Як притягнути до відповідальності за зрубане дерево? (Блог)

25 листопада 2020 р., 23:30

ОСОБИСТИЙ БЛОГ В’ЯЧЕСЛАВА КОНОВАЛА 
(https://konovallaw.blogspot.com/)

Зелені насадження є об’єктами правової охорони з позицій лісового, екологічного (природоохоронного) законодавства та законодавства у сфері благоустрою. 

Практика застосування нормативно-правових актів у діяльності органів влади засвідчила вибір останніх на користь лісового або екологічного законодавства у питаннях, які стосуються кваліфікації порушень пов’язаних із незаконною рубкою дерев. За загальним правилом, за порушення статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) головні лісничі, старші інженери та інженери, лісничі, помічники лісничих мають право складати на порушника протокол, а у випадках передбачених п. 20 ч. 2 ст. 255 КУпАП цю функцію можуть виконувати також і єгері. 

Норми ст. 65 КУпАП є відсилочними та використовуються у сукупності із положеннями спеціального законодавства, яким може бути як лісове, так і екологічне законодавство. 

А як бути у ситуації, коли незаконна рубка вчинена на території приватної присадибної ділянки або дачного будинку? 

З аналізу судових рішень слідує, що кваліфікація незаконної рубки за лісовим/або іншим спеціальним законодавством демонструє «слабкість» та обмеженість в частині документального підтвердження адміністративного правопорушення. 

У цьому контексті доцільно згадати про справу № 357/1605/18 від 15.05.2018 Київського апеляційного адміністративного суду. 

Як вбачається із… змісту польово-перелікової відомості пнів, виявлених при вчиненні незаконної порубки в кв. 17 вид 1 Томилівського лісництва, дерево породи клен, діаметром 42 см, віднесено до сухостійних, впавших у наслідок бурелому. 

Крім того, надані учасниками справи фотографії, на переконання судової колегії, свідчать, що на момент вчинення дій з розпилювання стовбура дерева, останнє було викорчоване та певний час вже пролежало, адже станом на 23.01.2018 року було вкрите снігом. 

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, оскільки відсутні докази наявності в останнього умислу на пошкодження чи знищення дерева, а клен, який був у подальшому розпиляний Позивачем, був сухостійним та поваленим внаслідок бурелому. 

Відсутність відповідного умислу підтверджується й поясненнями осіб, які вказали на те, що приїхали до лісу для того, щоб порізати сухі повалені дерева. 

Тобто, у вище описаній справі очевидно мала кількість документованих обставин, яка сприяла суддівському «маневру» на користь порушника. 

Для того, щоб уникнути «слизьких місць» і не давати суддям можливості використовувати справу для подвійного її трактування, пропоную доказову базу у справі про незаконну рубку дерева формувати, скориставшись законодавством у сфері благоустрою.

Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01.08.2006 року можна документально довести, що порушник зрубав дерево не для: 

  1. виконання підготовчих і будівельних робіт; 
  2. ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту; 
  3. проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі; 
  4. провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів; 
  5. ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. 

Таким чином, успіх справи буде залежати від кількості зібраних письмових доказів, які підтвердять, що порушник зрубав дерево у невідповідності із законодавством у сфері благоустрою. Вподобати


Сергій БалуцькийГоловний редактор

https://doba.te.ua/post/57665

Loading