Як війна вплинула на українських виробників. Приклад деревообробної галузі


ЧЕТВЕР,
12 СІЧНЯ 2023, 13:18

 


КОСТЯНТИН ШЕВЧУК
заступник генерального директора “Української енергетичної біржі”

Що втратив деревообробний сектор через війну і від чого залежатиме відновлення попиту на деревину в майбутньому?

Мінекономіки оцінило падіння ВВП України за 2022 рік 30,4%.

Криза поступово дісталася й до деревообробної галузі, яка протягом 2022 року постійно зіштовхувалася з проблемами.

Зупинка/закриття виробництва через бойові дії та мобілізацію

З 24 лютого багато деревообробних підприємств зупинили, а деякі закрили свої виробничі цехи через бойові дії в Чернігівській, Сумській, Житомирській, Харківській, Миколаївській та Запорізькій областях.

Дехто провів релокацію бізнесу, хтось частково відновив виробництво після деокупації, але певна частина деревообробників досі не працює.

Інша проблема – зменшення обсягів обробки або зупинка виробництва через мобілізацію та волонтерську діяльність. Ця проблема стосується всіх регіонів.

Багато фахівців галузі – чоловіки, які підпадають під критерії мобілізації. Більшість з них не чекали повісток, а добровільно вступали в ряди ЗСУ, підрозділів територіальної оборони, ставали волонтерами.

Це допомогло нашій країні захистити незалежність, але негативно вплинуло на обсяги виробництва та закупівлі необробленої ділової деревини.

Втрата зовнішніх ринків збуту. Логістичні проблеми

Через неможливість функціонування деревообробної галузі в певних регіонах і в певні періоди 2022 року іноземні партнери знаходили інших постачальників.

Болюче позначилася на галузі недоступність морських перевезень. Через неможливість доставити продукцію чи або через значне подорожчання логістичних послуг Україна втратила велику частку експорту пиломатеріалів.

Втрата внутрішнього клієнта

Через воєнне вторгнення Росії попит на пиломатеріали та вироби з них на внутрішньому ринку знизився майже на 50%.

Це сталося через суттєве зниження кількості населення, окупацію значної території держави, зниження платоспроможності населення і переорієнтування його коштів на першочергові потреби та волонтерську діяльність, збільшення цін на вироби через зростання собівартості їх виробництва.

Єдиний податок для українських лісів

У такій ситуації деревообробні підприємства, які орієнтувалися на внутрішній ринок та функціонували протягом 2022 року, зіштовхнулися з проблемою збуту, затоварюванням складів, зменшенням коштів на утримання працівників та закупівлю сировини. Усе це призводить до зниження попиту на деревину.

Зупинка виробництва через проблеми з енергопостачанням

Ця проблема є однією з найболючіших. Проблеми з електроенергією почали виникати з жовтня у зв’язку з обстрілами критичної інфраструктури. Це надзвичайно негативно позначалося на підприємствах, які зберегли виробництво завдяки великому штату фахівців і певній фінансовій подушці.

По-перше, вимкнення електрики не дозволяють вчасно виконувати замовлення.

По-друге, альтернативні джерела живлення тимчасові у використанні і значно дорожчі, а отже, збільшують собівартість продукції.

По-третє, ризики погіршення ситуації впливають на поведінку деревообробників. Вони значно зменшують обсяги закупівлі деревини в лісгоспів, бо не впевнені, що зможуть її переробити.

Наслідки для галузі

З другого кварталу 2022 року в Україні падає попит на ринку необробленої деревини, у тому числі хвойних порід, що становить більшу частину сировини, яка заготовляється та пропонується для реалізації.

За перший квартал 2022 року лісові господарства недоотримали 1,57 млрд грн з урахуванням ПДВ. Динаміку спаду попиту на ринку віддзеркалюють графіки.

 
 

Якщо говорити відверто, то до завершення боїв та обстрілів інфраструктури ситуація не покращиться. Без впровадження змін ми отримаємо подальше падіння реалізації кругляку, зменшення податків та надходжень до бюджетів різних рівнів, зниження заробітних плат та скорочення працівників.

Якщо лісозаготівлі зараз значно впадуть, то оперативно відновити їх та деревообробну галузь після завершення війни буде надзвичайно складно.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

https://www.epravda.com.ua/columns/2023/01/12/695865/

 148 total views,  1 views today