Наталя ВИСОЦЬКА,
УкрНДІЛГА,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=17154
Кліматично-орієнтоване лісокультурне виробництво в Україні: проблеми та перспективи.
Згідно з прогнозами Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, в Україні впродовж ХХІ століття триватиме потепління та відбуватиметься аридизація клімату, очікується збільшення частоти посух та екстремальних погодних явищ. Як відбиватиметься прогнозована зміна клімату на лісокультурному виробництві в Україні читайте в нашому матеріалі.
Прояви впливу зміни клімату на ліси України залежатимуть від природно-кліматичної зони, умов місцезростання і типу лісу. Згідно з більшістю прогнозів найбільші зміни торкнуться Поліської зони. Ми вже понад 10 років спостерігаємо масове всихання сосняків, загибель молодняків через спалахи шкідників, низькі показники приживлюваності лісових культур тощо. На превеликий жаль, часто такі наслідки зумовлені неякісною системою господарювання в лісах, зокрема, елементарним ігноруванням вчасного проведення рубок догляду, здійснення заходів захисту від шкідників та потрави дикими копитними.
Прогнозовано, негативний вплив зміни клімату на лісовідновлення значно посилиться за умов воєнного стану, зміни економічних умов та гуманітарної кризи в Україні. Ліси Півночі, Сходу та Півдня України охоплені пожежами, відбувається масштабна деградація ґрунтів унаслідок вибухів і пересування важкої техніки, а також забруднення важкими металами та іншими токсичними речовинами як ґрунтів, так і вод, втрачено контроль за поширенням таких інвазійних комах-шкідників як смарагдова ясенева златка, яка активно просувалася територією Луганщини, та дубовий клоп-мереживниця, зафіксований на Херсонщині. При цьому масштаби катастрофи екоциду, посилені зміною клімату, нині спрогнозувати неможливо.
Для лісокультурного виробництва негативні наслідки можуть проявлятися у виникненні водного чи теплового стресів, особливо під час екстремальних проявів зміни клімату, в зниженні можливості природного відновлення лісів, порушенні циклу сезонного розвитку та онтогенезу лісових порід. Також можлива поступова втрата репродуктивної здатності лісотвірних деревних видів, збільшення ризиків масового розмноження шкідників і поширення хвороб лісу, зокрема, інвазійних, та загибель молодняків унаслідок дії екстремальних природних явищ.
Водночас, сьогодні у лісівників на територіях, не охоплених воєнними діями та звільнених, є можливість створювати та формувати стійкі до майбутніх викликів ліси шляхом впровадження правильної кліматично-орієнтованої системи господарювання: заготовлювати насіння з кращих за ростом і якістю дерев на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази, дотримуватися лісонасіннєвого районування, організовувати тривале зберігання насіння, вирощувати якісний загартований садивний матеріал, зокрема, із закритою кореневою системою. Нині важливо створювати змішані культури у відповідних умовах росту, посадити рослини на ділянки у відповідні терміни, орієнтуючись на показники вологості й температури, забезпечувати оптимальну густоту садіння для нормального розвитку рослин в умовах дефіциту вологи. Також необхідно здійснювати захист рослин від шкідників, хвороб та потрави копитними і вчасно проводити агротехнічні та лісівничі догляди.
Скільки потрібно підприємств з виробництва садивного матеріалу лісових деревних видів із закритою кореневою системою в Україні
Адаптаційні заходи щодо зміни клімату та підвищення стійкості лісів передбачають використання відповідних технологій створення лісових культур та догляду за ними. В багатьох країнах Європи функціонують сучасні лісові розсадники, які спеціалізуються на вирощуванні садивного матеріалу із закритою кореневою системою (ЗКС). Вартість організації такого підприємства залежить від операцій, які виконуються на виробництві, автоматизації процесів та кількості вирощуваної продукції. Види, які вирощує підприємство, та кількість садивного матеріалу обумовлюються типом лісу, площею садіння лісових культур та, відповідно, потребою лісогосподарських підприємств у садивному матеріалі. Тобто як і в будь-якій справі, в основі будівництва підприємства з виробництва садивного матеріалу із ЗКС лежить економіка і логістика.
Так, наприклад, у Польщі (площа лісів – 9,2 млн га, лісистість – 30%, щорічно рубки здійснюють приблизно на території близько 50 тис. га, під природне поновлення залишають майже 14% зрубів, обсяг заготовленої деревини становить близько 44 млн куб. м на рік) функціонує 17 підприємств з обсягом випуску від 1 до 10 млн сіянців із ЗКС на рік.
Серед лісових деревних видів, які вирощують із ЗКС, представлені – основні – сосна, дуб, бук; другорядні – береза, вільха, ялина, липа, осика. Частка листяних становить 46%. Для вирощування багатьох листяних порід із ЗКС теплиці не використовують. Мішані культури створюють відповідно до типів лісу, лісові масиви адаптують за складом до природних для кожної ділянки. Під час створення лісових культур все більше використовують дуб, клен, в’яз, березу, бук, вільху, тополю, граб, осику, липу та вербу.
Незважаючи на те, що в країні діють сучасні селекційні центри, польські лісівники не ідеалізують технологію ЗКС, зокрема, щодо хвойних видів. Серед недоліків вирощування хвойних у касетах польські лісівники відзначають ціну – вона є у 2,5 рази вищою, ніж ціна садивного матеріалу з відкритою кореневою системою. Для лісгоспів саджанці відпускають за собівартістю. Для сторонніх споживачів ціна є на 10% вищою. У витратах на виробництво саджанців із ЗКС половина припадає на амортизацію. Щорічний обсяг вирощування садивного матеріалу із ЗКС становить близько 7% від загального обсягу по країні. Частка створених культур садивним матеріалом із ЗКС залежно від регіону є різною (Білосток ~ 10%, Сувалки ~ 60%). Цей показник залежить від логістики та вартості садивного матеріалу.
На території Естонії (площа лісів становить 2,2 млн га, лісистість – 51%. Щорічно рубки здійснюють на площі близько 13 тис. га. Обсяг заготовленої деревини становить майже 9,5 млн куб. м на рік) функціонує 8 лісових розсадників, переважно відкритого ґрунту. Частка використання садивного матеріалу із ЗКС становить 52%. Автоматизована лінія виробництва садивного матеріалу із ЗКС забезпечує лісові господарства щорічно такою кількістю рослин: 5 млн сосни, 2 млн ялини, 2 млн берези, 0,5 млн вільхи чорної. Замовлення на таку кількість надають підприємства відповідно до щорічної потреби.
На ділянках, де наявні сприятливі умови вологості й родючості ґрунту (30–35% територій рубок) залишають під природне відновлення. Шляхом посіву насіння сосни звичайної заліснюють 10%. Більше половини територій рубок відновлюють шляхом створення лісових культур сосни звичайної, ялини звичайної, берези повислої та вільхи чорної. Щорічно в лісових культурах державних лісів садять близько 20 млн рослин.
Лісовий розсадник – це технологічно складна і високовартісна система. Вона складається з автоматизованої лінії виробництва садивного матеріалу із ЗКС, холодильника для зберігання рослин, теплиці й поля дорощування для виробництва сіянців із ЗКС, теплиці й поля дорощування для виробництва садивного матеріалу із відкритою кореневою системою (ВКС), клонової насіннєвої плантації, випробної культури потомства плюсових дерев і теплиці та поля дорощування для виробництва декоративного садивного матеріалу.
Чи є панацеєю садивний матеріал із закритою кореневою системою в умовах зміни клімату?
Часто спостерігається всихання культур, створених садивним матеріалом із ЗКС, під час тривалого періоду відсутності вологи після садіння, зокрема, й в гемібореальній зоні, де температура повітря є значно нижчою, а вологість суттєво вищою, ніж в Україні. При цьому гинуть не лише хвойні види, вирощені в маленьких за обсягом контейнерах до 50–80 куб. см, а й листяні з грудкою землі понад 1000 куб. сантиметрів.
Як уникнути цієї проблеми? Термін початку лісокультурних робіт визначається метеорологічними особливостями року: сходом снігу, прогріванням та можливістю обробітку ґрунту. Садіння лісових культур доцільно здійснювати рано навесні (до початку вегетації рослин і розгортання бруньок) або восени (після закінчення вегетації деревних і кущових порід) лише за умови достатньої вологості ґрунту та тривалого періоду з середньодобовою температурою повітря +10…+20º С.
Ми часто бачили в культурах сосни із ЗКС, що коріння не розвивається належним чином, а зосереджується навколо грудки землі (рис. 1). Така рослина погано розвивається і гине до 10-річного віку. Причиною цьому, як не дивно, є неправильна технологія садіння. Зокрема, якщо відбувається загинання основного кореня. Це можливе через використання контейнерів завеликого розміру (рис. 2), через неправильне сортування рослин на етапі транспортування рослин із розсадника на лісокультурну площу, або через залучення некваліфікованих робітників для садіння таких культур.
Як уникнути цієї проблеми? Проводити навчання та підвищення кваліфікації робітників, які здійснюють садіння. Оскільки через таку помилку зводиться нанівець уся робота з насінням та розсадою.
Як використовувати пестициди та стимулятори росту рослин у лісокультурному виробництві?
У лісових розсадниках країн Європейського Союзу взагалі не використовують пестициди під час вирощування садивного матеріалу із ЗКС. Допускається застосування хімічних препаратів лише для видалення моху в касетах. Але здійснюється ця операція локально лише в тому випадку, коли мох сильно пригнічує ріст сіянця.
Пошкоджені хворобами, шкідниками, викривленими стовбурцями або всохлою кореневою системою рослини видаляють вручну, контейнери обов’язково стерилізують. Для біологічного захисту молодих рослин від соснового довгоносика в культурах застосовують систему воскування розсади. Стовбурці рослин оброблюють клейкою речовиною з піском препаратом Тріко для захисту від потрави копитними, висушують і відправляють на зберігання.
Садивний матеріал, який отримував завелику кількість добрив у розсаднику має товарний вигляд, але часто гине в лісових культурах. Передозування добривами у розсаднику може призвести до порушення процесів вегетації, а також до відмирання тканин рослин у результаті дефіциту вологи або теплового стресу на ділянках лісових культур. Спеціальний субстрат для вирощування лісових деревних видів із ЗКС уже містить необхідний набір мікро- і макроелементів. Склад субстрату, який підприємство готує за власною технологією, аналізують на вміст таких елементів і додають необхідні складові у визначеній кількості, щоб уникнути токсичних концентрацій. Бо все є ліками і все є отрутою, все визначає лише доза.
Одним із дієвих рецептів загартовування рослин до стійкості проти теплового стресу і дефіциту вологи у розсаднику є періодичне влаштування спекотних і засушливих періодів, шляхом дії прямих сонячних променів та відсутності поливу. Як тільки візуально спостерігаються перші симптоми в’янення, рослини притіняють і поливають. Процедуру повторюють поступово зі збільшенням періоду «посухи». Таким чином загартовується фізіологічна стійкість рослини. Якщо рослина гине під час такого стресу, вона була б не життєздатною й безпосередньо в культурах.
