З любов’ю до лісу

Марія КУЗЬМИЧ
10 червня 2021

Свою професію Наталія МАСТЕРКО (на знімку) обрала за покликом серця, хоч би як пафосно це звучало. Вона — ліснича Тинненського лісництва ДП «Сарненське лісове господарство».

— Народилась у селі, оточеному лісами. Мій батько і брат присвятили своє життя лісу, я продовжила їхню справу. Завдяки одній мудрій і далекоглядній людині — Василю Трофимчуку (на жаль, нині покійному) — стала студенткою Житомирського національного агроекологічного університету. Навчання в закладі промайнуло швидко, як і все студентське життя — цікаво та весело. Повернулась до рідного села Тинного. Пропозиція очолити лісництво і вразила, й водночас стурбувала. Переживала, чи впораюся. Тинненське лісництво розташоване на 8108,3 гектара на південному сході лісгоспу, на території тепер уже Неньковицької територіальної громади. Це 145 кварталів. Мені довелося сконцентрувати всі свої знання та зусилля, щоб впоратися. І ось уже вісім років у мене це виходить, — з усмішкою каже Наталія Мастерко.

Її чоловік працює майстром лісу у цьому ж Сарненському держлісгоспі.

— Так, у нас «лісова родина», — продовжує Наталія. — Василь — моя надійна підтримка, на нього можу покладатися в усьому. Хоч би яким складним, розбурханим був робочий день, вечір принесе спокій. Із чоловіком намагаємося не приносити додому роботу. Ділові моменти залишаються на роботі, а всю увагу віддаємо донечці Євгенії.

— Роботи в лісі дуже багато в будь-яку пору року, — каже ліснича. — Взимку охороняємо його від браконьєрів і самовільних рубок, постійно доглядаємо за лісовими культурами та розсадниками. Співпрацюємо з підприємцями щодо догляду за саджанцями.

Ще з весни лісники виставляють шлагбауми, вживають заходів, щоб попередити населення про небезпеку виникнення лісових загорянь. Адже необережно кинутий недопалок чи не загашене багаття після пікніка можуть наробити лиха. Щоб уникнути таких проблем, облаштовують спеціальні місця відпочинку: все для комфорту та безпеки населення.

— У колективі 14 працівників. Пишаюся ними. Попри те, що чоловіки скупі на виявлення емоцій, все ж їхнє мовчазне схвалення і підтримку відчуваю. Звісно, бувають гострі робочі моменти, але відверто їх обговорюємо й знаходимо конструктивне вирішення. Вірю та довіряю своїм працівникам, — каже ліснича. — А ще ми тісно співпрацюємо з громадськістю, вихованцями шкільного лісництва Тинненської школи та їх наставницею Оленою Омельковець. Гуртом саджаємо ліс, постійно проводимо акції «Чисте узбіччя», «Чистий берег річки», «Подаруй домівку птахам».

Разом із колективом та місцевими мешканцями Наталія Мастерко плекає ліс. Їхню роботу оцінять нащадки.

Сарни Рівненської області.

Фото з архіву Тинненського лісництва.

http://www.golos.com.ua/article/347137

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *