрів безпеки територіальних громад та підрозділах МПО (ДПО), то до прибуття основних сил та засобів, на порядок зросте можливість мінімізувати згубні наслідки від даного виду пожеж, як для людини, так і для екосистеми в цілому.
В умовах воєнного стану в Україні та безпосередньо в Харківській області зростає актуальність використання таких систем на пожежних автомобілях, для захисту здоров’я та збереження життя особового складу пожежно-рятувальних підрозділів.
Тому вважаємо за доцільне розроблення та модернізацію комбінованих пожежних автомобілів в даному напрямку, а також, рекомендацію органам управління субланок територіальних підсистем ЄДСЦЗ для їх придбання.
ЛІТЕРАТУРА
- ДСТУ 8767:2018 Пожежно-рятувальні частини. Вимоги до дислокації та району виїзду, комплектування пожежними автомобілями та проектування [Чинний від 2019-01-01]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 39 с.
