«За збір грибів і ягід в Україні відтепер доведеться платити штраф». Правда чи фейк?

23 января, 15:02

Пояснюємо, що не так із цим твердженням і чому це маніпуляція.

Наприкінці 2021 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», згідно з якою штрафи за збір грибів, горіхів, вилов риби тощо у природо-заповідних фондах зросли в кілька разів. І рівень паніки в людей, які полюбляють збирати гриби в лісі, у зв’язку з цим також зріс. Адже окремі ЗМІ, телеграм-канали та журналісти поширювали в мережі інформацію, що ця постанова нібито забороняє українцям збирати гриби в лісі, тому за це відтепер доведеться платити чималий штраф. Наприклад, понад 70 гривень за один гриб. Чи так це? MediaSapiensпояснює, що ж відбулося насправді, чи можна в Україні збирати в лісі гриби, хмиз, горіхи та ягоди і чи доведеться за це платити тисячі гривень штрафу.

Що, серйозно заборонили збирати гриби і впровадили штрафи?

Не зовсім. Проте таке твердження поширювали в соціальних мережах та окремих українських і російських ЗМІ. Зокрема, що «уряд Зеленського заборонив людям самовільно випасати тварин, і збирати квіти, трави та гриби», написав на своїй фейсбук-сторінці ведучий 5 каналу і політичний активіст «Європейської солідарності» Віталій Гайдукевич — і запропонував політикам запровадити штрафи й за користування повітрям. 

«За збір грибів і ягід в Україні відтепер доведеться платити штраф». Правда чи фейк? - Фото 1

Видання «Фокус» також повідомило читачів, що в Україні відтепер «штрафуватимуть за збирання ягід, грибів і горіхів». У тексті йдеться, що Кабінет Міністрів 23 грудня ухвалив постанову про затвердження розміру штрафів за такі дії, однак уточнюється, що штрафи виписуватимуть за заподіяну шкоду природно-заповідному фонду, про що забули чимало інших видань. Наприклад, що «українців дозволили штрафувати за збирання ягід та грибів у лісі», написали на сайтах «Наш»Today.ua«Стопкор»«Перший діловий» та інших. Російське видання «Секрет» також написало, що в Україні штрафуватимуть за збір трав і грибів, і уточнило, що в постанові Кабміну нібито не вказано, «относятся ли эти меры к заповедным зонам или распространяются на всю территорию страны. Кроме того, неясно, кто должен давать разрешение на рыбную ловлю, сбор грибов и трав и охоту»

«За збір грибів і ягід в Україні відтепер доведеться платити штраф». Правда чи фейк? - Фото 2
«За збір грибів і ягід в Україні відтепер доведеться платити штраф». Правда чи фейк? - Фото 3

В анонімних телеграм-каналах, зокрема на каналі «Темный рыцарь», також розмістили інформацію, що Кабмін дозволив штрафувати українців за збір грибів і ягід в лісі. У коментарях до допису люди обурюються таким рішенням і називають його «неєвропейським». Аналогічні коментарі українців можна побачити й під схожими дописами до цієї новини у фейсбуку. 

«За збір грибів і ягід в Україні відтепер доведеться платити штраф». Правда чи фейк? - Фото 4

Проте всі ці твердження можна назвати маніпулятивними, адже штрафи за збір грибів, ягід, горіхів та іншого в Україні справді існують, і вони — зовсім не нові та й не стосуються будь-якого лісу.

А за що тоді штрафуватимуть і скільки доведеться платити?

Вперше так звані такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України, або ж простою мовою — штрафи за збір грибів, вирубку лісів, вилов риби тощо на території природо-заповідних фондів, Кабмін ухвалив ще у 1993 році. Після цього розмір такс переглядали кілька разів: у 1995-му, 1998-му, 2013-му, і зовсім нещодавно — у грудні 2021-го. Саме цього разу штрафи зросли в кілька разів, однак ухвалена постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Як роз’яснюють у Міндовкілля, йдеться про території, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. В Україні такі території становлять лише 6%. У таких місцях повинні бути таблички з попередженням, а охорона має повідомляти відвідувачів про обмеження. «Тож помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо», — йдеться на сайті Кабміну.

Згідно з постановою, порушники природоохоронного законодавства на заповідних територіях мають сплачувати за:

  • незаконні рубки, пошкодження дерев та рослин;
  • пошкодження лісових культур, сіянців і саджанців;
  • пошкодження газонів та квітників;
  • самовільну заготівлю сіна або випасання худоби;
  • вилов чи знищення тварин, пошкодження їх житла, місць перебування і розмноження;
  • незаконний збір або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів горіхів, грибів, ягід;
  • проїзд транспорту, проліт та посадку літальних апаратів;
  • самовільне зайняття земельних ділянок, забруднення територій тощо.

Штраф за збір грибів на території природо-заповідного фонду тепер становитиме 75 гривень за одну штуку. Для порівняння: у 2013-му цей штраф був 27 гривень за один гриб. За кілограм ягід у напівкущиках і трав’янистих ягідниках можна заплатити 378 гривень штрафу, у 2013-му було лише 137 гривень. Розмір усіх штрафів можна знайти за посиланням.

Для чого збільшили штрафи?

У Кабміні пояснюють, що це зробили, бо штрафи не переглядали з 2013 року, а індекс інфляції за цей час — понад 300%. «Також через суттєву різницю в розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території заповідників браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для зловмисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за весь 2020 рік», — йдеться на сайті Кабміну.

Також там додають, що підвищили розмір штрафів задля захисту заповідних територій та їх біорізноманіття, адже застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі.

Але гриби просто в лісі збирати можна, як і раніше?

Так. У документі від Кабміну сказано, що дія правила не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території природо-заповідних фондів. Представник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюккаже: твердження, що українцям тепер не можна збирати гриби чи ягоди в лісах, — маніпуляція. «Ніяких нових обмежень не з’явилося. Із новацій — лише інша сума збитків за доведений факт порушення законодавства в об’єктах природо-заповідного фонду. Немає нових типів порушень, немає ніяких нових місць, на які поширюється ця постанова, — каже Олексій Василюк. — Тобто йдеться всього лише про 6% території України. В три рази менше, ніж у середньому по Євросоюзу, де суворість дотримання законодавства значно вища, ніж у нас».

Чи працюватимуть ці штрафи?

На думку Олексія Василюка, підвищення штрафів — добра ідея, адже в такий спосіб людей можна мотивувати не завдавати шкоду природі. Проте експерт каже, що й ті штрафи, що були, працювали лише певною мірою. «Ці штрафи могли спрацювати у випадку, якщо йдеться про національний парк або заповідник, де є адміністрація чи служба охорони. Вона потенційно може зупинити якесь порушення, якщо застане когось у момент скоєння. Якщо ж ідеться про заказники, де немає адміністрації й охорони, не зрозуміло, як можна впіймати когось під час скоєння порушення, адже робити це нікому, — розповідає Олексій Василюк. — Це могла б робити екологічна інспекція, але вона не патрулює природо-заповідні об’єкти. Тому потенційно реалізувати цю норму можна лише в заповідниках і нацпарках».

Експерт додає, що цю постанову можна використати лише у випадках, коли хтось справді вчинив зумисне правопорушення, завдав шкоди державі, це було зафіксовано й шкоду можна обрахувати у штуках чи гектарах. Проте чимало порушень, на його думку, наглядові органи ніколи не побачать. «Наприклад, вирубані дерева. Хто це робить? Або ж хто підпалює траву неподалік природоохоронних зон? Ми можемо нарахувати мільярди збитків, але як довести, хто це зробив? Ніяк. Тому в більшості випадків ця постанова не спрацює. Це проблема системи контролю, тобто вірогідність, що порушника хтось застане під час скоєння порушення, дуже низька», — пояснює Олексій.

Експерт наголошує, що охоронець у нацпарку чи заповіднику не може сам скласти протокол на порушника, навіть якщо впіймає його на гарячому. «Для цього йому потрібна поліція, адже суми штрафів, регламентована постановою, підпадають уже не під адміністративну відповідальність, як раніше, а під кримінальну, — каже Олексій Василюк. — Це недопрацювання, яке ставить під загрозу можливість узагалі зупиняти хоч якісь порушення».

Він додає, що система запрацює лише в разі, якщо службам охорони вдасться налагодити взаємодію з поліцією. «Якщо люди справді отримуватимуть ці штрафи, порушень стати менше. Адже порушник, який раніше міг заплатити 170 гривень, тепер у разі порушення платитиме 20–30 тисяч і вдруге таке робити не захоче, — розповідає експерт. — На сусідів чи друзів порушника цей факт також може вплинути. Якщо людина бачить, що її сусід заплатив великий штраф, теж не захоче такого робити».

Фото: unsplash.com

https://my.ua/news/cluster/2022-01-23-za-zbir-gribiv-i-iagid-v-ukrayini-vidteper-dovedetsia-platiti-shtraf-pravda-chi-feik

***

ОБЩЕСТВО – 23.01.2022 17:27

Где в Украине будут штрафовать за сбор грибов и ягод

Где в Украине будут штрафовать за сбор грибов и ягод (GlavPost)

 В Украине увеличились штрафы за нанесение вреда окружающей среде. Соответствующее постановление принял Кабинет министров Украины. Согласно ему, размеры штрафов выросли в десять раз. Это, по словам адвоката Александра Носика, логично, учитывая, что суммы не пересматривались на протяжении десятка лет. Однако, говорит специалист, важно понимать, что запреты, прописанные в законе, касаются только заповедных территорий, передаёт Информ-UA.

В связи с принятыми изменениями, которые касаются штрафов за нанесение вреда окружающей среде, многие граждане начали паниковать.  

У многих людей, которые ходят на охоту, собирают в лесу грибы, из-за недостаточного количества знаний в этом вопросе, возникло волнение. Они боятся, что пойдут собирать грибы, за что получат штраф. Без наличия юридического образования человеку тяжело интерпретировать нормы законов, особенно их правоприменительную практику. Это связано с тем, что сейчас все читают новости в интернете, не могут правильно фильтровать информацию. Не каждый человек умеет проверять информацию. Нужно почитать сам текст закона, посмотреть, когда он вступит в силу. Стоит ознакомиться и с правоприменительной практикой: административной, судебной и т.д. Людям нужно фильтровать информацию. Необходимо принимать закон таким образом, чтобы донести его среднестатистическому человеку, который не обладает знаниями, и не может самостоятельно истолковать его и понять, касается ли его та или иная норма. У него нет знаний найти судебную практику, чтобы в случае, если он не согласен с административным штрафом, который выпишет ему инспектор, отвечающий за природоохранную деятельность, он мог его обжаловать в суде,

– говорит адвокат Александр Носик.

На самом же деле закон касается только заповедных зон, объясняет эксперт:

За самовольную заготовку сена или выпас животных, к примеру, штраф 50 тысяч гривен. За незаконный сбор или уничтожение дикорастущих травянистых растений, лекарственных растений, плодов, орехов также предусмотрено административное наказание. Однако, эти штрафы касаются только природно-заповедного фонда, который у нас составляет шесть процентов от всех территорий. Это не касается именно всех лесов. Поэтому не стоит переживать, если вы просто хотите пойти в лес собрать грибы, ягоды. У граждан есть право пользоваться ресурсами территории. Но, для того чтобы собирать и продавать их в дальнейшем, потребуется специальное разрешение, такие правила были всегда.

Все данные пункты были в законе и ранее, с 2013 года. Изменились только размеры штрафов, что, по мнению Александра Носика, связано с инфляцией, и компенсации уже не хватало. На сегодняшний день, рассказывает эксперт, судебная практика в данном вопросе ещё не сформировалась:

Данное постановление было принято в конце года. Чтобы дело прошло в суд, в административном порядке нужно несколько месяцев. У нас ещё даже нет практики судов первых инстанций, не говоря уже об апелляции, кассации. Нужно разграничить суммы штрафов, потому что они рознятся. Индекс, по которому определяется сумма причинённого ущерба, достаточно расплывчатый.

Ранее же граждане не обращались в суд, так как суммы штрафов были незначительны.

По старым нормам, которые существовали ещё десять лет назад, заплатить штраф 500 гривен или заплатить в десять раз больше – это большая разница. Ранее, из-за небольшой суммы штрафов, было проще заплатить, чем судиться, ведь нужно оплатить судебный сбор, правильно оформить материалы дела – для этого нужно обратиться к юристу, оплатить его работу. Далее нужно лично прийти в суд, доказать свою позицию. Это бюрократический порядок, без которого невозможно отстоять свои права. Поэтому ранее судебной практики по данным вопросам не было,

– рассказывает Носик.

Судебная практика, которая будет сейчас формироваться, и даст понимание того, как будут выписываться штрафы, объясняет адвокат:

Судебная практика будет ещё и потому что не все должностные лица, выписывающие штраф, будут разграничивать, что закон касается определённой территории. Я уверен, что многие штрафы будут обжалованы, судебная практика и установит все разграничения: суммы штрафа, правильно ли применяется коэффициент, какие процессуальные нарушения при вынесении штрафных санкций. У нас уже через год появится практика, как данный закон можно применять, какие штрафы будут чрезмерными за определённые нарушения, какие адекватными. Будет понятно, когда можно пойти в суд и что-то отменить в связи с неправильными процессуальными действиями, и когда смысла судиться не будет.

В законе указано, что каждый год штрафы могут пересматриваться, с учётом индекса инфляции.

В законе прописан коэффициент, которым должно руководствоваться должностное лицо, применяющее санкцию в виде штрафа. Он может быть, к примеру, от 300 гривен до 18 тысяч гривен. Как это будет применяться, станет понятно после того, как сформируется судебная практика. Наверное, должностное лицо должно будет провести сразу на месте экспертизу. К примеру, когда происходит дорожно-транспортное происшествие, инспектор всё фиксирует, фотографирует, составляет протокол. Так же и здесь: инспектор в административном порядке должен определить, к примеру, можно ли собирать этот гриб, нужно иметь доказательную базу, что у правонарушителя нет соответствующего разрешение. Далее, если гражданин отказывается в добровольном порядке оплатить штраф, то его отправляют в суд,

– говорит адвокат Александр Носик.

Также в законе предусмотрено и наказание за нанесение вреда при помощи транспортных средств, рассказывает адвокат:

Норма старая, её включили на какие-то единичные случаи. Мне сложно представить себе, каким образом можно причинить такой вред. Наверное, это очень критично, когда там много фур проедет, нарушив форму и особенность, что приведёт к нарушению флоры и фауны. Такие случаи должны лесные хозяйства фиксировать самостоятельно. К примеру, если рядом с заповедной зоной строится какой-то комплекс, и это требует перевозки материалов, в таком случае можно выписать штрафы. А если человек просто заедет туда на машине, то вряд ли он сможет нанести ущерб, нарушить почву и т.д.

https://glavpost.ua/news/gde-v-ukraine-budut-shtrafovat-za-sbor-gribov-i-yagod/

Loading