19 години тому Bazarmedia
В основі децентралізації — ідея про те, що об’єднані громади мають самостійно управляти своїми ресурсами: людським капіталом, землею, надрами, лісами, грошима… Громади, які «спіймали цю хвилю» від старту реформи, освоюють багато нових інструментів такого управління.
Так і Сергіївська громада вирішила навести порядок і самостійно працювати із лісами, посадками та іншими зеленими насадженнями, створивши власне комунальне підприємство «Сергіївське». Однак, як виявилося, їхні плани можуть не втілитися у життя…
Голова громади Ігор Лідовий написав на своїй сторінці у соціальній мережі:
«Ось так, по-рейдерському, «Ліси України» просто хочуть забрати землі комунальної власності лісового призначення в громад України. Це витяг з проекту Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України» та проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення»:
«Право постійного користування лісами на землях державної або комунальної власності, наданих спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним або комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства за правонаступництвом переходять до суб’єктів господарювання створеного відповідно до Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України»».
Для громад цей Закон матиме погані наслідки…»
Простими словами, цим законопроектом пропонується позбавити територіальні громади прав власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення під виглядом визначення особливостей утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України». Ці земельні ділянки проектом пропонується вилучити у місцевого самоврядування на користь відповідного акціонерного товариства. Експерти стверджують, що законопроект, розроблений Держлісагентством, порушує конституційні гарантії місцевого самоврядування, позбавляє територіальні громади матеріальної та фінансової основи, знищує результати реформи місцевого самоврядування та проведеної децентралізації».
У коментарі нашому виданню Ігор Лідовий розповів, що у багатьох громад уже створені свої комунальні підприємства, у підпорядкуванні яких і перебувають ліси та землі під ними. Ці підприємства забезпечують населення робочими місцями, сплачують податки у громади, забезпечують дровами соціальні установи і людей, які потребують допомоги. Окрім цього, у багатьох випадках, на цих землях розташовані водопроводи, свердловини, або ж через них пролягають дороги. Із його слів, якщо це все стане державною власністю, то тоді ускладниться процес ремонту, перш ніж розпочати будь які роботи потрібно буде запитувати дозволу.
«Це матиме негативний вплив на розвиток громад. Звичайно, найбільше це стосується громад заходу та півночі країни, де взагалі 80 % громад живуть у лісах, проте стосується і громад колишнього Гадяцького району. Окрім цього, вилучення лісів та земель під ними із власності громад створює соціальну напругу, а також негативний імідж для самих «Лісів України».
Для чого створили «Ліси України»?
У розпал війни, в 2022 році, Кабінет міністрів несподівано взявся за реформу… лісового господарства. Її суть така: створили державне унітарне комерційне підприємство «Ліси України», яке поглинуло усі державні лісгоспи в країні. Досі то були прибуткові структури, проте згідно з реформою вони втратили статус юридичних осіб.
ДП «Ліси України» створили в обхід парламенту, згодом воно стало акціонерним товариством. У Верховній Раді цю ідею не підтримували, депутати, які опікувались темою лісового фонду бачили у ній загрозу вже на старті і називали її ключового лобіста – заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму.
Дійсно, вже навесні 2023 року саме у Шурми відбулася нарада про те, як реформувати лісову промисловість. Першим пунктом «реформи» значиться кратне збільшення продуктів з деревини, другим – заспокійливе «оздоровлення лісового фонду та висадка нових лісів», а третім і останнім – механізація заготівлі. А це вже, по суті, синонім прискорення масових рубок і швидкого заробітку.
Але для того, щоб провести ці масові рубки і заробити, треба нові закони. І тут з’явився потрібний законопроект (9516) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах». Схожий проект, до речі, подавали і раніше, проте не ухвалили.
Згодом, «Ліси України» перетворилось у акціонерне товариство. Таке вже робили з «Укрпоштою», яка після пропозиції Мінінфраструктури у 2015 році стала приватним акціонерним товариством. І зараз «Укрпошта» реєструє своє майно вже як приватне і продає його, а держава не має на це впливу, хоч і є власником акцій компанії. Очевидно, що такий план реалізовується і для лісового фонду, який переводиться у підпорядкування акціонерного товариства.
Новостворене державне підприємство зі свого боку закликає не нагнітати паніку: «Корпоратизація передбачає, що 100% акцій компанії належать державі. АТ «Ліси України», як і ДП, буде лісокористувачем, власником лісових угідь залишається держава. Корпоратизація потрібна для більшої прозорості управління (наглядова рад, звітність), це форма, яка зрозуміла міжнародним партнерам і донорам».
Тим часом до діяльності «Лісів України» у суспільства від початку створення виникали питання. Після того, як на посаду очільника нового підприємства призначили Юрія Болоховця, колишнього очільника Держагенції лісових ресурсів, ДП оголосило проведення тендерів і заявило, що за створення стратегії для свого підприємства готове заплатити 14,5 млн грн, а за піар ще 5 млн. Зокрема в умовах тендеру йшлося про виготовлення мультика тривалістю 1 хв про те, як деревина в умовах війни рятує від ворога. Мультик мав коштувати майже 600 тисяч. Від цієї «оригінальної» ідеї після розголосу таки відмовилися.
Також «Ліси України» у 2023 вже звітувало про прокладання в лісах нових доріг. У топ-5 пріоритетів: «Кожен кілометр нової дороги – це плюс кілька десятків гектарів лісу в роботі і, відповідно, мільйони гривень доходу».
У той же час, біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник застерігає: вірити таким переможним реляціям не варто. «Реформа за спрощеною формулою – це побільше рубати і продавати. І байдуже, що під сокиру підуть найдорожчі ліси. Треба ж заробляти. Якщо говорити про реформу, то це має бути охорона біорізноманіття, підтримка кліматичних та інших функцій лісів. І лише потім рубки. Ті, які не загрожують лісам».
Що далі?
Асоціація міст України закликала органи місцевого самоврядування мати спільну позицію і стати на захист земельних ділянок, які належать громадам.
Першими забили на сполох лісові громади – ті, де ліс є основним бюджетоутворювальним багатством. Наприклад, у Чернігівській обласній раді питання недопущення ухвалення законопроекту в парламенті є першочерговим для депутатського корпусу:
«Наше підприємство КП «Чернігівоблагроліс» – це фактично колгоспна спадщина, яка перейшла до нас. Законопроектом, який зараз всі обговорюють, передбачає, що всі ліси перейдуть в підпорядкування державного підприємства «Ліси України». Згідно з цим законопроектом, лісові масиви «Чернігівоблагролісу, а також ліси Корюківської та Коропської громад, які перебувають у підпорядкуванні їх комунальних господарств, перейдуть в розпорядження держави.
У самоврядування має бути можливість розпоряджатися своїми активами, а не навпаки. Тому у нас позиція чітка: ми не хочемо передавати нашу власність в управління державі. Чому? Бо від лісів ми отримуємо податки, формуємо бюджети, а зараз у період війни сформувати бюджети особливо важко. Ми будемо боротися за наші ліси».
До слова, у минулому році КП «Чернігівоблагроліс» заплатило понад 90 мільйонів гривень податків. 60 мільйонів – до державного бюджету, 22 – до обласного, більше 5 мільйонів – до бюджетів громад. Крім того, місцеве підприємства безкоштовно забезпечують дровами родини загиблих захисників України та допомагають військовим частинам, виділяючи ліс для підтримки обороноздатності.
Корюківська громада Чернігівщини – одна із тих, про які кажуть «лісові». Там функціонує кілька потужних лісопереробних підприємств, які виробляють та експортують готову продукцію середньої та глибокої переробки. Голова громади впевнений, що слідом за створенням монстра у вигляді спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України» законотворці мають на меті корпоратизувати ліс (підготувати до приватизації), утворивши ПАТ. Але ініціаторам цього мало, потрібно ще прибрати в лоно монстра і комунальні ліси:
«Комунальні лісгоспи, які мають прибутки, сплачують дивіденди своїм власникам (місцевим бюджетам), несуть соціальне навантаження: допомагають пиломатеріалом, паливом жителям громад, а нині допомагають війську будувати укріплення й опалювати бліндажі, – хочуть забрати від громад! «Так не повинно бути!» – вирішили законотворці і вчергове запропонували законопроект, який порушує Конституцію і здоровий глузд. Війна все спише… Або ні».
Ноту протесту також висловили депутати Семенівської міської ради і відповідним рішенням звернулися до Прем’єр-міністра України «Про недопущення подальшого розгляду проекту Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України»».
До Президента та Уряду звернулась ще й Житомирська обласна рада, аналогічне звернення готує Львівська, Рівненська… Противники законопроекту говорять про серйозні ризики приватизації державних лісів. Разом із тим своє занепокоєння висловили й профільні асоціації об’єднаних територіальних громад. На їхню думку, всі ліси, які нині перебувають у комунальній власності, можуть забрати в новоутворене акціонерне товариство, а потім приватизувати.
Якщо відповідній реформі Держлісагентства в парламенті все ж дадуть старт, то дискусія, щодо передачі лісів, яка тривала до цього часу, більше не матиме сенсу – їх банально заберуть у новоутворене Акціонерне товариство, яке згодом набуде статусу приватного.
Лісові громади «програють» аграрним за бюджетом, адже ліс, природно, має нижче податкове навантаження на гектар, а так стане ще нижче, бо податок на прибуток і дивіденди буде спрямовано не до місцевого, а до державного бюджету.
Тема з так званим реформуванням лісової галузі не є новою
У 2017 році Кабміном Володимира Гройсмана було схвалено «Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року». Вона повинна була стати базою для приватизації, концесії й здачі в оренду українських лісів. Тоді також ішлося про створення нового суб’єкта господарювання в галузі, управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабінет Міністрів України, та імовірну ліквідацію державних лісогосподарських підприємств як самостійних суб’єктів господарювання.
Як бачимо, в новій лісовій реформі нові тільки виконавці, щоправда, нинішній керманич Держлісагентства Юрій Болоховець на той час активно виступав проти реформування галузі, а галузеві профспілки лісівників проводили численні акції протестів. Зараз же стадію ліквідації лісгоспів як самостійних суб’єктів уже пройшли. Залишилась лише законодавча імплементація для подальшої приватизації державних лісів і позбавлення громад права на управління комунальними лісами. На думку експертів та лісівників, які не бояться висловлюватись проти, ухвалення відповідного законопроекту може взагалі привести до краху галузі та знищення лісів.
Оксана Кириченко.
