Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі — Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Застарілий КЗпП не містить положень про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Порядок запровадження такого стану регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі — Закон № 389). Цим Законом також передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, обмежується право на працю, та надаються гарантії щодо запобігання незаконному звільненню.
Нагадаємо, що звільнення (розірвання трудового договору) може відбуватися з таких підстав:
- з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП),
- за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП)
- згідно зі ст. 36 КЗпП.
Якщо буквально тлумачити положення вищеперелічених нормативних актів, то будь-яке звільнення у період дії воєнного стану буде правомірним. У той же час ми вперше з часів незалежності нашої держави опинилися в обставинах, пов’язаних із воєнним станом. Тому, на думку автора, необхідно брати до уваги кожну ситуацію окремо, керуючись не тільки нормами законодавства, а й нормами людської моралі.
Отже, на думку автора, в період дії воєнного стану допускається:
- звільнення працівників за власним бажанням (але якщо справді є волевиявлення працівника) згідно зі ст. 38 КЗпП;
- звільнення відповідно до ст. 36 КЗпП (найпоширеніше ― це припинення трудових відносин за п. 1 (угода сторін), п. 2 (звільнення після закінчення строку дії трудового договору));
- скорочення чисельності та штату працівників, якщо процедура була розпочата до 24.02.2022 р. і працівників належним чином попередили про звільнення;
- звільнення в разі ліквідації підприємства.
Не слід забувати, що процедуру звільнення ніхто не скасовував, тож у разі припинення трудових відносин необхідно дотримуватися законодавчих норм. Детально про припинення трудового договору можна прочитати за посиланням.
У період дії воєнного часу не рекомендуємо звільняти працівників за прогул, адже багато людей виїжджали в надзвичайних умовах і були змушені залишити свої домівки через військову агресію РФ (як діяти в ситуації, якщо працівник тимчасово відсутній, читайте за посиланням).
Оформлення кадрових документів під час воєнного стану
Як бути із заявою працівника
У разі звільнення за власним бажанням (частина перша ст. 38 КЗпП) та за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) необхідне волевиявлення працівника. Без нього звільнення в подальшому може бути визнане незаконним.
Але як бути, якщо під час дії надзвичайної ситуації в більшості випадків кадровик фізично не може отримати письмову заяву? Звертаємо увагу, що в КЗпП немає жодного слова про те, що заява має бути написана від руки та передана безпосередньо в руки кадровику. Але так вже склалося та випливає із судової практики, що волевиявлення працівника має бути підтверджено власноручно написаною заявою. На думку автора, в сучасних умовах диджиталізації, коли є електронна пошта, різні месенджери, та особливо в умовах воєнного стану своє волевиявлення працівник може підтвердити і в інший спосіб: наприклад, написати від руки заяву, сфотографувати її та надіслати в месенджер.
Якщо кадровик перебуває на робочому місці й поруч є особи (працівники підприємства), які можуть підтвердити надходження заяви, це можна зафіксувати шляхом складення акта й зберігати його як доказ, що працівник особисто виявив бажання звільнитися. Такі дії можуть убезпечити підприємство від небажаних судових спорів після перемоги у військовій агресії РФ. Також можна попросити працівника записати відео, на якому він озвучить своє бажання звільнитися, та надіслати його керівнику. Звертаємо увагу, що так допускається діяти лише на період воєнного стану до врегулювання цієї процедури на законодавчому рівні.Якщо написання працівником заяви про звільнення за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки перелік поважних причин для припинення трудових відносин містить формулювання «з інших поважних причин», воєнний стан можна вважати такою причиною.
Як віддати копію наказу про звільнення й трудову книжку
Нагадаємо, що згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у день припинення трудових відносин, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Якщо всі належні суми, як правило, виплачуються на картку працівника, то ситуація із ознайомленням з наказом про звільнення та видачею його копії за надзвичайних обставин не врегульована. За винятком випадків, коли на підприємстві налагоджений електронний документообіг і працівники мають електронний цифровий підпис ― у такому разі працівник може дистанційно ознайомитися з наказом.
У разі якщо такої можливості немає, можна вийти із ситуації таким чином: надіслати працівнику наказ електронною поштою або через месенджери чи, якщо є можливість, зателефонувати й зачитати при свідках наказ про звільнення й скласти акт про такий спосіб ознайомлення працівника з наказом. Така можливість застарілим трудовим законодавством не передбачена, але принаймні у подальшому працівник зможе працевлаштуватися за основним місцем роботи в іншому місці.
Щодо трудової книжки, то нагадаємо, що з березня 2021 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 р. № 1217-IX (далі ― Закон № 1217) облік трудової діяльності здійснюється в електронній формі. Тобто з цього періоду на більшості підприємств скан-копії трудових книжок працівників передані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі ― Державний реєстр). Відповідно після передання відомостей до Державного реєстру роботодавець не повинен залишати трудові книжки в себе (прикінцеві та перехідні положення Закону № 1217), а відомості до них вносяться лише за бажанням працівника, а не в обов’язковому порядку, як це було раніше.
Утім, якщо роботодавець (чи працівник) не встиг оцифрувати трудову книжку, то, безумовно, в разі звільнення роботодавець повинен видати її працівнику. Якщо немає можливості віддати трудову книжку, необхідно скористатися п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці України, Мін’юсту України та Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58. А саме якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення (на думку автора, таке повідомлення може бути надіслане й електронною поштою) із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.У будь-якому разі вважаємо, що якщо в умовах воєнного стану роботодавець не може виконати своїх зобов’язань щодо видачі трудової книжки у зв’язку з обставинами непереборної сили, він звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань.
Таміла РАДЧЕНКО,
головна редакторка журналу «Кадровик України»
https://profpressa.com/articles/zvilnennia-pratsivnikiv-pid-chas-voiennogo-stanu
