КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ
УХВАЛА
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/18748/19
адміністративне провадження №К/9901/31916/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача – Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, де просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Держлісагенства від 30 серпня 2019 року № 497-к про звільнення;
поновити його на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30 серпня 2019 року №497-к “Про звільнення ОСОБА_1 “. Поновлено позивача на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року. Стягнуто з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 107327,55 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 15 жовтня 2020 року позивач із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року закрито касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 339 КАС України.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/18748/19 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду 23 жовтня 2019 року у справі № 816/1391/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 816/1389/16, від 26 листопада 2019 року у справі № 815/6722/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 802/1343/17-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 815/4354/17.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що вперше касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційне провадження у цій справі закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 339 КАС України. Повторно касаційну скаргу подано 12 липня 2021 року, проте ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційна скарга повернута скаржнику. Враховуючи, що повторну касаційну скаргу подано 26 серпня 2021 року без зайвих зволікань просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд виходить з наступного.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Також варто зазначити, що у постанові від 25 березня 2020 року у справі №9901/588/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у справі Станьо проти Бельгії ЄСПЛ зазначив, що суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту.
У справі Зубак проти Хорватії ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
У справах Безруков проти Росії , Брумареску проти Румунії ) ЄСПЛ виходив з того, що відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Таким чином, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.
Вперше касаційну скаргу скаржником подано 15 жовтня 2020 року протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційне провадження у цій справі закрито. Вдруге скаржник звернувся із касаційною скаргою до Суду 12 липня 2021 року, яка була повернута скаржнику ухвалою від 13 серпня 2021 року, повторне подання касаційної скарги 27 серпня 2021 року відбулося без зайвих зволікань.
Враховуючи зазначене та характер права, для захисту якого позивач звернувся до суду, а також з метою забезпечення права позивача доступу до суду, Суд уважає, що у цьому випадку, наявні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329 – 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 640/18748/19.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 640/18748/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/18748/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
………………………
………………………
………………………
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М.Соколов
Судді Верховного Суду
| Дата ухвалення рішення | 17.09.2021 |
| Зареєстровано | 19.09.2021 |
| Оприлюднено | 19.09.2021 |
Судовий реєстр по справі 640/18748/19
| Рішення | Суд | Форма |
|---|---|---|
| Ухвала від 17.09.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 13.08.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 26.07.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 23.06.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 23.06.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 22.02.2021 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Ухвала від 19.10.2020 | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду | Адміністративне |
| Постанова від 24.09.2020 | Шостий апеляційний адміністративний суд | Адміністративне |
| Постанова від 24.09.2020 | Шостий апеляційний адміністративний суд | Адміністративне |
| Ухвала від 10.09.2020 | Шостий апеляційний адміністративний суд | Адміністративне |
https://opendatabot.ua/court/99687046-74e1c2e4ef2de75d61ce7a914f259c4d
