“Ти частинка великого добра”, – Юлія Давидова про Волонтерство

03.07.2022

Юлія Давидова – очолює з перших днів війни масштабний волонтерський осередок. Дівчина під час розмови поділилася важливими тезами, які розчулили наших кореспондентів.

Фокус на фразі, яка стала важливим меседжем: “Ти частиника великого добра”, – Юлія Давидова.

Юлія активно займається розвитком лісової діяльності. За її словами їй не байдужа доля лісів Закарпаття і вона відчуває покликання, адже дідусь нашої спікерки був – лісівником.

Ну що поїхали?

24 лютого: Ви?

“Це був шок… Я відразу почала телефонувати до своєї мами й колег-лісівників із Херсону, Харкова, Луцька та Івано-Франківська. Це дуже страшно, коли в вранці з усіх месенджерів, ти читаєш від своїх друзів тільки одне слово “війна”, “війна”, “почалася війна”. Напевно, це слово засіло назавжди у наших головах. Хоч, який би ти зібраний не був, але війна тебе вибиває. Це біль. Біль за людей, втрати на фронті та сльози. Але, стояти і плакати чи боятися, ні? ти включаєш мозок і починаєш думати, як діяти і що ти можеш зробити для людей своєї країни та Батьківщини, для землі, на якій виріс.

Тезисно від Юлії Давидової

“Знаєте, було внутрішнє гостре відчуття, що якщо ти була б поруч із друзями, коли вони опинилися в окупації, або під обстрілами, то тобі було б спокійніше, ти б змогла б чимось допомогти, якось зарадити. Я бачила війну на Донбасі, але ніхто не очікував, що будуть всеукраїнські масштаби. І людей, дітей будуть вбивати. Серце болить. Але, як кажуть психологи, то спочатку потрібно допомогти собі, а тоді вже ти можеш бути ефективною на інших фронтах роботи”.

Юліє, банальне питання. Але, так хочеться вникнути у Ваш світ волонтерства. Що воно таке? Як ви відчуваєте цей напрям, поділитеся?

– Залюбки. Волонтерство – це душа, яка допомагає серцю битися, щоб вижити. Це – команда, щоденна робота, покликання. Все йде через момент усвідомлення. І коли я усвідомила, що зараз я можу бути корисною у цьому напрямку і зможу допомагати людям через організаторські задатки, то вирішила започаткувати цей осередок. Ви мене надихнули розповісти цю історію. Колись, маленько. дівчинкою, я мрія бути такою, як Кофі Аннан. Це 7 – ий генеральний секретар ООН, лауреат Нобелівської премії мири 2001 року за заснування Всесвітнього Фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією для підтримки країн, що розвиваються. Це людина, яка все своє життя допомогала та працювала над тим, щоб світ став трішки кращим. Це людина, яка мене надихала та надихає.

Чому волонтерство? Ти маєш дуже швидко рухатися та закривати усі завдання, які стоять перед Фондом, а командою це ефективніше та дієвіше робити. Ти повинен сьогодні у часи російського вторгнення працювати, бо кожна хвилина дорога і саме вона наближає нас до Перемоги.

“Ти можеш зламати будь-яку людину, але не команду”, – Діана Фуско.

Розкажіть про Ваш волонтерський тил, хто вони? (говоримо про команду).

– Настя Тиха, Світлана Маруда, Ольга Бондаренко з Японії, Людмила Текс з Ізраїлю, Ольга Корнієнко, Марія Шевченко, Геннадій Фурт, Наталія Лобастова, Галина Нікітіна, Олена Ковальчук, Юліан Комков, Наталія Стороженко, Міла Козловська, хлопці та дівчатка, які постійно працюють на складі, це потужна команда однодумців, серед яких багато як ужгородців, так і вимушених переселенців. Представники нашого фонду вже є у Донецькій, Луганській, Харківській, Полтавській, Миколаївській, Київській, Львівській, Чернігівській, Черкаській, Сумській, Львівській, Київській, Дніпропетровській областях. У Фонді також є громадяни Японії. Саюрі Куроїва працює в одній з найбільших громадських організацій Японії із захисту прав тварин (НУО Animal Rights Center). Співзасновник благодійної організації допомоги тваринам в Україні «Допоможи тваринам в Україні». Важливими напрямками діяльності Благодійного Фонду «ЗБЕРЕЖЕМО ВІЛЬНІ УКРАЇНСЬКІ ПРОСТОРИ», який планується розвивати. Є програма відновлення лісового господарства після закінчення війни, ознайомлення широких верств населення України та Європи щодо роботи лісників, працевлаштування працівників сфери відновлення житла. Благодійний Фонд на сьогодні підтримує заходи щодо збереження екологічного балансу та збереження національної цінності України – лісового та мисливського господарства, збереження сакральних цінностей України, історіі та людей. Фонд включає програми інвестицій у лісове господарство, програми відновлення ландшафту та аграрного та фермерського секторів.

Про Волонтерський осередок…

Юлія Давидова: “Зовсім необов’язково робити великі речі. Можна робити і маленькі, але з великою любов’ю”, – Матір Тереза.

Благодійний фонд займається забезпеченням необхідної допомоги працівникам лісової галузі України, це в першу чергу, які залишилися у зоні бойових дій та тим, хто переїхав на Західну Україну. Фонд також забезпечує мешканців інших професій, які постраждали від військового вторгнення російської федераціі в Україну. Представники фонду спрямовують допомогу військовим та цивільним, лікарням та дитячим будинкам та притулкам із тваринами у різних областях.

Діана Фуско: про внутрішні потреби у часи жорсткої російської агресії. Які вони у Вас?

Допомагати тим, хто цього потребує. Я довгий час працювала в столиці, після того у Херсоні та області, але ще до війни повернулася у свій рідний край – Закарпаття. І війну застала тут, на межі чотирьох кордонів, де можу разом з іншими представниками благодійних організацій завдяки міжнародним донорам отримувати гуманітарні вантажі та доставляти іх туди, де вони найбільше потрібні.

Ми з перших днів війни співпрацюємо з фондом Андрія Півня, Комітетом медичної допомоги, Серцем до серця Закарпаття, Волонтеріатом Ужгородського національного університету, Koolping Zakarpattya, ПО «Партнер».

– Оцініть волонтерство на Закарпатті?

Давайте будемо чесними. Якщо б не міжнародні наші партнери й друзі, то наші сили не були б такими дієвими. Коли включається світ, то тоді ти відчуваєш перемогу. Як приклад, Associação Amizade (Португалія) – ця організація, яка займається допомогою укранцям із 2004 року. Сьогодні, я чотири місяці повномасштабної війни відправили – 19 гумфур для Украініців. Їхні продукти роздавав у Бучі сам Володимир Зеленський – гарант нашої Конституції. І доставляли цю допомогу волонтери нашого фонду. До Міжнародного дня вишиванки на запрошення голови Асоціації Наталії Хміль ми їздили в Португалію та на власні очі побачили умови та забезпечення наших українців у Порту. Загалом асоціація забезпечила 100 сімей житлом та необхідними побутовими електроприладами. Користуючись Вашим медіаресурсом хочу також відзначити Посольство України в Боснії і Герцеговини та Institut za razvoj zajednice PROІ, які довірили нашому молодому фонду та відправили гуманітрану допомогу для цивільних, військових та військових шпиталів), ウクライナの動物を助けようHelp the Animals in Ukraine (Японія), Austria stands with Ukraine, організація з Австрії, благодійники, якої регулярно збирають продуктові набори для родин. Благодійна організація «Благодійний фонд «Добрий брат» (Польща), міжнародний волонтерський логістичний центр «МАРЛОГ» (Ізраїль), та волонтерами з Італії, Румунії, Америки, Австрії, Португалії, Нідерландів, Панами, Франції, Бельгії, Німеччини і Словаччини було забезпечено продуктами тривалого зберігання та засобами гігієни, медикаментами, одягом та побутовими речами були забезпечені близько 4000 осіб, які винайшли прихисток на Західній Україні. Вони щодня отримують від нас допомогу у локаціях, де ведуться запеклі бої.

Україна – це.

Тут пригадується одна з поезій, яку декламував наш геніальний актор – Богдан Ступка про Україну, бо Україна це – велич та могутність Дніпра, скелі Демержі та ткпл Кримського сонця, неймовірна краса Масандри, галерея казок у Мармуровій печері та суворі вежі Луцького замку, а ще це базальтові стовпи Рівненщини та блакить Синевира.

А ще це унікальна мінерально-сировинна база. В надрах країни виявлено близько 20 000 родовищ і проявів 117 видів корисних копалин. З них 8 172 родовища із запасами 94-х видів мінеральної сировини мають промислове значення. До промислового освоєння залучено 2 868 родовищ, де працює понад дві тисячі гірничовидобувних та переробних підприємств.

В Україні є розроблені та виявлені родовища нафти, газу, вугілля, торфу, сланців, урану; заліза, марганцю, хрому та нікелю, титану, магнію, а також алюмінію, міді, цинку, свинцю. Є у надрах країни золото, срібло, ртуть, берилій, літій, цирконій, гафній, тантал, ніобій, кобальт, олово.

А от за показниками ВВП Україна є однією з найбідніших країн Європи.

Тому, Україна – це країна можливостей та парадоксів. З однієї сторони в нас є багато ресурсів та корисних копалин, а з другого боку в нас високий рівень корупції та низький ВВП.

Але після війни все зміниться. Усе почало змінюватися ще після революцій. Спочатку після Помаранчевої, а згодом – Гідності. Ми усвідомлено та семимильними кроками розрочали рух в Європу, бо ще під час Майдану український народ обрав і чітко про це заявив усім політикам, що нас вибір, то європейські цінності та майбутнє.

Наш вибір у 2014 році був скроплений кров’ю Небесної сотні.

А потім війна на Сході та окупація Криму, де українські захисники та захисниці показали, що вони сильні, волелюбні та мужні. Таким є і увесь український народ, бо ніколи ми мовчки не буде жити за чужими правилами, коли нас намагаються знищити, принизити, зламати, або просто стерти із лиця Землі.

Страшна повномасштабна війна, яка розпочалася 24 лютого цього року показала, що нас просто російські загарбники, окупанти просто хочуть знищити та стерти… Просто стерти з лиця Землі. Страшні події в Маріуполі, Бучі, Ірпені, Гостомелі, Степанівці, Креманчузі, Харкові є гірким тому підтвердженням. Вічна пам’ять усім невинно убієнним діткам та громадянам нашої країни. Низький уклін усім захисникам та зазиснтцям, нашим медикам та рятувальниках, які не тільки готові віддати своє життя та здоров’ я за кожен сантиметр нашої землі, а за наше із Вами сьогодні за завтра. За наше майбутнє за наше життя.

Вірю, що війна закінчиться.

Вірю, що ми відбудеємо нашу Україну.

Вірю, що ми більше не будемо країною парадоксів, бо прийде нова формація політиків, повернуться із фронту найкращі сини та доньки України.

Вірю, що ми станемо сильніші, мудруші та досвідченіші.

Наша перемога та наша майбутнє дається нам дуже великою ціною. Дуже великою кров’ю, тому нам треба про це пам’ ятати та цінувати це.

Україна – наше земля, це місце нашої української Мрії та Батьківщина нас та наших майбутніх дітей.

Життя після і перед війною.

Знаєте, волонтерство та громадська діяльність, це завжди залучення одночасно до декількох десятків подій та акцій.

Ще до війни я розпочала активно займатися громадською діяльністю. Створила організацію, яка покликана захищати права лісників. Тому завжди намагалася активно працювати на користь України.

Дуже мало часу залишається на себе, але треба вміти переключатися та відпочивати. Без відпочинку не можна ефективно працювати. Як кажуть присохоли, щоб не було виснаження, або професійного вигорання, то необхідно дотримуватися та шукати баланс в усьому.

У мене завжди були заняття, які мене наповнювали. Це спілкування з друзями, читання та біг, а також гори та ліс.

Спілкуючись з іншою цікавою людиною ти завжди розширюєш кругозір. Можеш дізнатися щось нове, можна поспілкуватися про цікавий досвід.

Книги, то моя окрема любов. Вони дають зрозуміти про шлях до мрій та успіху великих людей. Іноді, дають почерпнути якісь породи, які трішки модифікувавши до сучасних реалій можна використати і сьогодні.

Знаєте, є така приказка, що все нове, то добре забуде старе. Напевно, у цьому є доля правди.

Ліс та гори, то моя невичерпна сила. Я дуже люблю природу, черпаю силу, коли перебуваю в горах, або лісі, коли можна побути наодинчі із природою, коли можна почерпнути її сили та багатства.

Занаття спортом дозволяють мені стуктурувати свої думки. Ось так виглядає життя благодійника.