Від нормативів до держстандарту

Володимир Коржов, УкрНДІгірліс,
газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=18229

Вдосконалення вимог до проєктування лісових доріг

Лісові дороги відіграють ключову роль у справі сталого лісоуправління. У «Державній стратегії управління лісами України до 2035 року» (далі Стратегія) передбачені обсяги з їх будівництва та ремонту в обсязі 7500 кілометрів. Це, певною мірою, відповідає завданням чинного Закону України (в редакції 2019 року), яким передбачено розширення до 2030 року мережі лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах Карпатського регіону до 10 км на 1000 га. При цьому, необхідно відзначити, що реалізація зазначених завдань вимагає не лише значних обсягів фінансових і матеріально-технічних ресурсів та тривалого часу. Важливим для вирішення вищезазначених завдань є наявність кваліфікованих фахівців різного рівня, які не тільки повинні розуміти особливості сухопутного транспорту лісу, але й мати досвід у виконанні робіт з планування раціонального розташування трас лісових доріг, розробки ефективних проєктів та здійснення технологічних процесів дорожньо-будівних робіт. Це пов’язано з реаліями створення нової транспортної мережі, яка відбувається, зазвичай, у віддалених лісових районах з складними природними (ґрунтовими, гідрологічними, рельєфними) умовами, на невеликих за протяжністю і розрізнених ділянках лісових доріг, елементи яких характеризуються не високою капітальністю будівництва.

Питання наявності та якості лісової транспортної інфраструктури є актуальним не лише для України. В низці зарубіжних країн, навіть у тих, де густота шляхів транспорту в лісах суттєво перевищує українські показники, створюється чи удосконалюються мережі лісових доріг як основа ефективного лісоуправління. Крім того, в останні роки звертається увага при плануванні, будівництві та утриманні на адаптацію до кліматичних змін, зокрема, можливостей гасіння лісових пожеж. Варто відзначити наявність практичних рекомендацій, скеровуваних на облаштування якісної лісотранспортної мережі та належне її функціонування із забезпеченням мінімального впливу на лісове середовище. Показовою у цьому відношенні є Лісова служба США, де практично для кожного регіону створено посібники з кращих практик лісокористування, обов’язковим елементом яких є вимоги до раціонального будівництва і утримання лісових доріг.

Визначальними чинниками, які впливають на структуру і якість лісотранспортної мережі, є нормативні документи, якими регламентуються не тільки їх класифікація і технічні параметри лісових доріг, але й встановлюються вимоги щодо особливостей їх розташування в лісових масивах та влаштування дорожніх споруд. Нині в Україні, у відповідності з галузевими рішеннями, при проєктуванні лісових автодоріг у різних регіонах застосовуються два нормативних документи. З використанням вимог «Інструкції по проєктуванню лісових автомобільних доріг у гірських умовах Карпат» (1994) проєктують, будують чи ремонтують дороги в лісових підприємствах, розташованих в Українських Карпатах та Криму. Для всіх інших регіонів чинними є ВСН 7-82 «Инструкция по проектированию лесохозяйственных автомобильных дорог» (1982). Ці інструкції поєднує не тільки аналогічна класифікація, яка передбачає поділ лісових доріг на три типи, але й використання тотожних підходів і методів розрахунку в процесі встановлення нормативних параметрів елементів лісових автодоріг, під час якого основна увага була звернута на сам транспортний процес. Головними виступали такі умови: досягнення безпеки руху лісовозного транспорту з розрахунковими швидкостями, забезпечення міцності й надійності дорожніх споруд та швидке відведення поверхневих вод від дорожнього полотна чи їх пропуск. Для вищезгаданих документів характерним є наявність певних відмінностей як у показниках для встановлення типу лісових автодоріг, так і у величині розрахункової швидкості руху і ряду технічних параметрів. Такі відмінності пов’язані з різним періодом створення цих документів і відмінними природно-виробничими умовами регіонів їх застосування. Необхідно відзначити, що з моменту їх розробки пройшов тривалий період (30–40 років) і вони не враховують сучасні тенденції влаштування лісотранспортної мережі і методів екологізації лісокористування та транспортного будівництва, а також необхідності використання нових матеріалів і технологій дорожньо-будівних робіт.

На сьогодні в Україні питання побудови належної транспортної мережі в лісах, підняті на державний рівень, тому назріло питання організації розробки нових нормативних документів, що передбачають створення єдиних нормативів для лісових автодоріг нашої держави. Такі нормативи мають бути обґрунтованими і враховувати специфіку лісогосподарської діяльності в різних лісорослинних умовах, а також сучасні підходи до створення оптимальної лісотранспортної мережі. Для цього керівництвом Держліс­агентства прийняті рішення стосовно фінансування робіт зі створення національного стандарту України «Настанова з проєктування лісових доріг» (далі ДСТУ). Замовником виступає державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». ДСТУ розробляється вперше з метою удосконалення нормативної бази щодо встановлення вимог до проєктування нових, реконструйованих чи капітального ремонту лісових доріг.

Розроблення ДСТУ здійснюють ДП «ДерждорНДІ» і УкрНДІгірліс. ДП «ДерждорНДІ» є головною науково-дослідною установою України з питань будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд. УкрНДІгірліс є головною науково-дослідною установою лісової галузі України з питань лісотранспорту. Керівництвом ДП «ДерждорНДІ», діяльність якого охоплює весь спектр питань функціонування та розвитку дорожнього господарства України, розуміючи важливість розвитку лісової транспортної інфраструктури для економіки, прийнято рішення про готовність інституту виконувати роль наукового і консультаційного майданчика, який сприятиме розвитку лісових автодоріг в Україні. Цьому передували неодноразові зустрічі відповідальних працівників згаданих інститутів, Держлісагентства та Державного агентства з розвитку туризму. В результаті підготовлене технічне завдання, яке узгоджене двома Технічними комітетами по стандартизації (ТК 307 «Автомобільні дороги і транспортні споруди» і ТК 18 «Лісові ресурси») та затверджене ДП «Ліси України». Згідно з технічним завданням ДСТУ має встановлювати вимоги до проєктування лісових доріг, зокрема, з метою оптимізації їх параметрів, підвищення рівня безпеки, функціональності та якості, а його положення повинні бути приведені до вимог діючого законодавства України та Європейських норм. Також підготовлена перша редакція ДСТУ, зміст якого складається з 13 розділів та п’яти додатків, включаючи бібліографію. В ньому передбачено, що основні завдання проєктування лісових доріг полягають у досягненні: мінімальних витрат на будівництво та експлуатацію проєктованої лісової дороги з урахуванням природно-кліматичних умов її прокладання; створенні розгалуженої сітки постійно діючих і сезонних доріг різного призначення та капітальності, які повинні мати просту конструкцію та достатню міцність для забезпечення ефективної і безаварійної роботи сучасних транспортних заходів; безпеки руху всіх учасників дорожнього руху з нормативними швидкостями та встановленими навантаженнями; відповідності експлуатаційних властивостей лісової дороги та її окремих елементів вимогам чинних нормативних документів протягом міжремонтних строків використання.

Прийняті в ДСТУ рішення є обґрунтованими і здійснені з урахуванням:

  • історичних тенденцій еволюції лісотранспортної мережі від існуючих рудиментарних доріг до сучасних дорожніх мереж, створюваних спеціально для чітко визначених завдань лісогосподарської діяльності;
  • досвіду проєктування, будівництва і експлуатації лісових доріг у різних регіонах України;
  • результатів аналізу тенденцій кількісного та якісного розвитку лісовозного автотранспорту та принципів і норм проєктування лісових доріг у багатьох країнах світу;
  • необхідності здійснення заходів, спрямованих на зниження тенденцій кліматичних змін та адаптації до них з урахуванням чутливості й уразливості лісових екосистем.

Однією з нових змін стало вдосконалення класифікації лісових доріг, що є найважливішим елементом у розроблюваному ДСТУ, згідно з яким лісові дороги поділятимуться на чотири типи. В порівнянні з тепер застосовуваними нормами, добавлено ІV тип, куди відносяться лісові проїзди та сезонні дороги, що призначені для періодичного руху транспортних засобів у сприятливі для дорожніх умов періоди року. Така класифікація лісових доріг є не тільки логічною, простою і зрозумілою на всіх рівнях її застосування, але й відповідає реальним умовам їх проєктування, будівництва, експлуатації та обліку в Україні. Прийняті критерії віднесення доріг до відповідних типів забезпечують можливість класифікувати не тільки заново проєктовані, але і наявні лісові дороги без необхідності витрат на їх перебудову для доведення до вимог нової класифікації. Підготовлена перша редакція ДСТУ «Настанова з проєктування лісових доріг» оприлюднена в установленому порядку для розгляду зацікавленими організаціями. Нині проходить процес отримання зауважень і пропозицій, їх аналіз узагальнення та підготовки другої редакції документа, після чого буде здійснено ряд передбачених законодавством процедур стосовно подальших розглядів, узгоджень на різних рівнях та прийняття в дію.

Треба відзначити, що створення згаданого ДСТУ є тільки першим кроком створення системи нормативних документів, які мали би регламентувати порядок створення ефективної транспортної інфраструктури лісових територій. Для цього потрібно організувати розроблення ряду національних стандартів, в яких доцільно відобразити особливості:

  • виконання робіт з планування лісотранспортної мережі та прокладання трас лісових доріг;
  • методів вишукувань і застосовуваного обладнання для виконання польових замірів;
  • обсягу і змісту технічної документації при виконанні проєктних робіт;
  • вимог до елементів лісових доріг різних типів (дорожній одяг, транспортні споруди, дорожні інженерні облаштування тощо);
  • методів і технологічних процесів дорожньо-будівних робіт;
  • приймання лісових доріг в експлуатацію, методи їх обліку та звітності.