Як триває реорганізація лісових господарств – у розмові з Ігорем Лицуром.
Чому реорганізація лісових підприємств проходить без громадського обговорення, чи лишаться податки громадам, за якими критеріями вирішувалося як приєднувати одне підприємство до іншого, чи не буде скорочень у галузі – ці та інші питання періодично обговорюються у регіональних виданнях. Достатньо ввести у пошукову систему запит «реорганізація лісгоспів» – у відповідь отримаєте інформацію і про розвінчання міфів, і навпаки – заяви від голів громад чи представників лісгоспів, що у галузі відбувається щось дивне.
Хоча від Державного агентства лісових ресурсів України постійно надходять пояснення, що більшість тривожних заяв нічим не підтверджуються. Наприклад, після укрупнення підприємства не втратять у коштах, а отримають додаткові гроші на розвиток. У Держлісагентстві оперують такими цифрами: у середньому адміністративні витрати на одну «контору» становлять близько 7 млн грн/рік. 127 підприємств, які будуть об’єднані, – це додатково 890 млн грн. Або ж питання, що часто озвучується на засіданнях колегії агентства – чи бути скороченню персоналу. У лісовій галузі працює понад 42 тисячі осіб, вільних вакансій – 3235, а під скорочення може потрапити близько 900 осіб. Аби остаточно розставити усі крапки над «і», як триває реорганізація підприємств, якими викликами чи успіхами вона супроводжується, – редакція звернулась за роз’ясненнями до начальника Управління стратегії і економічного розвитку Держлісагентства Ігоря Лицура.
– Останнім часом часто чуємо пояснення від Голови Держлісагентства Юрія Болоховця щодо розвінчання усіх сумнівів, що виникають навколо теми укрупнення підприємств, зокрема, й скорочень персоналу? Як відбувається реорганізація, які труднощі виникають?
– Усе, про що говорить Голова Держлісагентства, підтверджено цифрами із регіонів. Якщо мова йде про те, що скорочення не буде, це означає, що ми зібрали всю інформацію, що дає нам підстави так стверджувати. Кожна область надіслала нам дані про кількість людей, які будуть вивільнені у процесі реформи, кількість людей, яких можуть влаштувати у «материнське» підприємство, а також дані про тих осіб, хто піде на біржу праці. Дійсно, будуть втрачені посади, приміром, працівники, які опалювали контору, але зараз підприємство отримує італійське обладнання, тому потреба в утриманні такого працівника зникає. За нашими даними, наразі понад 900 осіб буде скорочено по галузі.
– Але ж їм усім пропонують іншу посаду?
– Так, щоправда, посада може мати трохи нижчу оплату. Але за нашими розрахунками, за 9 місяців було звільнено без реформи 1250 осіб. Хтось іде на пенсію, хтось переїжджає в інше місце проживання й змінює роботу, крім цього, є сезонні працівники. Але проблем із кадрами немає. Тому озвучені Головою цифри – підтверджені фактами. Усі розрахунки є. Так само нас звинувачують у тому, що ми не кажемо, які підприємства до яких приєднуються, проте вся ця інформація є на сайті Держлісагентства.
– Як, загалом, триває процес укрупнення, кожне господарство має ж, певно, свої терміни, до якого часу має завершити реорганізацію?
– За наказом Держлісагентства визначені кінцеві дати, до якого часу одні підприємства будуть приєднані до інших. Зараз більшість із них перебувають у процесі перевірок з боку податкової, складання балансу і передавання на підприємство, котре їх, умовно кажучи, приймає. Більшість підприємств до 1 січня 2022 року будуть мати нову структуру, вже 90% з них погодили штатний розпис. Інша категорія, для яких накази були видані пізніше, це 20%, будуть реорганізовані до 1 лютого 2022 року.
Тобто вже більшість підприємств та їхніх працівників розуміє, чи лишається працювати і де саме. Тим, хто вивільняється, ми виплатили два-три оклади згідно з чинним законодавством. Щодо податкової, то співпраця з Державною податковою службою налагоджена, ми готували для служби список підприємств, які будуть приєднані до інших. Наразі ті, хто готовий уже ставати на баланс іншого підприємства, проходить перевірку податкової. Тобто відбувається робочий процес. Хто хоче працювати, той буде працювати, хто хоче заробляти на лісі, то буде шукати причини для опору.
– Продовжуючи тему податків, бачила інформацію у регіональних виданнях, що багато хто в ОТГ хвилюється через те, що не отримає тепер від лісгоспів надходжень у місцеву громаду.
– Це питання вирішилося ще пів року тому. За законодавством ПДФО (податок із зарплати) платиться за місцем знаходження структурного підрозділу. Так само й рентна плата – вона також буде перераховуватися до місцевого бюджету за місцезнаходженням ділянки. Ми давали відповідні пояснення. Крім цього, зараз зріс рівень податків у місцеві громади приблизно у два-три рази, за рахунок відрахувань на заробітну плату відповідно, але ці податки лишаться у місцевих органах влади. Якщо ми не проведемо реформу, якщо впадуть сировинні ринки, то логічно, що й зарплата зменшиться. Лісове господарство було і залишається надійним партнером для органів місцевого самоврядування. Ми допомагаємо і соціально незахищеним верствам населення. Ніхто ж лісництва не ліквідовує.
Йде звичайний та логічний процес упорядкування структури управління та оптимізації видатків. Це накладає на нас певні зміни. Утім, науково-технічний прогрес, як у кожній галузі, частину людей вивільняє, при цьому створює можливості для інших людей. Наша діяльність спрямована на те, щоб ми були платформою для розвитку бізнесів у лісовому секторі економіки з максимальним залученням місцевого населення.
– Чи вирішилися вже земельні питання, що виникали при реорганізації?
– Такої проблеми теж немає. Знаю, що відділ використання лісових ресурсів усі питання, що стосуються ОВД, лісорубних квитків та землі – вирішив. Ми ж не можемо допустити, щоб із нового року якесь підприємство зупинило свою роботу. Також ми зібрали інформацію щодо надлишкового майна, яке є в цих підприємствах, тому ми готові до такої співпраці.
Ми ж приєднаємо підприємства до тих, хто міцніше стоїть на ногах – за нашими підрахунками. Були питання, приміром, чому наше підприємство приєднали до іншого, а в нас рентабельність краща? А тому що 30% вашої території віддали під заповідання. Відповідно, відсотків 50 розрахункової лісосіки у вас не буде.
– На початку реформи були пояснення від агентства, що при укрупненні акцент робиться на ефективності підприємства?
– Ми враховували понад 10 параметрів, зокрема, й виклики, які можуть бути у майбутньому. Якщо взяти лісисті області, де переважають хвойні насадження, то до уваги брали, як швидко тут зможуть відреагувати на пожежу. Кожне обласне управління на місцях враховувало економічні та соціальні показники, карту розташування підприємств – усе це в сукупності дало нам уявлення про те, що робиться, наприклад, у Херсоні чи Закарпатті. У Держлісагентстві працювала робоча група, котра вже аналізувала всю цю інформацію. Далі все це узгоджувалося на місцях, і згодом готувалися накази, тобто все відкрито відбувалося. Обговорювалося ці питання і з профспілками. Коли виникали певні непорозуміння, Голова агентства виїжджав у регіони, зустрічався з головами держадміністрацій, пояснював, – хто хотів, то все почув та зрозумів.
– Можливо, є успішні приклади тих підприємств, котрі змогли все швидко організувати?
– У Запоріжжі хороший досвід, також Ржищівське господарство за три місяці приєдналося до Богуслава. До речі, обійшлося без звільнень людей. Насправді є підприємства, де взагалі про звільнення мова не йде. Звісно, хтось не стане директором, а буде заступником.
– Чи будуть висуватись надалі певні вимоги до новоутворених підприємств, як зараз під час реорганізації їхня робота оцінювалась за багатьма показниками?
– Є завдання, які будуть висуватися до керівників, за які вони звітують. Для мене, як начальника економічного управління, важливо, звичайно, отримання чистого прибутку, тобто беззбитковість підприємств, рентабельність та зростання заробітної плати.
– Як ці всі зміни вплинуть на розвиток лісових господарств і як це змінить вагомість лісгоспів в економіці держави?
– Колись лісове господарство асоціювалося у людей із картинками з гарними конторами. Лісник, як каже Голова Держлісагентства, це людина, яка має автівку, планшет і перебуває в лісі. Тому філософія агентства проста – ми не вкладаємо кошти в об’єкти, «контори», а вкладаємо в ліс, щоб він давав нам більше приросту, а значить – прибутку. Від цього виграють лісівники, отримуючи достойну заробітну плату, виграють органи місцевого самоврядування – у вигляді податків, також і держава в цілому, маючи заможний клас громадян та розвинену економіку.
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”
