Засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України – 22.05.2020

ПРОТОКОЛ № 3

засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України

22 травня 2020 року                                                            м. Київ

У зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів з метою недопущення поширення коронавірусу COVID-19, за ініціативою Голови Громадської ради засідання було проведено 22 травня з 11:00 до 13:00 в режимі відео конференції з використанням програмного забезпечення ZOOM.

Участь у засіданні взяли 20 представника Громадської ради.

В роботі Громадської ради взяли участь:

1. Полякова Л.В. – завідувач Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю.

2. Маурер В.В. – начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства.

Учасники засідання одноголосно підтримали запропонований проект порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Фінансово-економічний стан державних лісогосподарських підприємств. (доповідає Лицур І.М.)

2. Про блокування роботи відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція”, як одного з провідних навчально-науково-дослідних підприємств лісівничого профілю! (доповідає Карпук А.І.)

3. Різне.

1. Слухали: Фінансово-економічний стан державних лісогосподарських підприємств.

Презентація Лицура І.М. додається на 17 арк.

У порядку обговорення доповіді:

Соболевський І.М. підтримав доповідача щодо представленого фінансово-економічного стану, в якому опинились лісогосподарські підприємства на даний час. Як зазначив Соболевський І.М. на сьогодні, враховуючи цінову політику, закриваються підприємства лісопильного бізнесу. Це відбувається також внаслідок відсутності чіткої стратегії на ринку деревини. Для покращення ситуації необхідно створити умови для інвестицій, а саме: інвесторам необхідні гарантії по цінах та об’ємах деревини. Соболевський І.М. підкреслив необхідність відміни постанови КМУ про електронні торги деревиною, яка знищує малий та середній бізнес; повернутись до практики заключення довготривалих договорів (від 10 місяців до року); необхідна стратегія розвитку галузі, державні програми підтримки малого й середнього бізнесу. Зупинка деревообробного бізнесу в лісосировинних районах вплинула на зменшення надходження коштів до ОТГ.

Лицур І.М. прокоментував, відповідно до розрахунків та терміну «точка беззбитковості»: якщо у 2018 році 1 м. знеособленої деревини коштував 901 грн. ; у 2019 році – 917 грн. Тобто на даний час Держлісагентство не в змозі знизити ціну на деревину. При зниженні ціни необхідно буде суттєво збільшувати обсяги заготівлі деревини. Як вихід з даної ситуації – оптимізація витрат. На жаль також відсутня державна програма залучення коштів.

Масюк В.В. висловив думку, що чим більше продукції могли би випускати та реалізовувати деревообробні підприємства, тим більшою могла би бути заготівля деревини (що є можливим з екологічної точки зору), що в свою чергу сприяло би покращенню фінансової стійкості всього лісогосподарського та деревообробного комплексу.

Кривов’язий С.Й. – наголосив, що на півдні та сході країни також є лісогосподарські підприємства, основним завданням яких не є постачання деревини для переробних підприємств. Великі збитки для лісогосподарських підприємств наносять лісові пожежі. Підприємствам необхідна державна фінансова підтримка. Особливо підприємства південно-східного регіону не можуть повноцінно працювати без дотацій держави. Держлісагентство має звертатись до керівників Уряду з проханням щодо отримання державних коштів для лісової галузі.

Когут М.В. констатував, що лісогосподарська діяльність підприємствами галузі ведеться з дотриманням всіх законодавчих та екологічних норм. Але на даний час не представлена стратегія розвитку лісової галузі (розробку якої анонсувало Держлісагентство), не має Закону про ринок деревини. На електронних торгах купують деревину лише 4-5 покупців. Малі й середні деревообробні підприємства це зробити не в змозі. Лісова галузь знаходиться в критичному стані.

Марчук Ю.М. зазначив, що в презентації Лицура І.М. використані дані за 2019 рік. Якщо врахувати показники діяльності за 2020 рік, ситуація в лісовій галузі виглядатиме ще гіршою. Однією з причин цього є криза ринків деревини, яка є не лише в Україні, але й в Європі. Ціни на деревину є досить високими. Основним питанням є питання цінової політики в лісовому господарстві. Інше питання: високі податкові навантаження. В кризових умовах дивіденди мають бути нульовими. В лісогосподарських підприємствах ростуть залишки дров паливних. З боку держави варто надати можливість лісгоспам призупинити виплату земельного податку хоча б до кінця року. За вирішенням цих податкових питань потрібно звертатись до Уряду.

Питання оптимізації витрат лісогосподарськими підприємствами вже піднімається досить давно. Зокрема важливо проаналізувати чи відповідає витратна частина лісгоспів можливостям їхньої реалізації продукції.

Виділені державні кошти спецфонду (253 млн. грн.) на південні лісогосподарські підприємства ледве покривають необхідність утримання ними лісової охорони з мінімальними зарплатами.

Після лісових пожеж на Житомирщині на корню залишилось приблизно 3 млн. м. куб горілого лісу. Залишається відкритим питання його прибирання, що потребує більше затрат, ані ж можлива отримана ціна за цю деревину. На думку Марчука Ю.М. це питання варто розглянути на засіданні колегії Держлісагентства. Марчук Ю.М підтримав думку, що постава КМУ про електронні торги не дала бажаного ефекту.

Наразі необхідно вирішити питання щодо: реалізації, податкового навантаження, підтримки державою як лісгоспів так і деревообробного бізнесу.

Крім того, напередодні літнього періоду лісгоспи залишаються без коштів на проведення протипожежних заходів та ліквідацію лісових пожеж.

В рішенні засідання варто зазначити звернення до Уряду щодо системи реалізації деревини, Держлісагентство має визначити оптимізацію витрат, Мінфін та Мінекономіки мають привести у відповідність до сьогоднішнього стану підприємств та стану держави податкове навантаження на лісогосподарські підприємства.

Враховуючи доповідь Лицура І.М., цікаво буде також побачити зроблений ним аналіз, з урахуванням діяльності галузі за 4 місяці 2020 року.

Маурер В.В. – відмітила, що після 2015 року лісогосподарська галузь не отримує бюджетного фінансування. За цей період звільнилось майже 3 тис. працівників. Держлісагентство постійно здійснює аналіз діяльності лісогосподарських підприємств. Щодо оптимізації чисельності лісогосподарських підприємств, варто зазначити, що за кожним підприємством закріплені значні земельні площі, часто досить розкидані територіально. Оптимізація (укрупнення) лісогосподарських підприємств може призвести до значних негативних наслідків (фінансові, екологічні питання, наявність актів на земельні ділянки тощо). Тобто питання потребує проведення детального вивчення та аналізу. Держлісагентство стоїть на позиції збереження лісогосподарських підприємств.

Щодо кредитування підприємств в банківських установах, Маурер В.М. зазначила, що лісогосподарські підприємства не беруть кредитні ліміти або кошти під заставу державного майна.

Маурер В.В. повідомила, що Прем’єр-міністром України було видано доручення від 14 квітня щодо вжиття необхідних заходів для забезпечення пожежної безпеки. Держлісагентством зроблені всі відповідні розрахунки та направлені до КМУ з проханням збільшити видатки до 314 млн. Про що також поінформовано РНБО. Є надія, що будуть внесені зміни до бюджету на 2020 рік.

Також Держлісагентством надані пропозиції до програми Мінекономрозвитку щодо створення 2500 робочих місць на пожежонебезпечний період.

Щодо податкового навантаження та відрахувань до 80%. Держлісагентство звернулось до Мінекономрозвитку та Мінфіну стосовно зменшення до 50% відрахувань для лісогосподарських підприємств, тобто зробити їх на рівні минулого року. Поки що Держлісагентством відповіді не отримано.

Марчук Ю.М. зазначив, що враховуючи залишки деревини на складах підприємств та обсяги згорілої деревини, яка ще на зрубана, лісогосподарські підприємства навряд чи будуть проводити рубки догляду за лісом. Як наслідок через кілька років лісові насадження будуть низькопродуктивними, а криза лісової галузі продовжуватиметься. В рішенні громадської ради варто зазначити питання, які необхідно вирішити для поліпшення економічного стану підприємств, зокрема з точки зору бюджету (бюджетна заявка на 2021 рік вже має бути в Мінфіні), питання податкового навантаження та організація ринку деревини (PROZORO викликає багато питань).

Медведєв Ю.С. поінформував, що вітчизняні заводи ДСП та фанерного виробництва не працюють (основні споживачі фансировини та дров технологічних), експорт відсутній (через карантинні заходи), внутрішній ринок також не працює. В країну завозиться ДСП з Російської федерації. Медведєв Ю.С. зазначив, що на початку 2020 року Головою Держлісагентства, з метою зменшення ціни на сировину, було надано доручення керівникам облуправлінь проаналізувати собівартість продукції. Відповідно виникає питання щодо результатів такого аналізу.

Відповідаючи на питання Маурер В.В. поінформувала, що на виконання зазначеного доручення Голови Держлісагентства була створена робоча група, направлено запити на облуправління. Проводиться аналіз отриманих матеріалів, проте у зв’язку з карантинними заходами засідання робочої групи не проводилось.

Полякова Л.В. зазначила, що питання розробки стратегічних документів та закону про основні засади державної політики є одним з основних завдань. Розробка таких документів вимагає врахування думки й бачення всіх зацікавлених сторін. В електронному форматі провести такі консультації з органами виконавчої влади складно. У Держлісагентстві є розуміння терміновості виконання цих завдань, проте карантинні обмеження внесли відповідне корегування в роботу.

Лакида П.І. констатував, що в минулому році вже були розроблені положення щодо національної лісової політики, пропозиції щодо реформування. Проте подальша доля їх невідома.

Соболевський І.М. підкреслив необхідність підвищувати ефективність роботи лісогосподарських підприємств.

Грузінська І.В. зазначила, що з юридичної точки зору лісова галузь – це діяльність підприємств і лісового господарства і деревообробної промисловості. Лісову політику формує Мінекоенерго й відповідає за розробку програми розвитку лісової галузі. Питання переробки та створення робочих місць в деревообробці віднесені до компетенції Мінекономіки. Має бути створено два програмних документи. Мінекоенерго не може піднімати питання створення робочих місць в деревообробці та переробки деревини в цілому.

Зменшення витрат лісогосподарських підприємств відповідно викликає збільшення податків. Має бути законопроект про лісову політику.

На підставі розрахунків на наступний 2021 рік Держлісагентство попросило виділення на галузь 1 млр. грн. з загального фонду державного бюджету. Ці документи направлено до Мінфіну.

Марчук Ю.М. нагадав, що в минулому році вже був розроблений документ про національну лісову політику, як елемент проекту закону. Раніше була розроблена стратегія розвитку лісового господарства. Можливо є доцільним ці документи подати на затвердження у вищі органи. На даний час до Верховної Ради надходить ряд проектних документів, прийняття яких не сприятиме розвитку лісового господарства. Всі нагальні питання галузі потрібно вирішувати з КМУ, як вищим органом в системі органів виконавчої влади. Проблеми лісової галузі в першу чергу впливають на її працівників. Люди звільняються та їдуть на заробітки в інші країни.

Масюк В.В. підсумовуючи виступи в порядку обговорення питання, підкреслив, що метою Громадської ради є допомогти Держлісагентству працювати більш ефективно. Громадська рада зацікавлена в систематичній комунікації з Держлісагентством. На даний час не є зрозумілою стратегія розвитку лісового господарства та лісогосподарських підприємств. Громадська рада хотіла би почути інформацію за цими питаннями від Держлісагентства. Також не відомо які кроки робить чи планує зробити Держлісагентство щодо вирішення питання спаду попиту на ринку деревини. Громадська рада припускає, що експеримент PROZORO провалився та його слід відмінити. Бажано почути від Держлісагентства інформацію щодо аналізу впровадження експерименту PROZORO. Як факт, на даний час лісогосподарські підприємства перебувають під безпрецендентним податковим навантаженням. Не зважаючи на це, лісогосподарські підприємства мають вирішувати питання протипожежної безпеки. Наразі невідомо як держава буде здійснювати фінансову підтримку проведення підприємствами Держлісагентства протипожежних, захисних та охоронних заходів.

Полякова Л.В. зазначила, що плани діяльності Держлісагентства на 2020 рік окреслені в публічному звіті Голови Держлісагентства. Звіт розміщено на офіційному веб-сайті Держлісагентства.

Василевський О.Г. підкреслив, що на сьогоднішній день якісної деревини для заготівлі в лісах вже майже не залишилось.

Учасники засідання, за підсумками обговорення питання про Фінансово-економічний стан державних лісогосподарських підприємств та з врахуванням внесених пропозицій, одноголосно ухвалили:

1. Інформацію, викладену в повідомленні члена Громадської ради професора Лицура І.М. про Фінансово-економічний стан державних лісогосподарських підприємств, взяти до уваги.

2. Уповноважити Голову Громадської ради ознайомити керівництво Держлісагентства з інформацією, викладеною у повідомленні Лицура І.М., та обговоренням цього питання членами громадської ради.

3. Уповноважити Голову Громадської ради, просити керівництво Держлісагентств ознайомити Громадську раду на найближчому засіданні зі станом справ та ситуацією по наступних питаннях:

–        які результати а ситуація на ринку деревини, цінові тенденції, які результати виконання доручення Голови Держлісагентства щодо аналізу собівартості деревини;

–        які результати роботи робочої групи з підготовки проекту закону «Про ринок деревини»;

–        які проміжні результати реалізації постанови КМ України «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини» від 4 грудня 2019 року;

–        які заходи здійснюються Держлісагентством для зменшення податкового навантаження на лісогосподарські підприємства;

–        які заходи здійснюються Держлісагентством для забезпечення державного фінансування на ведення лісового та мисливського господарства;

–        які заходи здійснює Держлісагентство для забезпечення пожежної та біологічної безпеки в підпорядкованих йому лісах;

–        які концепції напрямки реформування лісової галузі вже розроблені Держлісагентством, або основні риси тих концепцій, які розробляються.4. Враховуючи можливості громадських організацій, провести роз’яснювальні заходи серед різних суспільних груп населення щодо необхідності фінансової підтримки лісогосподарських підприємств та інформувати про можливі катастрофічні наслідки для суспільства та оточуючого природного середовища в разі їх банкротства, приватизації чи концесії.

5. Уповноважити Голову Громадської ради звернутись до Уряду України стосовно необхідності збільшення бюджетного фінансування Держлісагентства для ведення лісового й мисливського господарства, охорони та захисту лісів в лісовому фонді з метою уникнення екологічно-техногенних катастроф.

6. Уповноважити Голову Громадської ради звернутись до Міністерства розвитку громад та територій України стосовно роз’яснення місця і ролі природних ресурсів, зокрема лісових у формуванні фінансово-економічної стійкості об’єднаних територіальних громад.

2. Слухали: Про блокування роботи відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція”, як одного з провідних навчально-науково-дослідних підприємств лісівничого профілю!

В інформації Карпука А.І. було викладено ситуацію, яка склалась навколо діяльності “Боярської лісової дослідної станції”. Суть питання також викладена у проекті звернення Громадської ради до Президента України В.О. Зеленського, Прем’єр-міністра України Д.А. Шмигаля, т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля О.А. Буславець.

Лакида П.І. поінформував, що 25 фрагментованих земельних ділянок, розірваних в просторі, деякі екологічні організації планують зробити національним парком. Як правило такі об’єкти в подальшому ледве виживають. Проблема створення таких парків зараз зустрічається в багатьох куточках країни. Фактично потім ці новостворені парки залишаються без фінансування.

На сьогоднішній день “Боярська лісова дослідна станція” є єдиним науковим об’єктом на пострадянському просторі сертифікованим за системою FSC. Й цей науковий об’єкт на підставі фальсифікованих рішень намагаються знищити. В подальшому всі землі “Боярської лісової дослідної станції” можуть бути віддані під забудови.

Марчук Ю.М. підкреслив великий негативний вплив закону про оцінку впливу на довкілля на діяльність лісогосподарських підприємств та спричинені ним фінансові навантаження, а також те, що відповідно до норм закону будь-яка фізична особа може заблокувати діяльність підприємств.

Учасники засідання одноголосно ухвалили:

1. Інформацію, викладену в повідомленні Карпука А.І. «Про блокування роботи відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція”, як одного з провідних навчально-науково-дослідних підприємств лісівничого профілю!» взяти до уваги.

2. Уповноважити Голову Громадської ради надіслати на адресу Президента України В.О. Зеленського, Прем’єр-міністра України Д.А. Шмигаля, т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля О.А. Буславець звернення наступного змісту:

«Громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у підготовці пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Вимушені звернутись до Вас з питання щодо діяльності одного з найпотужніших в Україні навчально-науково-дослідних підприємств лісівничого профілю – відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» (далі – ВП НУБіП України «Боярська ЛДС»), яка у поточному році відзначає своє 95-річчя з дня створення.

Нині робота ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», під тиском сумнівних «екологічних активістів», блокується Міністерством енергетики та захисту довкілля шляхом надання необ’єктивного висновку з оцінки впливу на довкілля та зволіканням у погодженні лімітів лісокористування. У зв’язку з цим Громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України просить Вас розглянути ситуацію, яка склалася навколо підприємства з метою отримання об’єктивного висновку з оцінки впливу на довкілля.

Зазначимо, що переважна більшість земель лісового господарства ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» розташовані в безпосередній близькості до столиці України – міста Києва та безпосередньо в місті Києві. Вищезазначені землі лісового господарства, враховуючи їх розташування, ландшафт, місцеву екологію є дуже привабливим для забудовників та інших підприємців, які за рахунок даних земель, всіляко намагаються забезпечити власний економічний інтерес і, як ніхто, зацікавлені у знищенні підприємства як такого.

Окрім того протягом останніх років ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» зіштовхується з протидією та всіляким перешкоджанням ведення своєї навчально-наукової та господарської діяльності з боку окремих чиновників та посадових осіб Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради та псевдо-екологічних громадських організацій, які також прикладають максимальних зусиль для припинення діяльності підприємства.

Зауважимо, що зволікання з наданням об’єктивного висновку з оцінки впливу на довкілля призведе до зупинки діяльності підприємства, що в свою чергу негативно вплине на стан лісових насаджень в цілому, збільшенню кількості надзвичайних ситуацій та погіршенню загального соціально-екологічного розвитку регіону розташування ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», а також спричинить:

–        фактичне знищення однієї з найкращих в Україні навчально–наукових баз для підготовки висококваліфікованих працівників лісової, деревообробної та меблевої галузей;

–        втрати наукових напрацювань та моніторингових наукових лісівничих досліджень (перший науковий об’єкт на території Боярської ЛДС створений у 1893 р.; найбільш тривалі моніторингові роботи за певними ділянками – 80 років; площа наукових об’єктів – 654,5 га.

–        ненадходження податків та зборів до бюджетів усіх рівнів (ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» є бюджетоутворюючим підприємством по деяких населених пунктах та за останні 5 років сплатила податків та зборів понад 150 млн. грн);

–        скорочення співробітників підприємства (120 штатних одиниць), а також близько 400 осіб, які працюють у суміжних галузях;

–        погіршення техногенної безпеки в зоні діяльності підприємства – неможливість охорони насаджень від лісових пожеж, погіршення санітарного стану насаджень;

–        незаконну рубку, самозахоплення лісових земель, забруднення сміттям лісу.

На підставі вищевикладеного, з метою недопущення припинення багаторічної історії навчально-наукової-дослідної діяльності ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» та запобігання погіршенню екологічної та соціально-економічної ситуації у регіоні діяльності ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» просимо Вашого сприяння у врегулюванні зазначених проблем та надання об’єктивного (позитивного) висновку з оцінки впливу на довкілля»

3. Слухали: Різне.

Масюк В.В. зазначив, що на наступному засіданні Громадської ради варто розглянути ті питання, які були окреслені під час обговорення першого питання сьогоднішнього порядку денного. Також є необхідність почути бачення Держлісагентства щодо вирішення цих питань та подальшої діяльності лісогосподарської галузі.

Наступне засідання Громадської ради вирішено провести в кінці червня (з врахуванням карантинних заходів на той час).

Голова Громадської ради при Держлісагентстві                                                            В. Масюк

Секретар Громадської ради при Держлісагентстві                                                      О. Клименко

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=208413&cat_id=62668