ВІВТОРОК, 1 ЛИСТОПАДА 2022, 17:49
Усі зусилля зі зменшення викидів в одних країнах можуть повністю нівелюватися в глобальному масштабі через війни і руйнування в інших місцях.
президент Professional Association of Environmentalists of Ukraine, директор Офісу сталих рішень
Коли сусід у вашому будинку зносить попри всі заборони несучу стіну, хтось активно виступає проти порушення, хтось висловлює стурбованість, а комусь взагалі байдуже.
Але рано чи пізно кілька знесених стін зруйнують увесь будинок.
Агресивного сусіда мотивує власна безкарність від наслідків, бо він впевнений що будинок встоїть, що коштовні та корисні компроміси, які були закладені після Другої світової війни в архітектуру взаємовідносин витримають.
Арматурою несучих стін побудованого світу є “географічна несправедливість” концентрації викопних енергоносіїв у окремих країнах, що робить їх суспільства схильними до авторитаризму та агресивного збройного захисту статусу-кво.
Цеглинами є застаріла економіка розвинутих країн, що “соціально несправедливо” накопичувала багатство на управлінні та маніпуляціях потоками штучно дешевої сировини.
А “цементом” всього є політика заохочення безмежного споживання з породженням “несправедливої нерівності”.
Як змусити росію заплатити за екологічні збитки
Вже кілька десятиліть тому стало очевидно, що огороджувальні конструкції світового будинку не витримають екологічного і кліматичного навантаження сформованої політики, практики споживання та використання природних ресурсів, а також не забезпечать захист мешканців.
Україна сьогодні є прикладом згуртованості суспільства та власних безмірних жертв, вона вже показала, що часу на поступові зміни немає, що будь-якого агресивного сусіда треба і можна позбавити руйнівної воєнної зброї зараз і назавжди.
Що більшість мешканців має світоглядний потенціал взаємодопомоги, згуртованості та здатності вирішувати питання будь-якого рівня.
Головне, що сьогодні ми всі зрушили зі зміни у свідомості щодо меж сприйняття загальних світових загроз, відповідальності перед нащадками за майбутнє.
Для мешканців всесвітнього будинку є вихід тільки у прийняті світоглядних змін щодо архітектури будинку.
Збудувати новий несучий каркас з огороджувальних конструкцій загальносвітового будинку без внутрішніх несучих стін дешевше, ніж всередині модернізувати існуючий.
Природа не знає кордонів. Світ мав це затямити ще після Чорнобильської аварії, коли радянський режим усіма силами намагався приховати масштаби біди.
Поки світ із жахом міркує про те, чи буде застосовано ядерну зброю, Україна вже вісім місяців живе під загрозою ядерної катастрофи. Сьогодні за останні 20 років ми в епіцентрі найбільшого міжнародного конфлікту з такою значною шкодою довкіллю.
Війна в Україні змінила не лише світовий, енергетичний, а й, безумовно, кліматичний порядок денний у світі.
Чого варті всі зусилля політиків і міжнародних структур, коли рішення з протидії змінам клімату, EU Green Deal, всі конвенції не діють в умовах тотального екоциду?
Чому українська екосистема має велике значення для Європи?
- Охоплює 35% біорізноманіття Європи.
- Тут мешкає понад 70 тисяч біологічних видів.
- 29% території України складається із природної рослинності, а також окультуреної природної рослинності.
- 16% території України складають ліси.
- По Україні протікають майже 63 тисяч річок.
- На території України розташовані 11% Карпатського гірського масиву, де проростають третина всіх видів рослин Європи.
- Дніпро є четвертою за довжиною річкою в Європі.
І все це світове багатство руйнується агресором!
Чотири договори Женевських конвенцій, які повинні регулювати поведінку під час збройного конфлікту, прямо не згадують навколишнє середовище.
- Додатковий протокол (Протокол I) до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів від 12 серпня 1949 р., прийнятий 8 червня 1997 р., визначає, що заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу.
Крім того, у ст. 55 Протоколу I зазначено, що під час ведення воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть шкоди природному середовищу й тим самим здоров’ю або виживанню населення. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено.
- Аналогічна позиція викладена в Декларації Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку 1992 р., що закріплює основні принципи екологічного права.
Саме у 24-у принципі цієї Декларації зазначено, що війна неминуче здійснює руйнівний вплив на процес сталого розвитку, тому держави мають поважати міжнародне право, що забезпечує захист довкілля, під час збройних конфліктів і мають співпрацювати, за необхідності, у справі його подальшого розвитку.
Світ як ніколи раніше потребує миру і створення таких запобіжників конфліктів, щоб не допустити ядерної, кліматичної та екологічної катастрофи.
Будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля.
Екосистеми не можна розділити умовними кордонами, просто намалювавши їх на карті.
Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов’язково відчує інша.
Від обстріляних хімічних заводів до вигорілих через обстріли лісів – наслідки відчують не лише екосистеми України, а й мільйони європейців.
Військову складову (вибухи, смерть, кров, розруху) можуть на собі відчути першочергово саме країни, на які напали, і це миттєво відбувається з моменту агресії.
Міграційна криза також починається майже миттєво і її зазвичай відчувають вже сусідні країни також одразу. Це безумовно впливає на стан довкілля!
Згадаймо найбільшу міграцію після ІІ світової. Як змінилась карта техногенного навантаження на той момент.
Вже розраховані збитки довкіллю, але витрати на відновлення ніхто не рахував. Це ще всіх нас чекає попереду.
Передбачити масштаби екологічних наслідків після такої війни, як в Україні, не в змозі ніхто.
Ми зараз можемо тільки оцінювати, фіксувати факти, тільки всередині країни, наслідки для всіх наступають не відразу, але вони точно для всіх, – для світу.
При вибухах снарядів, бомб, ракет відбувається суттєве виділення не лише небезпечних речовин, а й тепла, яке в свою чергу передає це тепло в атмосферу.
Чи можливо сьогодні оцінити цей обсяг тепла, який вирвався в атмосферу Землі, але це вже точно не тільки про нас, це і Африка, це і Антарктида, це і ЄС – вся планета.
Окрім того, під час детонації снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти.
Європа (а Україна – Європа) втрачає найцінніший ресурс – родючі грунти і воду, що в умовах перенаселення планети несе ще більшу потенційну загрозу в майбутньому.
Окрім того, в реаліях 2022 року військове спорядження та транспортні засоби потребують енергії, яка зазвичай надходить з нафти, а викиди CO2 у численних військових формувань є більшими, ніж у багатьох країнах світу разом узятих.
До прикладу, викиди парникових газів збройними силами США вищі, ніж у таких країнах, як Португалія, Данія та Швеція.
Тобто, всі зусилля до 2022 року з розвитку альтернативної енергетики в одних країнах можуть повністю нівелюються в глобальному масштабі через війни і руйнування цих ВДЕ в інших місцях.
Україна сьогодні — “ідеальна” платформа для початку формування міжнародної коаліції збереження миру, клімату і довкілля заради життя.
Безцінним для світу буде досвід відновлення деокупованих територій. Україна може бути міжнародним майданчиком впровадження найкращих технологій у всіх сферах.
Європейська зелена угода передбачає, що ЄС стане кліматично нейтральним до 2050 року. Одначе, як не згадати про взаємовиключеність нинішніх державних політик?
З одного боку “всі за мир”, а з іншого — катастрофічно збільшується озброєння!
Що ж іще має ще статися і скільки треба вбити живого, щоб світ змінився?
Напередодні COP 22, саме в умовах бездієвості всіх раніше створених механізмів збереження довкілля Україна має виступити з ініціативою розробки Глобального механізму запобігання майбутнім (реальним) військовим діям на основі кліматичних наслідків для всього населення Землі, будь-якої країни шляхом стягнення з будь-якого потенційного агресора суттєвих фінансових, матеріальних активів.
Світ потребує нових фінансових превентивних, дієвих стримувачів і гарантій екологічного миру.
Як варіант:
1. В основу розробки цієї ініціативи, може бути покладено Дзеркальний (протилежний) принцип механізму скорочення викидів.
2. Потрібна розроблена градація:
- за переліком шкоди, що завдається;
- за географічною близькістю до точки ведення бойових дій (сусідні країни у випадку порушення отримують найбільше).
3. Необхідно також ввести механізм впливу біженців на екосистему країни, в яку вони прибувають (збільшення споживання води, більше сміття тощо).
Час об’єднати світові зусилля для створення реальних запобіжників планетарних катаклізмів. Час грає проти всіх нас!
