Як людина обрізає крила птахам

Чисельність пернатих у Європі скорочується, а це, за словами експертів, основний індикатор стану довкілля

24 червня 2021

Наприкінці минулого року у Європі було презентоване друге видання «Атласу гніздових птахів». Це найширше і найповніше джерело інформації про пернатих, котрі гніздяться у Європі. Над ним працювали професійні науковці та бьордвотчери, тобто аматори, котрі стежать за птахами у природі та фіксують це здебільшого на світлинах.

Чим корисний цей атлас для України? Найперше тим, що тепер ми точно знаємо, скільки птахів гніздується в Україні, яких видів стало більше, а які навпаки — зникли чи опинилися під загрозою вимирання. «В Україні гніздують 276 видів птахів. У 2017-му були зареєстровані три нові для нашої країни види, — коментували появу атласу у пресслужбі Національної академії наук України. — Це єгипетська чапля, шуліка рудий та фламінго рожевокрилий. Україна лишається осередком для видів, чисельність яких в інших європейських країнах скорочується або вони там зникли, — мухоловки білошийої та очеретянки прудкої. Це європейські ендеміки — види, які не мешкають більше ніде у світі».

АРЕАЛИ ПТАХІВ ЗМІЩУЮТЬСЯ НА ПІВНІЧ

Усього ж у Європі гніздують 596 видів птахів. Як додають в НАНУ, у порівнянні з першим атласом чисельність 35% видів збільшилася, а 25% — зменшилася. П’ять видів за цей час зникли, але з’явилися чотири нові. За даними атласу, найкраще почуваються ті види, що мешкають у лісах та внутрішніх водоймах. Гірше тим, хто мешкає у горах та на відкритих просторах.

Детальніше про статистичні зміни в популяціях птахів нашої держави має розповісти український національний атлас гніздових птахів, над яким працює Українське товариство охорони птахів. Його поява запланована на 2021 рік. Загальна ж тенденція зараз така, що ареали більшості видів переміщуються на північ із середньою швидкістю один кілометр на рік. «Для окремих видів це означає, що межі їхніх ареалів з 1980-их років змістилися на сто і більше кілометрів, — додають в НАНУ. — АОчевидно, головну роль у цьому процесі відіграє глобальне потепління, хоча й інші фактори (такі, як зміна природного середовища) нікуди не зникли. Але водночас є багато видів, чиї ареали рухаються навпаки — у південному напрямку. І це вже пояснити дещо складніше».

Дуже часто життю птахів заважає не клімат, а людина. Чи зможуть вивести своє потомство мартини, гуси, качки, кулики, котрі мешкають на столичному озері Вирлиця, а водойму засипають піском для будівництва шопінг-молу? Питання, як-то кажуть, риторичне. Або ж ознайомтесь із дописами запорізької волонтерки Олесі Кулик, котра рятує совенят, горлиць, лебедів та інших птахів. За рік через її притулок проходить 400-500 тварин та птахів. Частина з них — це врятовані від браконьєрів, шкуродерів чи просто жорстких господарів. Хоч законодавство й забороняє утримувати вдома хижих тварин і птахів без належних дозволів, але реалії зовсім інші. Приміром, нещодавно працівники Державної екоінспекції разом з поліцією вилучили у фотографа з Яремче орлана-білохвоста. Птах був об’єктом для фотосесій із туристами. Тепер він новий мешканець реабілітаційного центру для хижаків.

Тобто свідомо чи несвідомо ми знищуємо середовище існування птахів або ж завдаємо їм шкоди безпосередньо. «Декілька проєктів нашого фонду присвячено птахам, і для нас, звісно, важливо розуміти, що відбувається з ними. Птахи є індикаторами стану навколишнього середовища, і значне зниження їхньої популяцій свідчить про те, що нам, людям, важливо задуматися над власною безпекою», — наголошує виконавча директорка та співзасновниця благодійного фонду «Peli can live» Яна БОБРОВА.

«ІЗ КОЖНИМ РОЗОРАНИМ ПОЛЕМ ВТРАЧАЄМО ПТАХІВ»

Експертка також навела кілька важливих статистичних даних, котрі свідчать — людина все більше заважає звичному існуванню птахів. «У вересні 2019 року авторитетне видання Science опублікувало наукову роботу з жахаючою статистикою. За даними вчених, за останні пів століття кількість птахів США та Канади скоротилась на 2,9 мільярди, що становить 29%, — продовжує вона. — Експерти давно знають, що деякі види птахів стали вразливими до вимирання. Але нове дослідження, засноване на детальному вивченні понад 500 видів, виявляє значні втрати навіть серед таких традиційно численних птахів, як горобці. Значних втрат зазнали й популяції шпаків. Це традиційні міські птахи, що страждають від зменшення зелених зон у містах, полювання на них котами. Ліси втратили понад мільярд птахів, більше, ніж половина лугових птахів зникло — усього 717 мільйонів. Птахи, ймовірно, були знищені сільським господарством та розвитком міст, говориться у дослідженні. Здавалося, де Північна Америка, а де Європа? І Україна на її карті? Але ситуацію можна повністю перекласти на наші реалії, і вона скоріш за все буде ще більш масштабною, адже — рівень розорюваності в України один з найвищих у світі. В Україні — 56,8%, а у Канаді — 4,3%, у США — 17,2% для порівняння (станом на 2018 рік)».

«Із кожним полем, яке розорано, і кожною заболоченою територією, що була осушена, ми втрачаємо птахів у певному місці, а якщо їм не вдалося знайти для себе нових місць для перебування та проживання, що становиться все складніше і складніше, то неминучі втрати фізичні, — зазначає Яна Боброва. — Вчасне відновлення втрачених середовищ проживання може повернути хід подій у зворотне русло, аж до повного відновлення рівноваги екосистем. І приклади в історії є. Так, одним з факторів відновлення орлів та інших хижаків у США стала заборона на інсектицид ДДТ (побутова назва «дуст») в 1972 році. Сполучені Штати і Канада відповіли законами про захист водно-болотних угідь і співпрацювали з Мексикою в цілях захисту мігруючих водоплавних птахів. Результат — популяція водоплавних птахів сьогодні процвітає на території США та Канади».

«ВКРАСТИ ВОЛЮ ЛЕГШЕ, НІЖ ПОВЕРНУТИ У ДИКУ ПРИРОДУ»

За словами пані Яни, великою проблемою для України є також птахобраконьєрство. Як приклад — часті спроби вивезення щигликів до країн Азії. Остання така спецоперація із порятунку рідкісних птахів відбулася у березні цього року. Держекоінспекція вилучила у браконьєрів коробки, де були півтори сотні птахів. Ще раз — рідкісні птахи у тісних коробках! Саме так вони мали перевозитися авіасполученням за кордон. Це птахи, яких охороняє Бернська конвенція, її основна мета — збереження біорізноманіття Європи.

«Для нашого фонду викликом став спільний проєкт з Національним природним парком «Тузлівські лимани» — «Створення умов гніздування для кучерявих пеліканів», над яким ми почали працювати у листопаді 2018 року, — розповідає пані Яна про власний досвід порятунку птахів. — Ми ще сподіваємося, що кучеряві пелікани такі будуть гніздуватися на території Тузлівської Амазонії у парку, але ефект вже отримали надзвичайний: створення контролю над цією ділянкою дикої природи усунуло фактор неспокою (який створювали браконьєри та необережні туристи), і Тузлівська Амазонія стала раєм для десятків тисяч птахів, які живуть або мігрують через неї. У Тузлівській Амазонії ми також працюємо над створенням реабілітаційного центру для водоплавних птахів. І причиною створення цього центру стали два рожеві пелікани: Алібей та Алкалія, яких було вилучено парком в одного з ресторанів на березі Чорного моря.

Для ресторану їх незаконно зловили браконьєри. Пеліканам підрізали махові пір’я, щоб вони не змогли літати та стали розвагою для гостей. Оскільки пелікани є одними з найбільших і найкрасивіших птахів української орнітофауни (розмах крил досягає трьох метрів), вони є об’єктом зазіхань з боку власників приватних звіринців, ресторанів, інших закладів для залучення клієнтів. Це протизаконно, оскільки обидва види, що мешкають в Україні (і рожеві, і кучеряві пелікани), занесені до Червоної Книги України. Вкрасти у птаха волю і підрізати йому крила значно легше, ніж повернути можливість самостійного існування в дикій природі («День» раніше розповідав про історію Алібея та Алкалії). Також у нас є проєкт «Дерева для птахів», про який вже писала газета «День». Він присвячений відновленню екосистем для птахів та зниження їхньої вразливості у зимовий період, адже ми саджаємо дерева та кущі, багаті на насіння та плоди. Для птахів це природні годівнички».

Робота одного фонду, звісно, не врятує усіх птахів України. Як завжди, потрібні спільні дії та спільні зусилля — і громадян, і державних структур.

Інна ЛИХОВИД, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-lyudyna-obrizaye-kryla-ptaham