Як в Україні рятують найцінніші ліси

Закладання пробних площ для визначення вікової і видової структури ділянки пралісів у Маневицькому ЛГ (Карасинське л-во, Волинь).
Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

Закон про праліси “пробивали” шість років

Олег Листопад

Врятувати ліс, де живуть Мавка і Перелісник

Мало хто сьогодні вірить у існування Мавки, Перелісника, Лісовика, Того, що греблі рве та інших істот з «Лісової пісні» Лесі Українки та народних казок. Я теж не вірив. Бо, як еколог, добре знаю, що біотопи, де мешкали або колись могли мешкати ці біологічні види, винищені геть. Адже знищення місць проживання – ключова причина зникнення не тільки мавок-перелісників, а й сотень видів тварин на планеті Земля. В Україні, наприклад, безповоротно зникли осетр європейський, тюлень-монах, довгокрил звичайний (це кажан такий). На порозі зникнення стоять бурий ведмідь, білуга, лелека чорний та інші.

А тепер – хороша новина. І у ведмедя із лелекою чорним, і у мавок-лісовиків з’явився додатковий шанс на виживання. Улюблені цими видами міфічних та реальних створінь найдикіші ділянки лісів беруться під охорону. Мова йде про праліси, для збереження яких створюються пралісові пам’ятки природи.

Закладання пробних площ для визначення вікової і видової структури ділянки пралісів у Маневицькому ЛГ (Карасинське л-во, Волинь).
Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

Зокрема, Волинська обласна рада нещодавно створила три пралісовіі пам’ятки природи. Тобто, узято під охорону ліси, де ніколи не проводилися рубки або інші втручання людини.

«Це сосняки з домішкою берези та вільхи, які ростуть на болотах. Здається, що дерева утопають у зеленому килимі – так виглядають зарості моху сфагнуму. Виживати деревам у таких умовах важко, тому сосни віком 150-170 років мають діаметр стовбура до 20 сантиметрів, їх можна обхопити пальцями рук одної людини. Тоді як сосни такого ж віку, що ростуть у комфортних умовах доводиться обнімати двом-трьом людям на усю довжину рук. Навіть досвідчені місцеві лісівники не могли відразу визначити вірно вік цих дерев коли ми разом проводили обстеження ділянок. У робочих розмовах їх називають пралісами, але точне наукове визначення – «природні ліси з ознаками пралісів», – розповідає експерт Українського товариства охорони птахів Василь Мочан.

Правда ж, щось знайоме у описі цього лісу? Так, схоже місце описала Леся Українка у «Лісовій пісні».

«Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду», – ідеться у культовому творі.

З дубами, правда, ситуація погана, їх збереглося геть мало. А от сосново-вільхові праліси ще можна побачити, помацати, дослідити.

сосняки з домішкою берези та вільхи, які ростуть на болотах. Здається, що дерева утопають у зеленому килимі – так виглядають зарості моху сфагнуму. Виживати деревам у таких умовах важко, тому сосни віком 150-170 років мають діаметр стовбура до 20 сантиметрів, їх можна обхопити пальцями рук одної людини.Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

Одна із створених за поданням проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» пам’ятка природи «Охничівські природні ліси»  знаходиться в Маневицькому  районі Волинської області, в околицях с. Карасин. Її площа відносно невелика – трохи менше 30 гектарів. Пам’ятки «Загорілівські природні ліси» (47,7 га) та «Кременицькі природні ліси» (13,6 га) теж розташовані неподалік.

Одна із створених за поданням проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» пам’ятка природи «Охничівські природні ліси» знаходиться в Маневицькому районі Волинської області, в околицях с. Карасин. Її площа відносно невелика – трохи менше 30 гектарів.

Також у цій роботі використовувались матеріали, що були передані ВВФ-Україна. Зокрема, ті самі “Охочівські ліси” – ці ділянки були ідентифіковані ВВФ-Україна у 2018 році.

«Територію  масиву Карасинських лісів  складають соснові ліси, розташовані на вододільних і староруслових болотах зі значною глибиною торфового шару. Такі болота здатні накопичити багато вологи, що є дуже важливим зараз, в умовах змін клімату. Тур ростуть також береза пухнаста, вільха чорна. У підліску – крушина ламка, горобина, лоза попеляста. Дерева тут відносно невисокі – від 12 до 15—20 м. Вік сосон – 70-160 років. При цьому діаметр таких дерев – 20-30 см. Це пояснюється важкими умовами для росту.

Важливо розуміти, що хоча сучасні дерева порівняно молоді, ця ділянка усе одно має ознаки пралісів, бо живе цей ліс багато сторіч за власними законами, без втручання людини. Про це, зокрема, свідчить наявність тут відмерлої деревини всіх чотирьох стадій розкладу – від мертвих дерев, які ще стоять на корені, до таких, що не тільки впали, а й майже повністю розклалися і легко кришаться у пальцях. Тут немає видимих слідів антропогенного впливу внаслідок того, що поверхня затоплена протягом вегетаційного періоду», – говорить керівник проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.

Закладання пробних площ для визначення вікової і видової структури ділянки пралісів у Маневицькому ЛГ (Карасинське л-во, Волинь)
Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

Довідково:

«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний українсько-білоруський проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Lanscapes Programme).

Так само як наявність боліт вберегла поліські праліси від розорення людиною, так тепер створення тут пам’яток природи буде берегти болота. І це дуже добре, адже значення боліт як стражів водності Полісся, як природних губок, які живлять річки басейну Прип’яті росте з року в рік, зокрема, через катастрофічні зміни клімату.

Експерти проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» обстежили також схожі лісові ділянки у Рівненській та Житомирський областях. На розгляд департаментів ОДА цих областей передано відповідно п’ять і три клопотання про створення таких пам’яток природи і наукові обґрунтування. Остаточне рішення – за обласними радами, саме вони відповідно до закону Про природно-заповідний фонд мають надати цим територіям охоронний статус.

Вік дерева визначає науковець Микола Чернявський
Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

«У поліських пралісах знайшли прихисток чимало тварин. Тут дуже чисельні земноводні, зокрема жаби ставкова, трав’яна, гостроморда, ропухи сіра та зелена, тритон звичайний, червоночерева кумка. Ховаються у цих болотах від кровососів та браконьєрів найбільші представники парнокопитних у регіоні – лось, олень благородний (зустрічається дуже рідко), козуля. З рептилій відзначені ящірка живородяча. Мідянка, гадюка звичайна, веретільниця зустрічаються рідше, на відміну від таких поширених видів, як ящірка прудка та вуж звичайний. Рідше зустрічаються дрібні гризуни і комахоїдні. Водяться тут вовк, рись європейська (види занесені до європейського Червоного списку), єнотовидний собака, лисиця, борсук, видра річкова, норка європейська, горностай, лісова куниця та інші», – розповідає Ольга Яремченко.

Фото Сергія Канциренка/Полісся – дика природа без кордонів

Захист мавчиних територій на Поліссі став можливим завдяки Закону про охорону пралісів. Закон ухвалено ще у 2017, але лише минулої осені екологісти змогли добитися включення норм закону у Санітарні правила у лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів. Оновлення правил зафіксоване у відповідній постанові Кабінету Міністрів. Без цих змін багато лісгоспів просто ігнорували норми закону. Аби пролобіювати ухвалення закону пішло два роки (проєкт подано ще у 2015), на «пробивання» постанови – майже чотири.

Круглий стіл в Оргуському центрі з обговорення проєкту Закону про праліси, 2017 рік

Але ці зусилля не були марними На Львівщині перші пралісові пам’ятки природи були створені навесні 2019 завдяки ініціативі Українського товариства охорони птахів (ТОП), на Закарпатті – влітку 2020 з подачі ВВФ-Україна, а на Поліссі – цьогоріч внаслідок активності ТОП та проєкту «Полісся – дика природа без кордонів». 

ТОП та ВВФ-Україна продовжують активно працювати на захист пралісів у Карпатах і зараз.

«Вслід за Львівською областю, Чернівецька область заповіла майже всі праліси (727,9 га) в області, для охорони яких створено 22 об’єкти ПЗФ ( чотири у 2018 році та 18 у 2021)», – говорить Василь Мочан.

Праліси було заповідано згідно рішенням Чернівецької обласної ради 30 березня цього року. Вісім пралісових пам’яток природи загальною площею 406,5 га знаходяться на території Берегометського лісомисливгоспу, десять – площею 321,4 га – на території Сторожинецького держлісгоспу.

«На порядку денному – збереження пралісів, які виявлені на території Путильського держлісгоспу, в межах регіонального ландшафтного парку «Черемошський». Дані ділянки не включено до пралісових пам’яток природи, але в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів» ми плануємо їх захистити за участі лісівників, місцевих громад, провідних науковців Національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці) та Національного лісотехнічного університету (м. Львів)», – говорить Василь Мочан.

Карпатські праліси
Фото зі сторінки “Збережемо Карпатські праліси”

Україна володіє одним з найбільших масивів пралісів у Європі.

«Загалом праліси та недоторкані ліси становлять 1/3 від усіх лісів планети. У Центральній та Східній Європі залишилось менше 320 тисяч гектарів таких лісів, 100 тисяч з яких, за оцінкою WWF, може знаходитися в Україні. Це робить нашу країну унікальним європейським центром дикої природи та недоторканості», – говорить менеджер лісового напрямку ВВФ-Україна Андрій Плига.

Протягом 2020 року, за ініціативи WWF-Україна було створено 9 пралісових пам’яток природи загальною площею 880,3 га на Закарпатті і 34 пралісові пам’ятки природи загальною площею 4527,5 га в Івано-Франківській області. А у 2021 році 25 нових пралісових пам’яток природи збільшили мережу природно-заповідного фонду Закарпатської області на 4583,3 га.

Закон Про праліси було ініційовано громадськими організаціями, зокрема, Київським еколого-культурним центром та Українським товариством охорони птахів. Підтримку цій роботі надали проєкт «Збереження карпатських пралісів» та Франкфуртське зоологічне товариство. Також до роботи над законопроєктом долучався ВВФ-Україна. Величезну роль зіграла активність групи молодих і енергійних депутатів Верховної Ради 8 скликання. Зокрема, Остапа Єднака та Ігоря Луценка.

Остап Єднак та Ігор Луценко розповідають про виграний громадськістю апеляційний суд щодо виконання закону Про праліси. Січень 2019.
фото Олега Листопада

Закон чітко визначає, що «Наявність пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для оголошення відповідних територій і об’єктів природно-заповідного фонду України пралісовими пам’ятками природи».

Ці положення закону деталізовані у постанові КМУ №1224 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

«Постановою №1224 внесено зміни в Санітарні правила в лісах України, Правила поліпшення якісного складу лісів і в Порядок спеціального використання лісових ресурсів. Ці зміни приводять дані правила у відповідність до законів про захист пралісів. Охорона пралісів через надання їм статусу пам’яток природи або інших заповідних категорій є обов’язковим. І там заборонені абсолютно всі види рубок», – зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Правомірність вимоги про створення пам’яток природи на ділянках, де ростуть праліси, квазіпраліси та природні ліси (за критеріями наближені до пралісів) підтверджена рішенням Верховного Суду України, яке судді ухвалили 30 березня 2021 року. Судові процеси тривали чотири роки. Громадськість перемогла.

«Праліси, квазіпраліси та природні ліси з ознаками пралісів – це унікальні залишки природних корінних лісів, які ще не встигли вирубати. Україна – одна з небагатьох країн, де праліси ще залишилися, і вони розташовані на території Карпат та Полісся. Вони сформували каркас екологічної безпеки. У Карпатах таких лісів більше, до 80 тис. га, але у Поліссі теж є такі цінні ділянки, і ми їх теж маємо зберегти. Виконання Закону про праліси та відповідних підзаконних актів має бути неухильним», – говорить Ольга Яремченко.

Микола Чернявський визначає вік дерева, рахуючи річні кільця
Фото Василя Мочана/Полісся – дика природа без кордонів

Праліси відіграють ключову роль у пом’якшенні впливу кліматичних змін. За словами доцента кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Миколи Чернявського, великі старі дерева в цих лісах поглинають та запасають набагато більше вуглецю, ніж молоді дерева.

«Це найпотужніший регулятор клімату. Краще за них немає нічого. Вони ніколи не змінювалися цивілізацією. Такі ліси є домівкою для багатьох видів тварин. Тому праліси треба охороняти особливо», – каже Микола Чернявський.

Як ми вже повідомляли, екологи «навтикали» Зеленському за наміри побудувати черговий «Буковель».

https://greenpost.ua/news/yak-v-ukrayini-ryatuyut-najtsinnishi-lisy-i33772