28 Серпня 2021, 20:13
Наразі у сфері управління Міноборони — 12 військових лісгоспів. Загальна площа територій, на якій ці підприємства здійснюють діяльність, становить майже 197 тис. га. Це лише 1,8 % земель лісового фонду України. Коли наші читачі чують думки окремих посадовців чи експертів, що Міноборони має позбуватися невластивих функцій і передати більшість держпідприємств до орбіти управління інших відомств, варто сказати, що йдеться точно не про військові лісгоспи, які виконують важливу роль у системі функціонування війська. Наш співрозмовник — директор ДП «Чернігівський військовий лісгосп» Володимир Бригинець розповів про специфічні завдання військових лісгоспів, особливості відновлення лісів та багато іншого. До речі, наступного року цьому підприємству виповниться 70 років з часу заснування.
Довідково.
Міноборони веде роботу з повернення до своєї сфери управління чотирьох лісогосподарських підприємств — Житомирського, Новомосковського, Ржищівського й Остерського, які за розпорядженням КМУ від 4 вересня 2013 року № 773-р передані у сферу управління Державного агентства лісових ресурсів. За фактом виведення зі сфери управління Міноборони чотирьох військових лісгоспів до Держлісагентства (за розпорядженням уряду від 4 вересня 2013 р. № 773-р) триває кримінальне провадження. У межах досудового розслідування проведено низку експертиз. Зокрема, за висновком комісійної військової експертизи, вищезгадане рішення Кабміну завдало негативного впливу боєздатності ЗСУ, погіршило стан організації бойової підготовки, виконання завдань за призначенням та підвищило ступінь ураження військ.
— Володимире Володимировичу, розкажіть, які завдання виконують військові лісгоспи в інтересах війська?
— Бази, склади й арсенали ЗСУ розміщують переважно саме посеред лісів. Військові полігони теж оточені лісовими масивами, що слугують природними захисними бар’єрами. Ліси військових лісництв є буферною зоною для захисту населення, господарських об’єктів і довкілля від можливих негативних наслідків заходів бойової підготовки військ. Ліси нашого господарства оточують Деснянський і Гончарівський полігони й слугують захисним «щитом» для багатьох населених пунктів Чернігівщини. Крім того, саме в лісах військові частини облаштовують запасні райони. В особливий період перелік завдань, які виконують на землях оборони, у військових лісгоспів значно ширший.
Лісгоспи Держлісагентства сплачують 50 відсотків податку на прибуток, військові лісгоспи — 80!
— А яка площа лісів у ДП «Чернігівський військовий лісгосп»?
— Площа нашого лісгоспу майже 27 тис. гектарів, з них 22 тис. — лісові насадження. 12 тис. га лісів — це природно-заповідний фонд, так звана перша категорія лісів, де заборонені будь-які суцільні рубки.
— Які породи дерев переважають?
— Переважно хвойні, близько 90 % — сосна звичайна, серед м’яколистяних — вільха і береза. Також приблизно 10 % — це дуб.
— У веденні лісового господарства військові лісгоспи відрізняються від «цивільних» господарств держлісагентства?
— Військові лісгоспи ведуть господарство за єдиними нормативними правилами державної лісової галузі. Щоправда, віднедавна умови оподаткування у нас різні. Лісгоспи держлісагентства сплачують 50 відсотків податку на прибуток, а військові лісгопси, як і раніше, — 80!
— А чому військові лісгоспи мають сплачувати більше податків?
— Не коментуватиму рішення уряду. Донедавна для всіх лісогосподарств діяв єдиний податок на прибуток — 80 %. Нині правила змінилися на краще для лісгопів, але, на жаль, крім військових лісогосподарств…
— Забезпечення війська необхідною деревиною — це теж функція військових лісгоспів?
— Якщо військові частини проводять закупівлю деревини, то ми теж беремо участь у тендерах. Ми не єдині на ринку й мусимо грати за правилами. Хто пропонує нижчу ціну, той і виграє тендер. Думки, що військові завжди можуть нарубати дерев стільки, скільки їм потрібно, то міф. Нині, якщо є потреба в деревині, у військовій частині формують заявку, замовляють фінансування, оголошують тендерні закупівлі. Все за процедурою. Інше питання, критичні ситуації, як у 2014 році. Тоді для військових частин, які виконували завдання в районі АТО, ми поставили безоплатно 5 тис. складометрів дров і пиломатеріали, матеріали для будівництва оборонних конструкцій.
— Який «зрілий» вік сосни, дубу, коли їх можна зрубувати?
— В експлуатаційних лісах зрілий вік сосни становить 80 років. Дуб рубають, коли дерево має не менше ніж 90 років. Березу — у 60.
— Тобто вирощення лісу 80–90 років — це справа рук двох, а то й трьох поколінь…
— Так. Це трудомістка і важка робота. Лісовідновлення ведемо постійно. У першому півріччі 2021-го в нашому господарстві в межах лісовідновлення засаджено 130 га території. Восени плануємо засадити ще, не менше ніж 40 га. Площа нашого розплідника становить 1 га, на ньому вирощуємо посадковий матеріал, зокрема сосну й дуб. Збираємо жолуді й шишки, сушимо їх, відбираємо насіння. З 1 тонни шишок можна отримати 10 кг насіння. Далі сіємо насіння для пророщення у розплідниках. Рік потому навесні чи восени висаджуємо. І так щороку. Це фактично безперервний процес. Щоб ви розуміли, наскільки це трудомісткий процес, скажу, до прикладу, що на одному гектарі висаджуємо близько 10 тис. саджанців сосни вручну. У середньому садимо до 15 га в день, поспішаємо, бо весна дуже коротка. Нагадаю, цьогоріч ми вже висадили 130 га молодого лісу.
— А скільки в Чернігівському військовому лісгоспі працює людей?
— Штатних працівників 150. На гарячий сезон (весна-осінь) додатково наймаємо ще.
«Для лісів Чернігівського військового лісгоспу загроза пожежі подвійна: аномальна спека й полігони»
— А хто і як визначає, які ділянки лісу вирубати й коли?
— Лісорубні квитки на суцільні рубки виписує нам Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства. Тобто Держлісагентство. Відбуваються перевірки, огляди, за їхнім результатом складають акти. Лісовпорядкування проводять кожні 10 років. Моніторинг лісових насаджень відбувається постійно, складають таксаційний опис, у який вносять усі насадження із зазначенням доріг, пролісків, віку насаджень. Після цього призначають види рубок насаджень. Починаючи від освітлення й завершуючи суцільними рубками. Тобто ми ведемо діяльність виключно за матеріалами лісовпорядкування. Не так, що прийшли в ліс і самостійно вирішуємо, де рубати. Без матеріалів лісовпорядкування ми не випишемо жодного лісорубного квитка, який є дозволом на рубку. Всі матеріали лісовпорядкування затверджує Мінекології.
— Які дерева найкраще приживаються на Чернігівщині?
— Все залежить від типу ґрунту. На чистому піску дуб не росте, а сосна навпаки. Берези висаджують часто по краях лісів, бо вона як листяна порода менше горить, аніж сосна. Вільха ж ростиме в болотах, де не приживуться інші дерева. Усе це планується під час лісовпорядкування. Здебільшого висаджуємо так: 5 рядів сосни, 2 ряди дубу чи берези.
— Найбільша небезпека для лісових господарств — це пожежі. З огляду на аномальну спеку останніх років, ризик їхнього виникнення нині дуже високий. Яка система запобіжників передбачена у вашому господарстві?
— Для нашого господарства загроза пожежі подвійна, оскільки поруч два військові полігони. З 2014 року тут відбуваються дуже інтенсивні навчання, і стріляють не лише з танків, а й реактивної артилерії. Саме після стрільб торік і виникла тут пожежа, масштаб якої сягнув площі 700 га. Через навчання з бойовою стрільбою ліси військових лісгоспів зазнають більших пошкоджень, аніж у «цивільних» колег.
У контексті пожежонебезпеки скажу, що цього року ми встановили нову 48-метрову вежу з круговою камерою (360 градусів), тож тепер бачимо практично всю територію лісгоспу. Зображення з неї виводиться на монітор офісу лісгоспу, за яким чергова зміна постійно спостерігає. І як тільки бачимо на якійсь з ділянок дим, миттю реагуємо, поки вогонь не набрав сили. Наша спецтехніка завжди напоготові, постійно на чергуванні перебувають три пожежні машини.
Двічі на рік, навесні і в середині літа, оновлюємо так звані смуги безпеки (мінералізовані смуги), які перешкоджають розповсюдженню вогню. Як правило, ліс розбивають на квадрати, уздовж будь-яких доріг (автомобільних, ґрунтових) проводять «нарізку» нових і догляд за старими смугами безпеки. Насамперед такі роботи проводять на пожежонебезпечних ділянках.
Крім того, особливо у літній період, лісами нашого господарства курсують на службових мотоциклах патрулі — лісова охорона. У святкові дні збільшуємо кількість чергових груп. Територія лісгоспу поділена на 8 лісогосподарських дільниць. Крім патрульних груп, щовихідних з кожної такої дільниці чергує одна людина.
— Які штрафні санкції передбачає чинне законодавство для людей, які розводять у лісі багаття у пожежонебезпечний період?
— Про мене, вони невеликі — від 1570 до 4590 гривень і не відповідають масштабам збитків, які завдають лісам через розведення вогню окремі особи. Нагадаю, у пожежонебезпечний період розведення вогню в лісі, зокрема спалювання трави у полях, на городах, які прилягають до лісових насаджень, — категорично заборонено. Коли 5-й клас пожежонебезпечного періоду, населенню взагалі заборонено відвідувати ліси навіть для збору ягід, грибів.
«2020-го середня зарплата в лісгоспі була трохи більше ніж 11 тисяч гривень, а цьогоріч — вже 19 тисяч»
— У контексті нашої розмови передбачаю, що багатьох читачів цікавить запитання — чи не вирубують у нас більше лісу, ніж встигаєте вирощувати?
— Це питання, напевно, цікавить усіх українців. Поясню. Що стосується рубок головного користування, то на рік зрубуємо близько 40 тис. м³ деревини. Це ліквідна деревина. За 10 років можемо вирубати не більше ніж 400 тис м³, таку кількість нам визначає планувальна структура лісовпорядкування. Щодо рубок догляду, то їх проводять з огляду на вік насаджень. Освітлення лісу проводиться із 6 років, прочистка з 11, прорідження від 20 до 40, прохідні рубки від 40 років і вище. Вибіркові санітарні рубки виконують тоді, коли насадження пошкоджені. Можу заспокоїти суспільство: щороку засаджуємо не менше молодого лісу за площею, ніж вирубуємо. Приміром, торік засадили 126 га молодого лісу, це понад мільйон садженців, 800 тис. сосни і понад 200 тис. дубу. Приживається не менше ніж 90 відсотків. Цьогоріч плануємо засадити більше молодого лісу, весною вже висадили 1,05 млн саджанців.
— Попри доволі непрості умови господарювання, за звітними даними фінансово-економічної діяльності, минулого року та в 1-му півріччі 2021 року у вашому підприємстві і парк техніки оновлено, і платня суттєво зросла…
— Без мотивованих людей й нової техніки важко розвивати господарство. Щодо оновлення матеріально-технічної бази, до прикладу, цього року вдалося закупити два авто Renfult Duster (загалом на підприємстві 54 одиниці автотехніки, більшість спеціальної, лісовози) й вантажопасажирський автомобіль, два нові сучасні верстати, системи пожежної сигналізації і відеоспостереження, провели капремонт аспірації, ремонт у багатьох будівлях господарства. Важливо, що і зарплатня працівників зростає. Торік середня зарплата в лісгоспі була трохи більше ніж 11 тис. гривень, а цьогоріч вже понад 19 тис. Працівники мають непоганий соцпакет. Крім стабільної зарплатні, надаємо 50 % знижку на паливні дрова з безоплатною доставкою. Проводимо безоплатну оранку їхніх городів. Надаємо вигідні позики у разі потреби. А ще організовуємо їм безоплатні туристичні тури.
Довідково.
Бригинець Володимир Володимирович закінчив Київський національний аграрний університет за спеціальністю «Лісове господарство». Перше місце роботи — ДП «Чернігівський лісгосп» МО України, майстер лісу (1994– 2001). Потім перейшов до Чернігівського Держлісгоспу, був начальником складу лісгоспу, лісничим, головним лісничим. 2012 року повернувся на роботу у ДП «Чернігівський військовий лісгосп». З 2012-го по 2017 рік працював головним лісничим цього лісгоспу, а з грудня 2017-го обіймає посаду директора держпідприємства. 2
Євгеній Гоцуляк
Кореспондент АрміяInform
Ніна Гербич
Кореспондент АрміяInform
