Захищають, використовуючи

Лісоуправління по-німецьки.

Відповідно до федерального і земельного лісового законодавства Німеччини власники лісів зобов’язані здійснювати стале лісоуправління, яке б забезпечувало стійкість лісових екосистем та поєднувало потреби громадян у використанні основних функцій лісу – господарської, соціальної та екологічної.

Лісові ресурси

Німеччина є найбільш лісистою країною в Центральній Європі і найбагатшою деревиною на європейському континенті На сьогодні лісом покрито понад 11,4 млн га території країни, що становить майже третину її площі. Завдяки сталому лісоуправлінню площа лісів постійно збільшується, незважаючи на їх інтенсивне економічне використання. За останні 50 років вона зросла більше, ніж на 1 млн га. Одним із чинників, який цьому сприяв, стало впровадження принципу «захищати за допомогою використання»: завдяки відповідальному господарюванню і ретельному дотриманню соціальних інтересів таких, як: відпочинок та спорт, ліс набуває цінності в очах німецького суспільства, а це найкраща гарантія його збереження.

Разом з тим, лісистість Німеччини є доволі неоднорідною. Так, у федеральних землях Рейнланд-Пфальц і Гессен вона становить 42%, далі йдуть Саар (40%), Баден-Вюртемберг (38%), Баварія (37%), Бранденбург із Берліном (37%) і Тюрінгія (34%). Решта федеральних земель мають лісистість від 29% (Саксонія) до 11% (Шлезвіг-Гольштейн).

Сучасне, майже природне і стійке лісове господарство в Німеччині націлене на змішані ліси, багаті структурою й видами. Свідомий відхід від хвойних монокультур до змішаних лісів, за останні кілька десятиліть показав явні успіхи: у лісах Німеччини зростає частка листяних дерев і на даний час вона становить 43%.

Сьогодні пропозиція деревини в лісах Німеччини більша, ніж будь-коли раніше. В середньому на гектар лісу припадає близько 336 кубометрів, а загальний запас деревини становить близько 3,7 млрд кубометрів. З 11,4 млн га лісу в Німеччині 48% припадає на приватні ліси, 29% – належить федеральним землям, 19% – корпораціям і 4% – федеральному уряду. При цьому розподіл власності має значні регіональні відмінності. Зокрема частка приватних лісів коливається від 24% у Гессені до 67% у землі Північний Рейн-Вестфалія. Частка державних лісів становить від 17% у землі Північний Рейн-Вестфалія до 50% у Мекленбурзі-Передній Померанії. Кількість корпоративних і приватних лісовласників у Німеччині становить близько двох млн.

Управління і планування

Стале управління лісами неможливе без контролю і виконання необхідних параметрів. Тому сьогодні основою сучасного й багатофункціонального управління лісами є точні дані про стан лісу і запаси деревини. Це один із основних інструментів управління і планування в лісовому господарстві Німеччини, який включає:

  •  реєстрацію стану лісу (інвентаризацію);
  •  контроль через оцінку заходів, здійснених у попередньому лісогосподарському періоді;
  •  планування на наступний лісогосподарський період через певні проміжки часу.

Специфіка лісового господарства потребує доволі тривалих строків для планування управління лісами, які може становити від десяти до двадцяти років, у залежності від федеральної землі і типу власності на ліс. У більшості федеральних земель вимагається розробка операційних планів управління лісами. З цією метою при виконавчих органах федеральних земель, зазвичай, створені власні департаменти, що відповідають за управління лісовим господарством у державних муніципальних і приватних лісах.

Слід зазначити, що плани лісоустрою на тривалий період створюються спеціалізованими проєктними бюро, як правило, для муніципальних лісів, державних та великих приватних. Для невеликих лісових ділянок такі плани розроблювати недоцільно, оскільки витрати на їх створення досить суттєві, а в їх власники не займаються заготівлею і реалізацією деревини на регулярній основі. Оскільки багато дрібних лісовласників організовані в місцеві Асоціації управління лісами, тож у багатьох федеральних землях управління лісовим господарством здійснюється на цьому організаційному рівні.

На додаток до контролю і управління стійкістю лісокористування, Федеральний лісовий закон Німеччини визначає багатофункціональну спрямованість лісового господарства. Це означає, що при плануванні лісоуправління мають аналізуватися і враховуватися питання охорони лісу, захисту води, ґрунту, проблеми, пов’язані з кліматом і забрудненнями, а також його рекреаційна функція. В ході проведення інвентаризації лісів реєструються кордони і розміри площі, породний склад дерев, їх висота й діаметр, запаси деревини, стан ґрунту, водний баланс і функції лісу, серед іншого визначається приріст і стабільно корисна кількість деревини. Також реєструються і оцінюються пропорції «мертвої» деревини, хвороби дерев та збитки, заподіяні дикими тваринами.

Слід зазначити, що четверта національна інвентаризація лісу (BWI) розпочнеться в Німеччині 1 квітня 2021 року, а всі дані повинні бути зібрані до кінця грудня 2022 року. Після їх опрацювання буде встановлено поточний стан лісу і його зміни, що відбулися після останньої національної інвентаризації лісів у 2012 році.

Багатофункціональність охороняє природу

Відповідно до Федерального лісового закону Німеччини, при управлінні лісовим господарством відповідні органи влади, громадські об’єднання і лісовласники повинні дотримуватися вимог з охорони навколишнього природного середовища. Зокрема це забезпечення сталого й раціонального використання природних ресурсів, збереження різноманітності, характеру та краси флори і фауни. Крім того, завданням лісового господарства є проведення заходів із лісоуправління не лише з проблемами охорони природи, а й з використанням та рекреаційною функцією лісу. Завдяки цій всеосяжній концепції лісове господарство Німеччини забезпечує як природні основи, так і природоохоронні ефекти лісу, а також усі корисні й рекреаційні послуги. Стале використання деревини також необхідне для того, щоб забезпечити німецьких громадян і промисловість відновлюваною, екологічно чистою деревиною в необхідних кількостях.

Використовуючи природні методи лісового будівництва, в лісовому господарстві Німеччини розроблено й впроваджено концепцію підвищення ступеня природності на всіх лісових територіях. Як показує практика, при реалізації запланованих лісових заходів у довгостроковому періоді, успіх, у тому числі й економічний, досягається лише там, де було закладено раціональний екологічний підхід.

З огляду на це, відмінними рисами сучасного природного лісового господарства в Німеччині є:

  •  вирощування стабільних, ступінчастих і різновікових лісів;
  •  листяні і змішані ліси з відповідними для місця їх розташування видами дерев. Достатня різноманітність видів дерев викликана необхідністю забезпечення екологічної стабільності перед загрозою майбутніх ризиків, наприклад, через зміни клімату;
  •  по можливості, природне омолодження лісу з тривалими періодами відновлення;
  •  вирощування дерев цінних порід;
  •  догляд за ґрунтом: збереження природної ефективності ділянок, історичних лісових локацій, відмова від добрив, застосування ґрунтозахисних методів лісозаготівлі.

Як свідчать дослідження, проведені Федеральним агентством з охорони природи Німеччини (BfN), сучасні методи лісокористування сприяють біологічній різноманітності лісів і покращують їх статус. Великою мірою це заслуга федерального уряду і урядів земель, а також високого рівня особистої відповідальності лісовласників.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”