Ягідний сезон: смачно і дуже дорого

Пора ягід у самому розпалі. У покупців на ринку очі розбігаються від різноманіття фруктів — усе яскраве, соковите, звабливе…

Але поласувати такими живими вітамінами можуть далеко не всі. На більшість товару ціни високі, як ніколи. Якщо на початку ягідного сезону багато хто сподівався, що за кілька тижнів вони впадуть, то тепер надії втрачено. Вартості вперто стоять на місці. Про масове консервування і заготівлі на зиму навіть не йдеться — тут хоча б спробувати свіжі ягоди.

Покупці небезпідставно задаються питанням, чому ж так подорожчали ці продукти?

Особливо, коли йдеться не про привізний товар, а про вітчизняні фрукти, як от про полуницю. Бо ось яка дивна картинка: банани, які здолали шлях у тисячі кілометрів, можна купити менш як за 25—30 гривень за кілограм. Полуниця обійдеться удвічі дорожче. І це за найдешевшими розцінками. А загалом ціна її сягала 75—85 гривень. Такого не було ніколи. Хоча дедалі більше фермерів та приватних підприємців беруться за масове вирощування цієї культури.

Полуниця — лише для робочого місця?

Не відстає від цих тенденцій і Хмельниччина, де виробництво ягід починає займати свою нішу в структурі АПК. Уже другий рік на території Дунаєвецького району працює сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягідний рай». Причому заснували його місцеві жителі, котрі працюють на своїх же земельних ділянках.

Понад два десятки господарів взялися за вирощування малини та полуниці, і з часом до них додались інші односельці.

Щоправда, одного їхнього бажання було б замало для створення такого кооперативу. Не тільки стартовий капітал, а й технологічна підтримка, постійне навчання — завдяки підтримці інвесторів та Посольства Нідерландів.

Торік перші успіхи надихнули багатьох на розширення цієї справи. Адже в сезон збору малини чимало родин заробило по 30—35 тисяч гривень. Для села — непогані гроші.

Цьогоріч кооператив уклав договір співпраці із Сатанівським консервним заводом, тобто проблем зі збутом ягід у селян не буде. Як для аграріїв, так і для переробників це вигідна співпраця — усі отримають свою частку. Але що від цього матиме покупець, який шукає доступний свіжий продукт на ринку?

На жаль, його зиск невеликий, і він мусить платити за найвищими розцінками. Складається парадоксальна ситуація: збільшення ягідного сегмента в аграрному секторі призводить до зростання обсягів виробництва, але не до падіння чи хоча б стабілізації цін на споживчому ринку. У результаті виходить, що, приміром, полуниця дає робочі місця і заробітки, зацікавлює іноземних інвесторів, але ніяк не працює на користь покупця.

З точки зору бізнесу, можливо, так і має бути. Але з огляду на те, наскільки задовольняється запит споживача, подібний розвиток подій не надто тішить.

За що правлять по півтисячі за кіло

Тут одразу виникає два питання: що це за такий фрукт? І хто його може їсти? Бо навіть за нинішньої дорожнечі на продукти це чимало. Тим паче, що йдеться не про якусь екзотику, а про… лохину.

Саме на неї днями довелося побачити цінник у супермаркеті, де значилося 468 гривень. Що ж такого дорогого в ній?

Фахівці кажуть, вирощування цієї культури потребує значних затрат. З одного боку, чимало коштують саджанці цієї рослини. З другого — вкрай важлива підготовка ґрунту, бо лохина не ростиме на будь-якому полі. Вона хоче кислого ґрунту, в основі якого — торф. Тож закласти плантацію такого ягідника — у буквальному розумінні слова вкопати в землю не одну тисячу гривень.

Тож узятися за цю справу без належного стартового капіталу неможливо. Зрозуміло, що повернути вкладені інвестиції та ще й заробити підприємцям хочеться якнайшвидше.

Але варто розуміти й інше: цьогорічний урожай лохини зібраний з минулорічних насаджень, тобто процес відшкодування затрат вже розпочався раніше. Але торік ця сама ягода коштувала удвічі дешевше. Що ж так підігріло ціни?

Пояснень звучить чимало. Хтось нарікає на погоду, котра й справді принесла чимало сюрпризів. Але водночас жалітися на неврожай немає як. Бо ж базарні прилавки просто переповнені товаром. Причому здебільшого відмінної якості. І якщо навіть урожайність була дещо нижчою, то не на стільки, щоб товар здорожчав удвічі.

У нинішній ситуації не забувають згадати і про епідемію коронавірусу, мовляв, карантин не тільки перекрив чимало доріг, а й поламав чимало бізнесових планів. З цим теж не посперечаєшся. Але знову, як не зауважити: розпал ягідного сезону припав на час послаблення карантинних заходів…

Однозначної відповіді не знайти. І все ж деякі підказки є.

Лісова чорниця виявилася найстійкішою

Цінові рекорди б’ють не тільки згадані ягоди, а й вишні, черешні, абрикоси… Уже поговорюють, що й дешевих яблук не дочекаємось.

Але є ягода, котра з однієї з найдорожчих торік перетворилася чи не найдешевшу тепер. Це лісова чорниця. Ціна у 75 гривень за кілограм залишилась стабільною.

Чимало продавців переконують: пропонуємо справжній натуральний лісовий продукт, і встановити, чи це справді так, покупцеві непросто. Утім, мало кого турбує відповідь на питання, то «дика» чи вирощена в господарстві ягода. Бо і її не назвеш найдоступнішою. Утім, тішить хоча б те, що не дорожчає. А могла б, зважаючи на нинішні тенденції.

Кому цінова стабільність не дуже на руку, то це збирачам чорниці. Обривати її в лісі непросто, тим паче, що цьогорічний урожай не назвеш рекордним. А від перекупників навіть по 40 гривень за кілограм отримати важко. Заробітки невеликі.

Але «накрутка» на кінцевій вартості цілком логічна і зрозуміла. Якщо свою частку візьмуть заготівельники і ще трохи продавці — то ринкова ціна цілком реальна. Ну й справді, це тобі не черешня по сто гривень за кілограм!

Як тут знову не згадати про банани. Стиглі, якісні, ароматні — й коштують менше долара за кілограм. Хоча доставлені до нас за тисячі кілометрів.

Хмельницька область.

ДО РЕЧІ

На Хмельниччині цьогоріч під ягідні культури відведено 749 гектарів. На 232 з них вирощується полуниця. 246 гектарів займає смородина, 177 гектарів — малина. Ще 45 гектарів припадає на інші культури.

http://www.golos.com.ua/article/333051

Loading